Справа № 161/10342/25 Провадження №11-кп/802/121/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
10 лютого 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретарів судового засідання - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_11 ,
потерпілої - ОСОБА_12 ,
представника потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580001014 від 16.03.2025 року, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_15 та потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
Даним вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Скригове, Горохівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працюючого начальником охорони СГПП «Несвіч», раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки, а саме:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - у виді домашнього арешту.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця скла Човниця, Ківерцівського району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , жителя АДРЕСА_4 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки, а саме:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - у виді домашнього арешту.
Речові докази:
- предмет зовні схожий на пневматичний пістолет чорного кольору із предметом зовні схожим на магазин у якому знаходяться предмети зовні схожі на кулі в кількості 7 штук - вирішено знищити;
- DVD -R диск - вирішено залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Арешт майна, накладений 20.03.2025 року ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, на майно, у кримінальному провадженні №12025030580001014, скасовано.
Згідно вироку суду, обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 15.03.2025 року, близько 22 години, перебуваючи в громадському місці - поблизу будинку №4 по вулиці Сухомлинського у місті Луцьк, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, групою осіб, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою самоутвердження за рахунок приниження інших осіб, проявляючи зневагу до існуючих правил і норм у суспільстві, з особливою зухвалістю, що виразилась в ігноруванні загальноприйнятих норм суспільної поведінки та демонстрації зверхності і вседозволеності, в присутності очевидців, використовуючи нікчемний привід, розпочали бійку із ОСОБА_13 . Під час бійки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 нанесли численні удари ногами та руками по тулубу потерпілого, чим спричинили йому тілесні ушкодження. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_8 застосовував принесений заздалегідь заготовлений пневматичний пістолет марки Crosman PSM 45 та безпричинно здійснив декілька пострілів у ОСОБА_13 , завдаючи йому фізичному болю та пошкодження одягу.
Діючи в продовження раніше виниклого єдиного умислу, спрямованого на вчинення хуліганських дій, з метою самоутвердження за рахунок приниження інших осіб, перебуваючи в громадському місці у присутності сторонніх осіб, умисно, діючи групою осіб, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, здійснюючи фізичний опір ОСОБА_12 , яка намагалася припинити хуліганські дії останніх, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 примусово штовхали потерпілу у вхідні двері під'їзду будинку АДРЕСА_5 , чим спричинили їй фізичний біль. Крім того, під час вчинення даних протиправних дій, ОСОБА_9 наніс один удар кулаком руки по голові потерпілій, а ОСОБА_8 наніс два удари кулаком руки по голові потерпілій та здійснив декілька пострілів із вищезазначеного пістолета по тілу ОСОБА_12 , у результаті чого останній було пошкоджено одяг та спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця на задній поверхні лівого передпліччя, садна видовженої форми із синцем навколо на внутрішній поверхні лівого плеча, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, дії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кваліфіковано за ч.4 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, пов'язані з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, вчинені групою осіб (а.с.76-78).
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_13 вважає вирок незаконним та таким який винесений з істотним порушенням вимог кримінального та кримінального процесуального закону України, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутності, в той час коли він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , про дані обставини прокурору та суду було відомо.
Також на момент судового розгляду справи шлюб між ним та ОСОБА_12 згідно рішення Луцького міськрайонного справа Волинської області від 10.06.2025 року було розірвано. Відносини між ними не підтримуються, а тому ОСОБА_12 не повідомляла його про судовий розгляд кримінальної справи.
Дана обставина, на його думку, свідчить про те, що судом першої інстанції знехтувано вимоги ст.ст.2, 8, 9 КПК України.
Просить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції по обвинуваченню ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (а.с.85-88)
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_13 вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що призначене обвинуваченим покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м'якості.
Вказує на те, що при призначенні покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд першої інстанції в достатній мірі не врахував та не проаналізував конкретні обставини цього кримінального правопорушення, його наслідки і дані про осіб, а також її думку щодо призначеної міри покарання.
Вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину, не враховує повною мірою характеру, наслідків та ступеня суспільної небезпечності вчиненого діяння, а також не забезпечує належного покарання й превенції подібних правопорушень у майбутньому.
Звертає увагу, що щирість каяття обвинувачених є не що інше, як намагання уникнути реального покарання, так як дані особи не здійснили жодних дій щодо усунення наслідків вчиненого злочину, на стадії досудового розслідування не намагались попросити вибачення за свої вчинки, не запропонували будь-якої компенсації за фізичні та моральні страждання. Також відсутня така обставина, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину, оскільки вона не відповідає матеріалам провадження і вимогам закону, а тому є необгрунтованим.
