21.12.10р.
Справа № 7/56-08
За заявою: Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор", м. Дніпропетровськ
про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р.
У справі:
за позовом Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, м. Дніпропетровськ
до Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор", м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про усунення перешкод в користуванні приміщенням
Суддя Коваль Л.А.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: представник за довіреністю б/н від 22.06.2010р. Прибиток Н.А., юрисконсульт юридичної групи Селезньова К.С., довіреність № 3/5 17094 від 21.09.2010р.;
від третьої особи: старший спеціаліст- юрисконсульт Прибиток Н.А., довіреність № 15/1 від 16.06.2010р.
03.12.2010р. Державна установа "Дніпропетровський слідчий ізолятор" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 року по справі № 7/56-08 до 2012 року.
Відповідно до ухвали господарського суду від 06.12.2010р. суд відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" про відстрочку виконання рішення господарського суду від 18.09.2008р. до повернення матеріалів справи до господарського суду.
10.12.2010р. справа повернулася до господарського суду.
Ухвалою господарського суду від 13.12.2010р. заява Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" про відстрочку виконання рішення суду прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено у судове засідання на 21.12.2010р.
Заява мотивована тим, що рішення суду на даний час фактично виконати неможливо. Так, Державна установа "Дніпропетровський слідчий ізолятор" повністю фінансується за рахунок Державного бюджету. Інших джерел надходжень грошових коштів установа не має, а впливати на формування Державного бюджету України керівництво установи не має змоги. Заявник зазначає, що враховуючи всю серйозність подальших наслідків для кримінально-виконавчої системи, керівництво Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області інформувало керівництво Державного департаменту про надзвичайну ситуацію, яка склалася, та пропонувало зазначене проблемне питання вирішити на рівні керівництва зацікавлених міністерств та відомств. Також, виносились пропозиції щодо сприяння у вирішенні питання перенесення Багатопрофільної лікарні при ДСІ до іншого приміщення або переведення хворих до інших лікувальних закладів ДДУПВП або виділення земельної ділянки для будівництва нового корпусу лікарні для засуджених, розробки та фінансування даного проекту. Однак, враховуючи умови жорстких бюджетних обмежень, ні бюджетом 2009 року, ні бюджетом 2010 року не передбачено виділення капвидатків на фінансування програм будівництва об'єктів Державної кримінально-виконавчої служби, тому відповідне рішення головним розпорядником коштів не прийняте. Також, заявник посилається на те, що пунктом 3 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Держдепартаменту від 25.12.2003р. № 275 (зареєстрований в Міністерстві юстиції за №1277/8598 від 31.12.2003р.), установи виконання покарань організуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань. Наказом Держдепартаменту від 12.12.2003р. за № 251 затверджено перелік установ, де визначено утворення при Дніпропетровському СІЗО: арештного дому; сектору максимального рівня безпеки та лікувального закладу на 190 місць. Накази, розпорядження, наряди Держдепартаменту на перевід хворих засуджених з лікувального закладу при ДСІ до інших лікувальних закладів протягом 2010 року керівництво ДСІ не отримувало. Отже, самостійно вирішити питання переведення засуджених хворих до інших лікувальних закладів керівництво ДСІ не вправі, оскільки згідно діючого законодавства не має відповідних повноважень. Як стверджує заявник, у зв'язку з постійною тенденцією збільшення надходження до установи ув'язнених на даний час в ДСІ склалося вкрай складне становище: не вистачає камерних площ та спальних місць для утримання ув'язнених хворих на туберкульоз. Згідно діючого законодавства ув'язнені хворі на туберкульоз утримуються окремо від інших категорій ув'язнених та повинні забезпечуватись відповідним спеціальним медичним обслуговуванням. Камерна площа на одну особу повинна складати не менше 5 кв.