Справа № 761/1772/26
Провадження № 1-кс/761/2473/2026
29 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Головного управління Національної поліції у місті Києві, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінально провадження № 12025100000000727 від 09.06.2025, -
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою, в якій просив зобов'язати слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУНП у м. Києві), який здійснює повноваження слідчого у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025, повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його уповноваженому представнику належне ОСОБА_6 майно, що вилучено 08.10.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій скаргу підтримав та просив здійснювати розгляд без його участі.
Слідчий ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд без його участі та відмовити в задоволенні скарги, вказуючи, що вилучене майно визнано речовим доказом в рамках кримінально провадження № 12025100000000727 від 09.06.2025, а ОСОБА_8 не звертався з приводу повернення йому майна.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12025100000000727 від 09.06.2025 слідчим ГУНП у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді 08.10.2025 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено майно.
Так, главою 16 КПК України врегульовано питання тимчасово вилученого майна.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту;
5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Так, згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Оскільки в даному випадку вилучення належного ОСОБА_6 майна здійснювалося під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді, слідчий або прокурор був зобов'язаний у відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України звернутися до суду з клопотанням про арешт протягом 48 годин після вилучення майна.
Однак, відомостей про звернення до суду з клопотанням про арешт вилученого у ОСОБА_9 майна слідчому судді не надано.
Згідно ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу, відтак, лише факт визнання вилучено майна речовим доказом, не може обґрунтовувати його утримання органом досудового розслідування.
Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду скарги вилучене майно не повернуто власнику, а в розпорядження слідчого судді не надано відомостей про те, що слідчий чи прокурор в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України звертався з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що органом досудового розслідування не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для утримання вилученого у ОСОБА_9 майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 100, 169, 171, 173, 303, 307, 309, 372 КПК України, суд, -
Скаргу - задовольнити.
Зобов'язати слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві у кримінальному провадженні № 12025100000000727 від 09.06.2025, повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його уповноваженому представнику належне ОСОБА_6 майно, що вилучено 08.10.2025 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1