Крім того, суд першої інстанції, не встановив обставини неявки другого потерпілого у справі - ОСОБА_13 (колишнього її чоловіка, на момент розгляду справи у суді, їх шлюбні відносини згідно рішення суду були вже припинені), який не був належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи. Дана обставина свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Обставини конкретної справи не виправдовують застосування ст.75 КК України. Іспитовий строк не забезпечує виправлення, оскільки обвинувачені не виявили жодної активної позиції на етапі слідства і суду.
Просить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 року щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати за м'якістю призначеного їм покарання та постановити вирок в цій частині. Визнати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (а.с.95-99)
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинувачених, апеляційна скарга подається у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м'якості.
Вказує на те, що призначаючи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання із застосування положень ст.75 КК України, суд першої інстанції не в повній мірі врахував ступінь тяжкості та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, а також обставину, яка обтяжує покарання обвинувачених, - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Фактично необхідність застосування ст.75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом не обґрунтовано, а перелічені у вироку обставини враховані при визначені виду та розміру покарання та водночас враховані і як підстави для звільнення від покарання з випробуванням, що є недопустимим.
Крім того, місцевим судом допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час ідентифікації та вирішення долі речових доказів, а саме на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України необхідно застосувати спеціальну конфіскацію (в дохід держави) до речового доказу - пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45.
Крім того, суд визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.4 ст.296 КК України, однак, провівши судовий розгляд в порядку ч.3 ст.349 КПК України без дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, при викладенні фактичних обставин вчиненого злочину змінив обсяг обвинувачення, описавши його не у відповідності до повідомлення про підозру та обвинувального акта. Зазначене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підставою для скасування вироку суду.
Також викладене судом формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_9 не відповідає правовій кваліфікації, яка визнана судом доведеною, а саме: відсутня вказівка про застосування ОСОБА_8 пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45 за мовчазною згодою з ОСОБА_9 . Суд виклав фактичні обставини вчиненого ОСОБА_9 злочину без вказівки про його свідоме сприяння застосуванню пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45 ОСОБА_8 , який заздалегідь приготував зазначене знаряддя для спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13 .
Просить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати та ухвалити новий вирок, яким:
- визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
- визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У мотивувальній частині вироку визнати доведеним вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_8 за мовчазною згодою з ОСОБА_9 за обставин, викладених у обвинувальному акті, зокрема доповнити виклад фактичних обставин вчиненого злочину вказівкою про наявність в діях ОСОБА_9 мовчазної згоди на застосування ОСОБА_8 пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45 та свідомого сприяння ОСОБА_9 застосуванню пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45 ОСОБА_8 , який заздалегідь приготував зазначене знаряддя для спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію (в дохід держави) до речового доказу - пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45.
В іншій частині вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 залишити без зміни (а.с.101-106).
На адресу Волинського апеляційного суду 22.01.2026 року від заступника керівника Волинської обласної прокуратури ОСОБА_16 надійшли зміни та доповнення до апеляційної скарги. Вказує на те, що подана апеляційна скарга підтримується, однак на даний час виникла необхідність внести до неї зміни та доповнення. Звертає увагу колегії суддів на те, що про дату та час судового засідання у суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_13 жодним способом повідомлений не був, не було спроб встановити місце проходження військової служби останнім, що свідчить про те, що судом було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону та порушено право потерпілого бути повідомленим про судове засідання.
Просить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати та ухвалити новий вирок, яким:
- визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
- визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У мотивувальній частині вироку визнати доведеним вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_8 за мовчазною згодою з ОСОБА_9 за обставин, викладених у обвинувальному акті, зокрема доповнити виклад фактичних обставин вчиненого злочину вказівкою про наявність в діях ОСОБА_9 мовчазної згоди на застосування ОСОБА_8 пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45 та свідомого сприяння ОСОБА_9 застосуванню пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45 ОСОБА_8 , який заздалегідь приготував зазначене знаряддя для спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію (в дохід держави) до речового доказу - пневматичного пістолета марки Crosman PSM 45.
В іншій частині вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.07.2025 залишити без зміни (а.с.216-219).
В судове засідання не з'явився потерпілий ОСОБА_13 , хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду вказаного кримінального провадження (а.с.227). Від нього на адресу апеляційного суду не надходило ні заяв, ні клопотань про відкладення розгляду справи. Представник потерпілого повідомила суд про те, що її довіритель ОСОБА_13 є військовослужбовцем та проходить службу в ЗСУ, не заперечує щодо слухання справи у його відсутності.
