Справа № 456/7152/25
Провадження № 2-а/456/15/2026
іменем України
12 лютого 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т.
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Стрий справу №456/7152/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1316/25 від 26 травня 2025 винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.. 00 коп.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що позивач є інвалідом III групи, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК 12 ААБ №358565 від 02.12.2020р. 10.12.2025 року позивачу у додатку дія надійшла постанова державного виконавця ВП №79778904 від 10.12.2025 року про відкриття виконавчого провадження. Із змісту даної постанови вбачається що така відкрита на підставі постанова №1316/25 виданого 26.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з нього штрафу у розмірі 34000,00 грн. Внаслідок винесеної постанови у нього заблокували всі карткові рахунки, в тому числі ті куди нараховують виплати на пенсію. Зазначив, що будь яких викликів, повісток не отримував, про що не заперечує відповідач зазначаючи у постанові: «..21 березня 2025 року рекомендований лист № 0610235540323 з повісткою № 2742765 був повернутий поштовим оператором на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 ...». Постанова №1316/25 видана 26.05.2025 не складалась у його присутності, йому не роз'яснювались йому права в тому числі на оскарження, вважає що така постанова винесена відповідачем безпідставно. Його не ознайомлювали із змістом такої постанови, про її існування та зміст такої позивач дізнався після винесення постанови державного виконавця та звернувся за правничою допомогою адвоката, який роз'яснив як зміст постанови так і порядок оскарження, отримавши відповідні відомості із АСВП за ідентифікатором доступу. Зазначив, що 26.05.2025 року позивач перебував у ІНФОРМАЦІЯ_4 , подавав документи на відстрочку, у зв'язку із інвалідністю, натомість про дану постанову не повідомляли. На позивача не складався протокол щодо притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст.210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, по крайній мірі про таке не відомо. Крім того, зазначив, що 19.03.2021 позивача було взято на військовий облік, де він відповідно подавав відомості про інвалідність (безстроково). Також перебуває у відповідних реєстрах, а тому твердження відповідача як і виклик для уточнення даних є безпідставні, як і притягнення його до відповідальності. Постанова не містить належних та допустимих доказів що до неможливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких ( державні органи. Таким чином із змісту постанови є незрозумілим, в якому самі адміністративному правопорушенні звинувачують позивача, що він не уточнив дані (доступ до яких у відповідача був) чи не з'явився на виклик з повісткою, яку фактично не отримував.
Відзив на позовну заяву
Представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 , не визнає в повному обсязі. Зазначила, що у своїй діяльності, спрямованій на укріплення обороноздатності України, ІНФОРМАЦІЯ_5 керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, а також забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, з дотриманням вище перелічених правових норм.
Щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення загальної мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 № 2102- ІХ, в Україні введено воєнний стан. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
28 лютого 2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів сформована повістка № 2742765 з накладенням кваліфікованого електронного підпису начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , на виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09.00 год. 16 березня 2025 для уточнення даних. Ця повістка була направлена за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_1 . Повістка була скерована 28 лютого 2025 рекомендованим поштовим відправленням № 0610235540323 з описом вкладення форми та повідомленням про вручення. Рекомендоване поштове відправлення № 0610235540323 було повернуто оператором поштового зв'язку «Укрпошта» 21 березня 2025 року. Із довідки ф. 20 від 21 березня 2025 року про причини повернення/досилання вбачається, що поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
26 травня 2025 року позивач прибув до 2 відділу (м. ІНФОРМАЦІЯ_8 , де і було складено протокол № 1316/25 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - не прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце визначені у повістці. Поважності причин котрі б перешкоджали своєчасному прибуттю на виклик громадянином не повідомлено та доказів цього не надано під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу.
Враховуючи дане право, позивач у протоколі про адміністративне правопорушення № 1316/25 у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», зазначив: «По суті заданих мені питань можу пояснити, що я прибув до другого відділу (м. Миколаїв) Стрийського РТЦК та СПП після того коли дізнався від працівників поліції про перебування мене у розшуку по неявці по повістці. На військовому обліку я перебуваю у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Поновлення військово-облікових даних проводив через «Резерв +».
Порядок вручення повістки, відправленої поштовим зв'язком, регулюється розділом «Доставка та вручення поштових відправлень...» «Правил надання послуг поштового зв'язку» (далі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (із змінами). Відповідно до п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Варто зазначити, що повістка за № 2742765 сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зразок якої затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 951 від 16.05.2024 року і в таких повістках відсутня графа із зазначенням номеру телефону мобільного зв'язку, тому працівником об'єкта поштового зв'язку було обрано другий спосіб повідомлення військовозобов'язаного про надходження йому такого листа. Крім цього, Порядком також визначено, що якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
У зв'язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_5 і працівниками АТ «Укрпошта» дотримано процедуру та строки направлення повістки ОСОБА_1 та за вказаних обставин, вважаємо, що останній був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування.
Щодо твердження позивача про неналежне оповіщення зазначаємо, що відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, в особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок). Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
За наявними у матеріалах справи про вчинене адміністративне правопорушення документами підтверджується факт неприбуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 у визначений строк, що утворює у собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що належним чином відображено в оскаржуваній постанові.
Доказами, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210- 1 КУпАП є протокол, повістка, конверт з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, а тому начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 діяв правомірно, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови № 1316/25 від 26 травня 2025 року, - відсутні.
Позивач ОСОБА_1 , у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені у позові обставини та просив позов задовольнити.
Представник відповідача Цьорох Ю.Р. у судовому засіданні заперечив проти позову, покликаючись на викладені у відзиві обставини.
Заяви та клопотання, подані учасниками справи.
05.01.2026 представником відповідача Ільницькою М.І. подано до суду відзив на позовну заяву.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 23.12.2025 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
З'ясувавши обставини, на які позивача посилається як на підставу своїх вимог та зважаючи на обставини викладені представником відповідача у відзиві на позовну заяву, якими заперечував проти задоволення адміністративного позову, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до постанови №1316/25 від 26.05.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. Згідно з якою 28.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 , на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 ) був скерований рекомендований лист №0610235540323, в якому знаходилась повістка №2742765 про виклик ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) о 09 год. 00 хв. 16 березня 2025 року для уточнення даних. 21 березня 2025 року рекомендований лист №0610235540323 з повісткою №2742765 був повернутий поштовим оператором на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже, починаючи з 09 год. 00 хв. 16 березня 2025 року ОСОБА_1 , не з'явився за викликом (повісткою №2742765) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 діб не повідомив причини неявки, а в подальшому, протягом 7 календарних днів, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В судовому засіданні досліджено письмові докази, а саме: витяг з «Резерв+», який сформовано 11.12.2025, щодо ОСОБА_1 , 25.02.2000, адреса проживання: АДРЕСА_4 , дата уточнення даних 26.05.2025; відстрочка від мобілізації до 02.02.2026 (відстрочка від мобілізації, людина з інвалідністю), номер телефону; копія рекомендованого повідомлення №0610235540323 з довідкою ф.20 про причини повернення листа - адресат відсутній за вказаною адресою; роздруківка трекінгу відстеження поштового відправлення; копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №358565 від 02.12.2020., з якої вбачається, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю та йому встановлено третю групу інвалідності, безтерміново. Інших доказів, зокрема копії протоколу, на який посилається представник позивача, суду не надано.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 2 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін, диспозитивності та з'ясуванні всіх обставин у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Між тим, суд зазначає, що обов'язковою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушення, а факт вчинення особою правопорушення, в свою чергу, має бути підтверджений належними та допустимими доказами.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно доч.1ст.287КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Відповідно до ч. 1 статті 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.
Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до п.п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч.7 ст.1 вказаного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до постанови №1316/25 від 26.05.2025, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. Згідно з якою 28.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 , на зареєстровану адресу ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 ) був скерований рекомендований лист №0610235540323, в якому знаходилась повістка №2742765 про виклик ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ) о 09 год. 00 хв. 16 березня 2025 року для уточнення даних. 21 березня 2025 року рекомендований лист №0610235540323 з повісткою №2742765 був повернутий поштовим оператором на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 . Отже, починаючи з 09 год. 00 хв. 16 березня 2025 року ОСОБА_1 , не з'явився за викликом (повісткою №2742765) до ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 діб не повідомив причини неявки, а в подальшому, протягом 7 календарних днів, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Одночасно в судовому засіданні встановлено, що повістка №2742765 про виклик ОСОБА_1 , для уточнення персональних даних на 16 березня 2025 року о 09:00 год., було направлено ОСОБА_1 , поштовим підправленням. Вказане відправлення повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_6 , з довідкою Укрпошти, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Таким чином судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином повідомив позивача про явку до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення своїх персональних даних. Позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , свої персональні дані не уточнив, що було підставою для розгляду адміністративної справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1ст.277-2КУпАП України, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Однак в порушення вимог ст.ст. 268, 277-2 КУпАП України відповідач в жодний спосіб не повідомив позивача про час та місце розгляду адміністративної справи, а також не ознайомив позивача із його правами під час розгляду даної справи, що є грубим порушенням прав особи, відносно якої розглядається справа та порядку розгляду адміністративної справи.
Представник відповідача покликався, як на доказ, що 26 травня 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 , де і було складено протокол № 1316/25 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - не прибуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце визначені у повістці. Поважності причин котрі б перешкоджали своєчасному прибуттю на виклик громадянином не повідомлено та доказів цього не надано під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Позивачу була надана можливість надати свої пояснення чи заперечення щодо вказаного правопорушення, зауваження чи заперечення до змісту протоколу. Враховуючи дане право, позивач у протоколі про адміністративне правопорушення № 1316/25 у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», зазначив: «По суті заданих мені питань можу пояснити, що я прибув до другого відділу (м. Миколаїв) Стрийського РТЦК та СПП після того коли дізнався від працівників поліції про перебування мене у розшуку по неявці по повістці. На військовому обліку я перебуваю у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Поновлення військово-облікових даних проводив через «Резерв +», однак такого доказу суду не надає.
Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3ст. 210-1 КУпАП, не враховано об'єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки та неможливість отримання або уточнення даних самостійно ТЦК та СП (досягнення мети виклику без особи, або неможливість досягнення за відсутності особи).
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з ч. 2ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тому з цих підстав суд вважає постанову №501/25 від 23.03.2025 такою, що прийнята передчасно, без врахування всіх обставин по справі, що є наслідком її скасування.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 16, 72-79, 132-143, 241-251 КАС України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задоволити.
Скасувати Постанову №1316/25 від 26 травня 2025 винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн.. 00 коп. та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 ) судові витрати в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене 17.02.2026.
Суддя Р. Т. Шрамко