Справа № 346/6304/24
Провадження № 22-ц/4808/180/26
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Луганська
17 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів Василишин Л.В., Девляшевського В.А.,
учасники справи
позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України) справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,
на рішення Коломийського міськрайонного районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року, ухвалене в складі судді Калинюка О. П.
у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2024 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.10.2020 року між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1001719602203, відповідно до умов якого відповідачці видано кредит у сумі 65 211,32 грн.
Відповідачка не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий час. Заборгованість перед позивачем станом на 09.09.2024 року складає 57 559,07 грн, з яких: 36871,02 грн - заборгованість за кредитом; 8,46 - заборгованість за процентами; 20 679,59 грн - заборгованість за комісією.
Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачці на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість погашена не була.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1001719602203 від 29.10.2020 року у розмірі 57 559,07 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1001719602203 від 29.10.2020 року у розмірі 57 559,07 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422, 40 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з неї на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1001719602203 від 29.10.2020 року у розмірі 36 879,48 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачка зазначила, що не погоджується з висновком суду щодо розміру нарахованої комісії за обслуговування кредиту, оскільки положення договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому відсутні підстави для стягнення таких коштів.
Скаржниця посилається на те, що позивачем не надано розрахунку суми заборгованості по комісії за кредитним договором, крім визначення розміру такої комісії у розмірі 20 679,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження АТ «Перший Український Міжнародний Банк» отримало через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 січня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження на 17 лютого 2026 року.
Згідно статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі становить 57 559,07 грн і є менше і є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн * 30 = 99 840 грн), тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Апеляційна скарга містить доводи щодо оскарження рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року в частині стягнення з відповідачки на користь позивача комісії за обслуговування кредиту, в іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, а саме в частині стягнення комісії за обслуговування кредиту.
В частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом рішення суду не оскаржується та не є предметом апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості суд виходив з того, що 29.10.2020 року відповідачка подала заяву № 1001719602203 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Сторонами вказаного кредитного договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений ними в письмовій формі.
Зобов'язання за даним договором позивачкою виконано не було, тому суд дійшов висновку про те, що наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором від 29.10.2020 року № 1001719602203 в загальному розмірі 57559, 07 грн.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду не в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам закону, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 жовтня 2020 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001719602203.
Згідно заяви № 1001719602203 від 29.10.2020 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідачка просила видати кредит в розмірі 65 211,32 грн, строком на 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1, 99%, розмір процентної ставки 0,01%, реальна річна процентна ставка 45, 2195%.
Також в заяві наведено графік внесення платежів за періоди з 29.10.2020 по 29.10.2024 по 2656,36 грн щомісяця та 2656,14- останній платіж, з яких 1297,71 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості щомісяця, решта сума кредиту за договором.
Видача коштів у розмірі 65 211,32 грн підтверджується платіжною інструкцією № TR.45164945.56554.2464 від 29.10.2020 року, в якій зазначено призначення платежу - надання кредитних коштів за договором № 1001719602203 від 29.10.2020 року.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1001719602203 від 29.10.2020 року сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 09.09.2024 року по сумі кредиту складає - 36 871, 02 грн, заборгованість по процентам за кредитним договором складає - 8, 46 грн, заборгованість по комісії за кредитним договором складає - 20 679, 59 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку позивач).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У справі, яка переглядається встановлено, що 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 підписала заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001719602203, згідно якої просила видати кредит в розмірі 65 211,32 грн, строком на 48 місяців, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1, 99%, розмір процентної ставки 0,01%, реальна річна процентна ставка 45, 2195%.
Підписанням цієї заяви відповідачка підтвердила, що отримала примірник заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підтвердила прийняття нею публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua
Також в заяві наведено графік внесення платежів за періоди з 29.10.2020 по 29.10.2024 по 2656,36 грн щомісяця та 2656,14- останній платіж, з яких комісія за обслуговування кредитної заборгованості щомісяця - 1297,71 грн.
Згідно розрахунку суми заборгованості загальний розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості за Договором № 1001719602203 від 29.10.2020 року, станом на 28.10.2020 року становить - 20 679,59 грн.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Положеннями п. 5.7.3 частини 5 розділу 2 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касові операції щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту.
Колегія суддів вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, що розміщена на офіційному сайті позивача змінювалися самим позивачем в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви публічну пропозицію АТ «Пумб» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Оскільки, публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не підписана відповідачкою, тому не може вважатись частиною договору приєднання з яким відповідачка погодилась.
В заяві № 1001719602203 від 29.10.2020 року про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення заяви № 1001719602203 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заборгованість заявлена позивачем по комісії за обслуговування кредитної заборгованості за Договором № 1001719602203 від 29.10.2020 року в розмірі 20 679,59 грн не підлягає стягненню з ОСОБА_1 та користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк». Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги .
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 20 679,59 грн.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням вище викладеного, на підставі ч.1 п.п.1,3,4 ст.376 ЦПК України рішення Коломийського міськрайонного районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором № 1001719602203 від 29.10.2020 року з 57 559,07 грн до 36 871,02 грн.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
За подання апеляційної скарги відповідачкою сплачено судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.
За результатом апеляційного перегляду позовну заяву АТ «Перший Український Міжнародний Банк» задоволено на 64,05%, тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1551,55 грн.
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задоволено, тому з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3633, 60 грн.
Згідно з ч.10 ст.141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Враховуючи положення ч.10 ст.141 ЦПК України, остаточно підлягають стягненню з АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на корсить ОСОБА_1 різниця суми судового збору в розмірі 2082, 06 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором від 29.10.2020 року № 1001719602203 з 57559, 07 грн до 36 871,02 грн.
Рішення Коломийського міськрайонного районного суду Івано-Франківської області від 16 жовтня 2025 рокускасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судових витрат по сплаті судового збору .
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмір 2082, 06 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 17 лютого 2026 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: Л.В. Василишин
В. А.Девляшевський