Учасники кримінального провадження, які з'явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження розгляду справи у відсутності потерпілого ОСОБА_13 . Його неприбуття не перешкоджає розгляду кримінального провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляційних скарг; прокурора, яка свою апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, частково підтримала вимоги апеляційних скарг потерпілих; потерпілу ОСОБА_12 та представника потерпілих, які підтримали свої та прокурора апеляційні скарги та просили їх задовольнити; думку обвинувачених та їх захисників, які заперечили доводи апеляційних скарг та просили відмовити у їх задоволенні; перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
За змістом ч.3 ст.56 КПК України під час судового провадження в будь-якій інстанції потерпілий має право бути завчасно повідомлений про час і місце судового розгляду, а також висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому. Відповідно до ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
До того ж, статтею 325 КПК України визначено, що суд може вирішити питання про проведення судового розгляду без потерпілого, якщо він не прибув за викликом у судове засідання, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Разом з тим, порядок здійснення судового виклику у кримінальному провадженні урегульовано главою 11 КПК України. Зокрема, згідно з ч.1 ст.136 цього Кодексу належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Цих законодавчих приписів суд першої інстанції не дотримався.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається наступне.
Потерпілий ОСОБА_13 в судові засідання суду першої інстанції не з'являвся.
В оскаржуваному вироку відсутні мотиви щодо неявки потерпілого ОСОБА_13 , його пояснень по суті обвинувачення, а також позиції щодо призначення покарання обвинуваченим.
Як вбачається із журналу судового засідання та звукозапису від 19.06.2025 року у даному провадженні було з'ясовано, зі слів прокурора та підтверджено потерпілою ОСОБА_12 , що потерпілий ОСОБА_13 перебуває на військовій службі. Учасники, які з'явилися в судове засідання (обвинувачені, їх захисники, прокурор та потерпіла ОСОБА_12 ), кожен зокрема, не заперечували щодо продовження слухання справи у відсутності потерпілого ОСОБА_13 (а.с.59-61).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник потерпілих вказала про те, що потерпілий ОСОБА_13 не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, ніяких судових повісток не отримував, оскільки є військовослужбовцем та з 15.05.2025 року перебував у військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 (а.с.220). А також те, що згідно рішення Луцького міськрайонного справа Волинської області від 10.06.2025 року шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 було розірвано (а.с.93), відносини між ними не підтримуються, а тому ОСОБА_12 не повідомляла ОСОБА_13 про судовий розгляд кримінальної справи. Також вказала про те, що потерпілий був зацікавлений взяти участь у розгляді справи.
Як вбачається із відповіді Луцького міськрайонного суду Волинської області наданої на запит апеляційного суду, що судова кореспонденція від 11.07.2025 року за вихідним № 161/103242/25/58263/2025 на адресу потерпілого ОСОБА_13 була надіслана рекомендованим листом, однак на адресу суду не повернулася. Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 161/10342/25 від 04.06.2025 року за вих. № 161/103242/25/45504/2025; 20.06.2025 року за вих. № 161/103242/25/51083/2025; 24.06.2025 року за вих. № 161/103242/25/51939/2025, не були надіслані у зв'язку з відсутністю фінансового забезпечення діяльності суду, що підтверджується доповідними записками експедитора суду (а.с.228-232).
Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вимогами п.5 ч.2 ст.412 КПК України передбачено, що судове рішення в будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи зазначене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції, всупереч вимог п.2 ч.1 ст.56, ч.1 ст.136 КПК України, не повідомив потерпілого ОСОБА_13 про дату та час проведення засідань, що згідно п.5 ч.2 ст.412 КПК України є підставою для скасування судового рішення. Правова позиція з цього приводу викладена у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року, справа №725/3950/14-к, провадження №51-4076км18.
Наведені порушення, відповідно до п.5 ч.2 ст.412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законний і обґрунтований вирок та такими, які також згідно з п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.409, ст.415 КПК України є підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Положеннями п.6 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Внаслідок скасування оскаржуваного вироку та призначення нового розгляду провадження в суді першої інстанції апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості щодо розгляду апеляційних вимог прокурора та потерпілих, що обумовлює часткове задоволення поданих апеляційних скарг і вони підлягають перевірці при новому судовому розгляді кримінального провадження.
Під час нового розгляду кримінального провадження необхідно усунути вказані порушення кримінального процесуального закону, повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість та достатність, та відповідно до вимог ст.370 КПК України ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 412, 415 КПК України, апеляційний суд-
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_15 , потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, скасуватита призначити новий судовий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Головуючий:
Судді: