ЄУН: 336/741/26
Провадження №: 2-н/336/49/2026
Іменем України
17 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши заяву Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення,-
КП «Водоканал» звернулось з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення за період з 01.02.2023 року по 30.11.2025 року та судового збору.
Статтею 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу;
4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
За відомостями з ЄДДР, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.12.2006 року та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.12.2006 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент виникнення заборгованості не досягла повноліття.
Відповідальність батьків неповнолітньої дитини за порушення умов договору є субсидіарна (додаткова).
Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповна цивільна дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Стаття 33 ЦК України передбачає, що неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону.
Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 619 ЦК України до пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.
За таких обставин, пред'явлені вимоги до боржника ОСОБА_2 за період з 01.02.2023 року по 30.11.2023 року не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, через недосягнення повноліття боржником ОСОБА_2 з моменту початку виникнення заборгованості по листопаду 2023 року включно.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вбачає підстави для відмови у видачі судового наказу в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163, 165, 166, 353 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту воду і послуги водовідведення в частині пред'явлених вимог до ОСОБА_2 за період з лютого 2023 року по листопад 2023 року включно.
Надіслати копію ухвали заявникові.
Роз'яснити заявникові, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення безпосередньої до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.І. Дацюк