Справа № 158/257/26 Провадження №11-сс/802/51/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
16 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12026030590000039 від 21.01.2026 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 січня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21 березня 2026 року включно, із визначенням розміру застави,
Слідча СВ ВП №1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , за погодженням прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 строком на 60 днів.
Своє клопотання мотивувала тим, що СВ ВП №1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026030590000039 від 21.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, по якому 22.01.2026 року повідомлено про підозру ОСОБА_7 . Вважають, що викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, не може бути обраний, а не обрання ОСОБА_7 вказаного запобіжного заходу або ж обрання більш м'якого запобіжного заходу, не може запобігти його можливості перешкодити кримінальному провадженню, шляхом переховування від органів досудового розслідування, впливу на свідка.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.01.2026 року задоволено клопотання. Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання - 21.01.2026 року. Вважати, термін дії ухвали по 21.03.2026 року включно.
Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначено - 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ МФО 820172.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_7 зареєстрований та фактично проживає без дозволу суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання уповноваженому процесуальному прокурору у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 21.03.2026 року.
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, а обраний запобіжний захід занадто суворим. Вважає за можливе застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням волі.
Вказує на те, що стороною обвинувачення не було доведено в судовому засіданні, що застосування будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
Водночас ні слідчим, ні прокурором переконливо не доведено наявність вказаних у клопотанні ризиків, не надано жодного доказу на їх підтвердження. Саме по собі, покарання яке загрожує підозрюваному, не дає підстави для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Також, слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не враховано в повній мірі дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний є особою молодою віку, має міцні соціальні зв'язки, а саме батька та матері, у яких він є єдиною дитиною, має постій місце роботи та проживання.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.01.2026 року та ухвалити нову, за якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На адресу апеляційного суду 10.02.2026 року від захисника надійшли доповнення до апеляційної скарги. Вказує на те, що ризики вказані стороною обвинувачення, не обґрунтовані. Просить належним чином врахувати дані про особу ОСОБА_7 та застосувати до останнього запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги; пояснення підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити; прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; пояснення слідчого; дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи дане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного, слідчий суддя цілком обґрунтовано та на законних підставах прийшов до висновку про його задоволення, оскільки матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Також враховано дані про особу підозрюваного, який раніше згідно ст.89 КК України не судимий, військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину, відсутність тісних соціальних зв'язків, не одружений.
Слідчим суддею вірно встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідка, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Вищевказані факти свідчать про неможливість запобігання зазначеним в КПК України ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі, домашнього арешту.
А тому слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування даного кримінального провадження до підозрюваного слід застосувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави.
За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зможе запобігти наявним та доведеним слідчим та прокурором ризикам.
Матеріали кримінального провадження не містять, а також ні підозрюваним, ні його захисником не надано жодних медичних документів, які підтверджували б неможливість перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора.
Дані про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 є особою молодою віку, має міцні соціальні зв'язки, а саме батька та матері, у яких він є єдиною дитиною, має постій місце роботи та проживання, на які посилається захисник у апеляційній скарзі, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності обрання до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не впливають.
Апеляційний суд вважає, що соціальні зв'язки підозрюваного, не змогли попередити вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а тому і не можуть бути належною гарантією запобігання вчинення нових злочинів.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 січня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 21 березня 2026 року включно, із визначенням розміру застави, залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: