Справа № 466/458/26
Провадження № 1-кп/466/530/26
16 лютого 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря с/з ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова обвинувальний акт у кримінальному провадження №12026141380000020 від 08.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Подусільна, Перемишлянського району, Львівської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи умисел на зберігання боєприпасів, всупереч Положенню про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберіганні, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №662, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки зберігання бойових припасів, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , зберігав без передбаченого законом дозволу отримані ним за невстановлених слідством обставин у своєму помешканні, що за адресою АДРЕСА_2 гвинтівкових спортивно-мисливських патронів кільцевого запалювання кал. 5,6 мм, які відносяться до категорії бойових припасів та придатні для стрільби. Крім цього, ОСОБА_4 у невстановлений слідством дату та час і у невстановлений слідством спосіб, не маючи передбаченого законом дозволу на поводження зі зброєю та боєприпасами, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки, зберігав у невстановленому слідстом місці, 39 дрібнокаліберних патронів з маркуванням на гізьзах "V", що відноситься до бойових припасів, до 07.01.2026 тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції, в ході проведення огляду місця події.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, не заперечив фактичних обставин справи, просив його суворо не карати, розгляд справи просив проводити в спрощеному порядку.
Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст.263 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив незаконне зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.
У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Згідно положень ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, а також конкретні обставини вчиненого злочину, щире каяття обвинуваченого, те, що він правдиво розповів про обставини вчиненого злочину, критично відноситься до своїх дій, особу обвинуваченого, а саме те, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце проживання.
На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі.
Суд дійшов до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства і до нього слід застосувати вимоги ст. ст. 75, 76 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 21.01.2026 обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, тобто до 21 березня 2026 року включно.
Понесені витрати на залучення експерта покласти на ОСОБА_4 .
Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, ст.ст.75,76 КК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк рахувати засудженому з часу постановлення вироку (з 16.02.2026 року).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи дослідження зброї №СЕ-19/114-26/522-БЛ від 13.01.2026 у кримінальному провадженін №12026141380000020, в загальній сумі 3 565,60 гривень.
Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 від 08.01.2026 про визнання речових доказів, а саме: картонна коробка "патрони гвинтівки цільові "Екстра" нержавіючі, у вказаній коробці знаходяться 39 дрібнокаліберних патронів із маркуванням "V", які зберігається в камері зберігання речових доказів - передати на потреби Збройних сил України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання - залишити в силі до набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок складено та підписано 16.02.2026.
Суддя ОСОБА_1