Справа № 489/723/26
Провадження № 3/489/484/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
17 лютого 2026 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з протоколом проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №575703 від 26.01.2026, 26.01.2026 о 09.15 год в м. Миколаєві по провул. Кобера, 1, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Sitroen", д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п. 12.3 ПДР України, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, у момент виникнення небезпеки для руху, яку об'єктивно спроможний виявити та уникнути, не вжив заходів для зменшення швидкості та зупинки керованого транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, причини своєї неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судовою повісткою, по телефону, смс-повідомленням, повідомленням у застосунку «Вайбер» та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду. При складенні протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, в яких заперечував свою винуватість в інкримінованому порушенні на тій підставі, що проїзна частина була слизькою, що позбавило його можливості уникнути зіткнення з іншим транспортним засобом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
При цьому, особі відомо, що на розгляді суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, про що їй повідомлялось під час складення протоколу та засвідчено її підписом, а також викликалася судом. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки від особи не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та остання мала достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти перед судом свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення, але скористалася цим правом під час складення протоколу, тому суддя вважає можливим провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів. Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також відсутність обґрунтованого клопотання необхідності відкладення розгляду справи, наявність в матеріалах справи письмових заперечень особи проти інкримінованого порушення, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
Дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення; схему місця ДТП від 26.01.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; довідку УПП в Миколаївській області), суддя дійшов таких висновків.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Зі схеми місця ДТП та пояснень ОСОБА_2 й ОСОБА_1 вбачається, що перед зіткненням автомобіль «Сітроен» під керуванням останнього наближався до перехрестя вул. Кобера з провул. Кобера, по якому в той час справа від нього наближався автомобіль «Опель» під керуванням ОСОБА_2 , у зв'язку з чим в ОСОБА_1 , відповідно до п. 12.3 ПДР, виник обов'язок негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого транспортного засобу, щоб уникнути зіткнення.
Той факт, що на вказаній ділянці дорожнє покриття було слизьким внаслідок складних погодних умов жодним чином не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень вказаного пункту ПДР, оскільки останній у вказаній дорожній обстановці, у складних метеорологічних умовах, на власний розсуд та ризик вирішив керувати транспортним засобом на слизькій дорозі, у зв'язку з чим повинен був обрати таку безпечну швидкість свого руху, яка б дозволила йому в даній ситуації дотриматися вимог п. 12.3 ПДР, зменшивши швидкість свого руху з відомою йому ефективністю та не допустити зіткнення з іншим автомобілем.
Проте, ОСОБА_1 на власний розсуд та ризик керував джерелом підвищеної небезпеки на слизькій ділянці дороги, тим самим не забезпечивши безпеку свого руху для себе та інших учасників, внаслідок чого не встиг вчасно зупинитися та допустив зіткнення з іншим автомобілем, який рухався на перехресті.
За такого, заперечення ОСОБА_1 про невизнання своєї винуватості суддя оцінює критично як намагання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене діяння.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке не має характеру умисного, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Миколаїв. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко