Справа № 944/3161/25
Провадження №2/944/576/26
16.02.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ходоновича П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Яворові, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна ставова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, просив стягнути з ПАТ «HACK «Оранта» на його користь страхове відшкодування в розмірі 87365,49 грн, пеню 6 826,97 грн, інфляційні збитки 1 755,25 грн.
Позивач в позовній заяві мотивував свої вимоги наступним. 08.01.2025 о 09 год. 00 хв. на вул. Тичини, м. Яворів, Львівська область, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ACURA MDX номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд з другорядної дороги на головну, не надав переваги в русі транспортному засобові, що рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом, Volvo номерний знак НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали технічні пошкодження з матеріальними збитками. Водій ОСОБА_2 вину визнав на місці ДТП. Вище вказана ДТП була оформлена шляхом складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол). Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11, та 2.1 додаток 1 (вимоги дорожнього знаку «Дати дорогу») ПДР. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в HACK «Оранта» (страховий поліс № AT 5738020). Максимальна сума відшкодування у разі оформлення ДТП шляхом складання повідомлення про ДТП по Європротоколу складає 160 000,00 гривень. З метою отримання страхового відшкодування ОСОБА_1 15.01.2025 подав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування з необхідними документами. ПАТ «HACK «Оранта» не в повному обсязі виплатила завданий матеріальний збиток, а саме 63 375, 74 грн. Водієм ОСОБА_2 збиток не виплачувався. Так, протиправні дії ОСОБА_2 призвели до пошкодження автомобіля Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , і спричинили позивачу матеріальні збитки в розмірі 153 241, 23 гривень, що підтверджено звітом про оцінку автомобіля № 1644/25 від 21.05.2025. На даний час право позивача не відновлене, у зв'язку із невиплатою страхового відшкодування в повному розмірі, з огляду на умови договору обов'язкового страхування № 221629738, відповідач зобов'язаний виплатити страхове відшкодування в розмірі 87 365,49 грн, пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 6 826,97 грн, а також інфляційні збитки у розмірі 1 755,25 грн.
Ухвалою судді від 04.08.2025 відкрито провадження у справі і призначено судовий розгляд.
Представник відповідача Ходонович П.М. подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликалася на те, що на замовлення НАСК «ОРАНТА» було складено Звіт № 13-D/17/96 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Volvo V50, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 26.06.2025, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до висновків даного Звіту, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали складає 103 540,70 грн. Вартість матеріального збитку без урахування ПДВ на запасні частини та матеріали складає 88 341,58 грн. Звернув увагу суду на положення статті 36.2 ЗУ «Про ОСЦПВ», відповідно до якої, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Оскільки виплата страхового відшкодування здійснювалася на рахунок позивача через систему «Швидка копійка», а не на рахунок СТО, що є платником ПДВ, страховик правомірно виплатив суму, розраховану без ПДВ, що становить 85 841,58 грн (з вирахуванням франшизи у розмірі 2 500 грн), у повній відповідності до закону. Таким чином, обов'язок страховика щодо виплати відшкодування є виконаним належним чином. Позивач в позовній зазначає, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснила виплату на у розмірі 63 375, 74 грн. Однак після подання позивачем позовної заяви, а саме 07.07.2025, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснила доплату на суму 22 415,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 40224 від 07.07.2025. 13.01.2025 представником Страховика у присутності власника ТЗ, було проведено огляд пошкодженого автомобіля Volvo V50, за результатами якого складено Протокол (акт) огляду транспортного засобу. Так, у пункті 2.3 Протоколу огляду, зазначено: «Якщо під час ремонту будуть виявлені приховані пошкодження, про це слід повідомити НАСК «ОРАНТА» з метою складення додаткового протоколу. В іншому випадку НАСК «ОРАНТА» не приймає до розгляду претензій щодо зазначених пошкоджень». Тобто позивач був належним чином поінформований та погодився з процедурою, яка передбачала обов'язкове повідомлення страховика та надання транспортного засобу для додаткового огляду у разі виявлення прихованих дефектів. Однак, 10.06.2025, без надання транспортного засобу на додатковий огляд, позивач пред'явив страховику претензію, вимагаючи відшкодування на підставі власного, замовленого ним звіту. Така поведінка позбавила страховика законної можливості перевірити та зафіксувати наявність, характер та зв'язок імовірних прихованих пошкоджень з даною ДТП. Відтак і вимога про стягнення витрат на проведення експертизи є безпідставною.
12.09.2025 надійшла відповідь на відзив на позов представника позивача ОСОБА_1 . Представник зазначив те, що ним був наданий автомобіль для огляду працівнику HACK «Оранта» Добрянському І.О. Однак розрахунок завданого матеріального збитку здійснено оцінювачем ОСОБА_3 . Відтак вважає, що розрахунок відповідача завданого матеріального збитку здійснено із грубим порушенням Методики, оскільки огляд та визначення матеріального збитку здійснено різними особами. Експерт провів оцінку розміру збитку без особистого огляду та не може вважатись належним доказом. Згодом, після складання первинного протоколу огляду та після розбирання автомобіля, було виявлено ряд додаткових пошкоджень, про що повідомлено працівника HACK «Оранта». Позивачем було надіслано фото додаткових пошкоджень автомобіля, одак пошкодження відповідачем не були враховані під час розрахунку завданого матеріального збитку. До відзиву на позов надано другий акт огляду транспортного засобу який був складений без присутності позивача. Як наслідок, вихідні дані для розрахунку збитку оцінювачу передані «зі слів» або через неповну кількість фото пошкодженого автомобіля, тобто звіт відповідача про оцінку не може братись до уваги.
16.02.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що страхова компанія провела своє оцінювання завданого збитку та відповідно до нього сплатила страхове відшкодування у визначеному звітом розмірі в повному обсязі.
Судом 04.02.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку зі складністю справи його складення та проголошення відкладено; проголошення судового рішення призначено на 16.02.2026.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванню обставин справи, дійшов наступних висновків.
Факт вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) від 08.01.2025, згідно з яким 08 січня 2025, о 09 год. 00 хв. на вул. Тичини, м. Яворів, Львівська обл., водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ACURA MDX номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи виїзд з другорядної дороги на головну не надав переваги в русі транспортному засобові, що рухався по головній дорозі в наслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом, Volvo номерний знак НОМЕР_2 . Отже, наведеним стверджується, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в HACK «Оранта» (страховий поліс № AT 5738020)
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо- транспортної пригоди була застрахована в HACK «Оранта» (страховий поліс № AT 5192987).
Ліміт відповідальності 160000,00 грн, франшиза 2500,0 грн.
15.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із Заявою про страхове відшкодування.
Згідно з протоколів огляду транспортного засобу Volvo номерний знак НОМЕР_2 , такий отримав пошкодження, на підтвердження чого відповідачем долучено фототаблицю.
ПАТ «НАСК «ОРАНТА» визнало ДТП страховим випадком та на банківський рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 63446,11 грн в якості страхового відшкодування за Договором № АТ-5738020 від 31.12.2025, платник ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
З копії звіт про оцінку № 1644/25 від 21.05.2025 ФОП ОСОБА_5 , за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи з додатками до нього вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 , рівна ринковій вартості та складає 303368,19 грн. Ринкова вартість автомобіля у пошкодженому стані складає 150126,96 грн.
Вартість автотоварознавчого дослідження скаладає 4000,00 грн, про що свідчить договір рахунок № 1644 від 21.05.2025.
З копії звіту № 13-D/17/96 про визначення вартості матеріального збитку, завданого колісного транспортного засобу від 26.06.2025, виконаного оцінювачем ОСОБА_3 , вбачається, що вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 , становить без урахування ПДВ 88341,58 грн
Згідно наданого позивачем розрахунку інфляційні збитки становлять 1755,25 грн, пеня 6826,грн.
Як вбачається з платіжної інструкції №40224 від 07.07.2025 платник ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на банківський рахунок позивача перераховано 22415,84 грн.
До цих правовідносин підлягають застосуванню правові норми ЦК України, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як передбачено ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Щодо позовних вимог про стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 87365,49 грн. страхового відшкодування, судом встановлено наступне.
Згідно з ч.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, зазначила, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент події) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч. 36.1 ст. 36 цього Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводиться ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Позивач, внаслідок ДТП, вчиненого з вини ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого як водія транспортного засобу марки ACURA MDX номерний знак НОМЕР_1 , була забезпечена ПАТ «НАСК «ОРАНТА», зазнав майнової шкоди у зв'язку із фізичним знищенням транспортного засобу.
Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Volvo» номерний знак НОМЕР_2 , рівна ринковій вартості та складає 303368,19 грн. Ринкова вартість автомобіля у пошкодженому стані складає 150126,96 грн, що підтверджується звітом про оцінку № 1644/25 від 21.05.2025 оцінювача ОСОБА_5 , який особисто оглядав пошкоджений транспортний засіб, зробив відповідні заміри та фотографії, та склав висновок з додатками до нього.
Однак, страховик виплатив страхове відшкодування в розмірі 85861,95 грн. Розмір матеріальної шкоди визначено не відомим позивачу оцінювачем. ПАТ НАСК «Оранта» не ознайомило ОСОБА_1 зі звітом оцінювача, який був складені на замовлення страховика на підставі протоколу огляду транспортного засобу 13-D/17/96, в якому відсутній підпис власника транспортного засобу, а тому позивач був позбавлений можливості висловити свої зауваження та заперечення до вказаних документів. Відтак, суд не бере до уваги в даному випадку звіт № 13-D/17/96 про визначення вартості матеріального збитку, завданого колісного транспортного засобу від 26.06.2025, виконаного оцінювачем ОСОБА_3 , оскільки у звіті не міститься обґрунтування ненадання об'єкта дослідження на огляд. Водночас транспортний засіб був наданий позивачем огляду працівнику HACK «Оранта» ОСОБА_6 , про що зазначив позивач у відповіді на відзив відповідача.
Відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в даному випадку позивачу мала бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (303 368,19 грн (ринкова вартість) - 150 126,96 грн (вартість в пошкодженому стані) =153 241,23 грн (вартість матеріального збитку).
За таких обставин, різниця між вартістю матеріального збитку, пов'язаного з пошкодженням транспортного засобу, в результаті ДТП, а саме 153 241,23 грн, та виплаченим страховиком страховим відшкодуванням у розмірі 63375,74 грн, враховуючи фактичні обставини справи, а саме ліміт відповідальності (160000 грн), франшизу (2500,0 грн), підлягає стягненню з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь власника пошкодженого транспортного засобу.
Оскільки ПАТ НАСК «Оранта» 07.07.2025 (після звернення в суд з позовом) було виплачено додатково 22415,84, то сума недоплаченого страхового відшкодування, підлягає стягненню із ПАТ НАСК «Оранта» складає 64949,65 грн
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 , до ПАТ НАСК «Оранта» в частині стягнення залишку страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню.
За статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
У пункті 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз'яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Крім того, у пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Встановивши, що ПАТ «НАСК «ОРАНТА» належним чином не виконало зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» пені та інфляційних втрат.
Таким чином, у межах позовних вимог з відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача підлягають стягненню пеня пеню в розмірі 6 826,97 грн; та інфляційні нарахування в розмірі 1 755,25 грнь.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог і їх розподіл не залежить від того, чи ставиться вимога щодо сплати майнової шкоди до конкретного відповідача чи до усіх відповідачів.
Так, з ПАТ НАСК «Оранта» мають бути стягнені судові витрати на оплату послуг експерта та зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 23, 1167, 1187 ЦК України, статтями 9, 22, 26-1, 28, 30, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 23, 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, 7Д, корп. Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 64949,65 грн. страхового відшкодування, пеню в розмірі 6 826,97 грн, інфляційні збитки в розмірі 1 755,25 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (вул. Здолбунівська, 7Д, корп. Г, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 928,26 грн та вартість автотоварознавчого дослідження 3065,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складене і підписане 16.02.2026.
Суддя Юрій КОЛТУН