м згідно діючого законодавства. На даний час утримується 115 осіб хворих на туберкульоз, з яких тільки 30 осіб утримується згідно встановлених норм. Відповідно, приміщення для розташування хворих осіб з Багатопрофільної лікарні при ДСІ, яким потрібен медичний догляд в умовах стаціонарного лікування, на території ДСІ відсутнє. Окрім того, у відділеннях Багатопрофільної лікарні, які розташовані в приміщеннях УПЛ СН (хірургічному, терапевтичному та неврологічному), перебувають засуджені, які знаходяться у важкому стані і потребують постільного режиму та постійного нагляду. Хворі отримують інтенсивну терапію, їх переміщення може завдати непоправної шкоди їх здоров'ю. Наслідком цього може стати порушення встановленого нормами чинного законодавства права засуджених на охорону здоров'я. Не надання відстрочки виконання судового рішення призведе до того, що Багатопрофільна лікарня повністю припинить свою діяльність, тобто надалі не зможе виконувати завдання по забезпеченню як планової, так й ургентної висококваліфікованої медичної допомоги засудженим, які утримуються в установах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської та інших областей, а також, у разі необхідності, надавати невідкладну медичну допомогу засудженим, які слідують через Дніпропетровський слідчий ізолятор транзитними етапами. Тим самим, значно підвищується ризик загострення оперативної обстановки в ДСІ, що може викликати масове непокорення та заворушення серед засуджених. Ще одна небезпечна проблема, яка набуде особливої гостроти після звільнення приміщень за рішенням суду, полягає в тому, що периметр ДСІ впритул підходить до будівлі УПЛ СН (де саме зараз розташована Багатопрофільна лікарня), тобто він фактично замикає лінію охорони слідчого ізолятору. В разі відчуження цього приміщення на периметрі СІЗО з'явиться ділянка, що не буде охоронятися, довжиною 67 метрів. Всі інженерні та інженерно-технічні засоби на цій ділянці зараз відсутні, що негативно вплине на охорону території СІЗО та УПЛ СН в цілому. З внутрішньої сторони на стіні будівлі УПЛ СН знаходяться 83 вікна палат для хворих, які є прямим виходом за межі зони, що охороняється, та які УПЛ СН в обов'язковому порядку повинна буде замурувати, а також проармувати всі внутрішні стіни згідно діючих режимних вимог. Отже, проблемне питання виникне і для адміністрації УПЛ СН, для вирішення якого необхідно вишукати значні фінансові резерви та позапланово витрачати державні кошти. Заявник посилається на необхідність проведення як ДСІЗО, так і УПЛ СН, і інших робіт для забезпечення належної охорони території, що, на його думку, є недоцільним з точки зору витрачання державних коштів. За твердженнями заявника, нове керівництво Державного департаменту України з питань виконання покарань на підставі надісланих обрахунків і схем ініціюватиме сумісне детальне вивчення разом з керівництвом Міністерства охорони здоров'я України проблеми щодо доцільності виселення Багатопрофільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО та прийняття, як найдоцільнішого варіанту, виваженого рішення про укладання угоди щодо тимчасового перебування останньої на фактично зайнятих площах Української психіатричної лікарні на правах довгострокової оренди.
Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила.
17.12.2010р. від Української психіатричної лікарні з суворим наглядом до господарського суду надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду заяви про відстрочку виконання рішення у зв'язку з перебуванням представника останньої у черговій відпустці з 13.12.2010р. по 06.01.2011р.
Наведене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд не обмежував Українську психіатричну лікарню з суворим наглядом колом представників для участі у судовому засіданні. Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України заява про відстрочку виконання рішення розглядається господарським судом у судовому засіданні у десятиденний строк.
Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області письмових пояснень по суті заяви про відстрочку виконання рішення суду не надало. У судовому засіданні представник Управління повністю підтримує доводи заявника та просить задовольнити заяву про відстрочку виконання судового рішення. Також, Управління послалося на обставини проведення реорганізації в системі Державного департаменту України з питань виконання покарань, що може в подальшому призвести до вирішення питання звільнення спірних приміщень.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, господарський суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р. у справі № 7/56-08 задоволено позов Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, вирішено усунути перешкоди в користуванні приміщенням Української психіатричної лікарні з суворим наглядом шляхом виселення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" з першого поверху лікувального корпусу за літ. Б-4 загальною площею 611,4 кв.м (391,9 кв.м + 219,5 кв.м) та з приміщення на другому поверсі правого крила лікувального корпусу за літ. Б-4 площею 246,6 кв.м Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чичеріна, 84.
