Справа №760/33572/25 3/760/1086/26
02 лютого 2026 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Солом'янського УП ГУ НП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
21.11.2025 року о 13 год. 07 хв. по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини - ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував та хапав за руки, чим міг завдати шкоду психологічну здоров'ю потерпілій, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнав, фактичні обставини справи не оспорює.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є
будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Диспозицією ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов'язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання / або можливості настання / шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №636835 від 21.11.2025 року, витягом АРМОР, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №482985 від 21.11.2025 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства в їх сукупності.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а його дії такими, що підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Із врахуванням особи винного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 173-2, 251-252, 283-285 КУпАП та ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, який необхідно сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ Соломян. р-н/21081100
Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783
Номер рахунку (IBAN):UA278999980313090106000026010
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 21081100
Призначення платежу: «адміністративний штраф» (постанова суду у справі №760/_______/__).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок, який необхідно сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ Соломян. р-н/22030101
Код отримувача /код ЄДРПОУ: 37993783
Р/Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Призначення платежу 101: (РНОКПП - фізичної особи); Судовий збір стягнути з ПІБ на користь держави за рішенням суду 760/________/25 (номер справи).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: А.М. Педенко