Справа № 487/7486/25
Провадження № 2/487/443/26
16.02.2026 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря Демиденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
03.10.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.02.2025-100001336 від 14.02.2025 року у розмірі 14310 гривень 00 копійок, а також витрати по сплаті судового збору. В позовній заяві представник позивача зазначив про розгляд справи за його відсутності.
06.01.2026 року представник відповідача адвокат Мутьєв Дмитро В'ячеславович надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повністю заперечує щодо задоволення позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позовної заяви. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до позовної заяви, 14.02.2025 р. Відповідач приєднався до Умов та Правил та уклав договір про отримання послуг та отримала кредитну картку. При цьому, до позовної заяви не додано Тарифів обслуговування даного виду кредита та не сам договір в повному обсязі. Тому взагалі неможливо зрозуміти за яким саме тарифом обслуговувався рахунок Відповідача. Позовна заява також містить посилання на пункти Умов та правила надання послуг, Витяг з яких приєднано до матеріалів. Однак, даний Витяг не містить дати, а між тим за текстом позовної заяви зрозуміло, що з часу підписання Відповідачем заяви й до моменту подання позову Тарифи, Умови та правила змінювалися, що впливало на розмір кредитних зобов'язань Відповідача. Відсутність дійсних на момент укладення Договору Умов та Тарифів, підписаних Відповідачем. не дає можливості з'ясувати наявність та розмір кредитної заборгованості за Договором, оскільки не можливо встановити чи є додані до позову Умови складовою частиною укладеного між сторонами Договору та які насправді умови цього Договору. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували підстави нарахування заборгованості та правильність її розрахунку. Позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження власного Розрахунку - не надано до суду ані жодного меморіального ордеру, ані квитанції, які б підтверджували невиконання Відповідачем умов Договору чи сам факт отримання від Банку кредитних коштів. Товариством з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" не надано до суду жодного меморіального чи касового документу, який би підтверджував дійсність Розрахунку. Таким чином, наданий Позивачем Розрахунок не може бути доказом позовних вимог , оскільки зроблений з порушенням норм чинного законодавства, не підтверджує розмір заборгованості та і її наявність взагалі. Заявник не зазначив розмір відсотків, що нараховувалися на тіло кредиту та підстави нарахування (посилання на відповідний пункт договору). Між тим, з матеріалів справи вбачається, що у наданому Кредитором розрахунку кредитної заборгованості не зазначено розмір процентної ставки, за якою було нарахована заборгованість за процентами за користування кредитом (пункт 3.7), тому суд позбавленій можливості перевірити відповідність порядку їх нарахування умовам кредитного договору (Договору). Таким чином доводи позивача про наявність підстав для визнання грошових вимог на суму відсотків за користування кредитом, заявлених Кредитором у складі грошових вимог до Боржника, не знайшли свого правового та матеріального підтвердження, не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню. Позивач не надав до суду будь-яких документів навіть на підтвердження видачі кредиту по Договору, будь-яких квитанцій, жодного документу про виконання умов Договору та не підтвердив розмір заборгованості. Тобто, позивач фактично не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором зобов'язань щодо надання грошових коштів у розмірі визначеному відповідно у кожному з вищезазначених кредитних договорів, а, відповідно, і не підтвердив факт виникнення у відповідача обов'язку повернути позику/кредит, сплатити проценти та інші платежі на умовах, визначених у цих договорах.
12.01.2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 14.02.2025 р.; 2) подання відповідачем Заявки кредитного договору № 14.02.2025-100001336 (кредитної лінії) від 14.02.2025 р.; 3) надсилання відповідачем Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №14.02.2025-100001336 (кредитної лінії) від 14.02.2025 р. Таким чином, було укладено Кредитний договір №14.02.2025 100001336 від 14.02.2025 р. у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Відповідач не заперечує, що вказаний ним у кредитному договорі засіб зв'язку, (номер телефону) належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування. Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами. Позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. При подачі позовної заяви додано Відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID. Такі відомості були отримані у порядку і у формі, що передбачені Специфікацією взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку України, затвердженою Рішенням Ради Системи BankID Національного банку України (протокол від 20.09.2022 № В/57-0003/75064 (зі змінами)(протоколи від 09.01.2023 №В/57-0002/3089), що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин. Від центрального вузла системи BankID Національного банку України були отримані зокрема дані, які однозначно ідентифікують відповідача. Проценти розраховуються у відповідності до Бази розрахунку, тобто залишку непогашеного залишку від всієї Суми [тіла] Кредиту та нараховуються щодня протягом Строку, на який надається кредит. Обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов'язання належним чином, а саме згідно з Графіком платежів. У випадку належного виконання зобов'язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані, враховуючи зменшену базу розрахунку. Відтак, розрахунок заборгованості за кредитним договором проведений з урахуванням строку кредитування, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної в кредитному договорі. Сторона позивача наголошує, що відповідач не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку, який відповідач зазначив при оформленні договору, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов'язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Таким чином, TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за кредитним договором №14.02.2025-100001336 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов'язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв. Також сторона відповідача не зазначила, яке саме її право, як споживача фінансової послуги, було обмежено кредитним договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи, серед іншого, зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
З урахуванням наявних в матеріалах справи документів та доказів, для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, існує необхідність в отриманні особистих пояснень представника позивача по суті позову, які мають істотне значення для законного вирішення даної справи, в тому числі щодо обставин передачі грошових коштів та нарахування процентів за користування кредитними коштами щодо яких заявлено позовні вимоги, у зв'язку з чим явка позивача у судове засідання визнається судом обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 43, 81, 223 ЦПК України, суд,
Визнати обов'язковою явку у судове засідання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» при розгляді цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Темнікова