Рішення господарського суду набрало законної сили.
На виконання рішення суду 06.10.2008р. видано наказ.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008р. за заявою Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" виконання рішення відстрочено до 01.07.2010р.
В подальшому, відповідач у справі вдруге звернувся з заявою про відстрочку виконання рішення суду та просив відстрочити виконання рішення аж до 2017 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010р. за заявою Державної установи "Дніпропетровський слідчий ізолятор" виконання рішення відстрочено до 01.08.2010р. В задоволенні заяви щодо відстрочки виконання рішення на більш тривалий термін суд відмовив.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2010р. ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010р. змінено, відстрочено виконання рішення господарського суду від 18.09.2008р. терміном до 01.06.2011р.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2010р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2010р. та залишено в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2010р.
Вищий господарський суд України погодився з доводами касаційної скарги Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про те, що заявник не зміг довести навіть свої твердження щодо звернень до державних органів влади, їх структур, не надав належних доказів щодо звернень про включення у складі видатків необхідних коштів. Вищий господарський суд України погодився з тим, що Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом виконує специфічні загальнодержавні функції, передбачені ч. 5 ст. 94 КК України, іншого психіатричного закладу з суворим наглядом для таких осіб на території України не існує, і при цьому заклад має таке ж мізерне державне фінансування як і заявник та не має інших джерел фінансування для вирішення нагальних проблем з розміщення та тримання відповідно до рішення суду складної категорії психічно хворих, а щодо осіб, які утримуються у Українській психіатричній лікарні з суворим наглядом, не виконуються гарантовані державою права та санітарні норми.
Між тим, відповідач у справі втретє звернувся з заявою про відстрочку виконання рішення суду та просить відстрочити виконання рішення до 2012 року.
Господарський суд вважає, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Між тим, втретє звернувшись з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду, заявник не навів жодних обставин, які не досліджувалися судом раніше, відповідно, винятковість випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість відстрочки виконання рішення суду, заявником не доведена.
Заява відповідача не ґрунтується на жодних фактичних обставинах, які свідчили б про реальну можливість виконання рішення суду в період, на який заявник просить відстрочити його виконання.
Протягом періоду, на який відстрочка виконання рішення вже надавалася, заявником не вжито будь-яких реальних заходів, направлених на вирішення проблеми розміщення лікувального закладу при Дніпропетровському слідчому ізоляторі: не прийняті з цього питання на належному рівні жодні рішення; як на 2009 рік, так і на 2010 рік не вирішене питання щодо отримання бюджетного фінансування для вирішення існуючої проблеми; не розглядалося та не вирішене питання розміщення лікувального закладу в інших приміщеннях системи Департаменту виконання покарань; заявник не надав жодних доказів звернення з наведених питань до державних органів влади, їх структур, відповідей на звернення тощо. До заяви про відстрочку виконання рішення заявник додав лише два листи, адресованих голові Державного департаменту України з питань виконання покарань, без доказів про їх направлення чи вручення, які датовані 30.09.2008р. та 28.09.2009р. Жодних доказів того, що з жовтня 2009 року (тобто протягом більше року) заявником вживалися реальні заходи, направлені на виконання рішення суду, заявник не надав.
Суд враховує також ті обставини, що позивач та відповідач є державними закладами, які фінансуються із державного бюджету, та, враховуючи бюджетне фінансування, знаходяться в рівних умовах. Відстрочка виконання рішення суду призведе до вирішення нагальних потреб відповідача за рахунок погіршення становища Української психіатричної лікарні з суворим наглядом та осіб, які в ній утримуються.
Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи відповідача у справі, наведені в заяві про відстрочку виконання рішення суду, та доводи третьої особи.
Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд -
Відмовити Державній установі "Дніпропетровський слідчий ізолятор" в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008 року по справі № 7/56-08.
Суддя
Л. А. Коваль