Справа № 481/186/26
Провадж.№ 2-н/481/22/2026
про відмову у видачі судового наказу
17.02.2026 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Вжещ С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
13.02.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її - ОСОБА_1 користь аліментів на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у частці від доходу в розмірі 1/4 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.
Ознайомившись зі змістом заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітню дитину та доданими документами, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Крім того, за змістом п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, в тому числі, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, крім іншого, документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Всупереч вказаним нормам до заяви ОСОБА_1 не долучено документ, що підтверджує обставини, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги, а саме, що дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утримані.
Таким чином, у суду відсутня можливість на підставі документів, долучених до заяви про видачу судового наказу, встановити, що дитина, на утримання якої заявниця просить стягувати аліменти, проживає разом з нею (рішення органу опіки та піклування, рішення суду, довідки про зареєстроване місце проживання або довідка про склад родини, тощо).
Отже, у зв'язку з порушенням вимог п.4 ч.1 ст. 161, п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, у відповідності з п.1, п.3 ч.1 ст. 165 ЦПК України, необхідно відмовити заявниці у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 163, 165, 166, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити, що заявниця може звернутись з позовом про стягнення аліментів в позовному порядку відповідно до ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів до Миколаївського апеляційного суду відповідно до ст. 352-354 ЦПК України.
Суддя С.І.Вжещ