Справа №333/5037/21
Провадження №6/333/59/26
Іменем України
09 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) про заміну сторони стягувача до відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.28-Д, код ЄДРПОУ: 36789421), -
16.01.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони стягувача до відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Зазначена заява обґрунтована тим, що 22.03.2023 року заочним рішенням Комунарський районний суд м. Запоріжжя задовольнив позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
08.08.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - «Новий кредитор») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (далі - Клієнт), відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу №08/2024/3-ДФ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №МL-201/355/2007 від 29.11.2007 р. та був укладений Договір відступлення прав Відповідно до Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., за реєстровим №1311, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 .
У подальшому, до ТОВ «ДІДЖІ ФІНАНС» перейшли всі права попереднього кредитора, у тому числі, право щодо звернення до відповідних органів, або посадових осіб, які мають право проводити виконання відповідних судових рішень.
У зв'язку з викладеним, ТОВ «Діджи Фінанс» просить суд замінити ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у заочному рішенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2023 року.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2026 року вказану заяву прийнято до свого провадження, справу призначено до судового розгляду.
Представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Федоров Д.А. до зали судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений своєчасно та належним чином, у своїй заяві просив її розгляд проводити без його участі.
Заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до зали судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Враховуючи неявку учасників процесу, а також вимоги ч.3 ст.442 ЦПК України, суд дійшов до висновку про розгляд справи за заявою ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони стягувача до відкриття виконавчого провадження, за відсутності належним чином повідомлених учасників процесу.
Розглянувши заяву ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони стягувача до відкриття виконавчого провадження у справі №333/5037/21, суд дійшов до висновку про задоволення зазначеної вище заяви з огляду на таке.
Судом встановлено, що 22.03.2023 року заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя задоволено позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором №МL-201/355/2007 від 29.11.2007 р., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в сумі 314 730,80 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки: однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.2007 року, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.
02.05.2023 року вказане рішення суду набрало законної сили. Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду, виконавчий лист по справі не видавався.
08.08.2024 р. між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - «Новий кредитор») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (далі - Клієнт), відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір факторингу №08/2024/3-ДФ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №МL-201/355/2007 від 29.11.2007 р. та був укладений Договір відступлення прав Відповідно до Договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., за реєстровим №1311, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 .
Питання заміни сторони виконавчого провадження регулюється ст.442 ЦПК України, відповідно до ч.1 та ч.2 якої у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
В статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи -правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22), від 05 липня 2023 року у справі № 712/8159/15 (провадження № 61-14995св21).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
У наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду акцентовано увагу на встановленні дійсної процесуальної мети правонаступництва.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, рішення «Валерій Фуклєв проти України», заява 6318/03).
Наявність лише факту правонаступництва у матеріальних правовідносинах без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво не забезпечує повної реалізації прав ТОВ «ФК «Кредит Капітал» на виконання судового рішення, оскільки лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником, відбувається порушення принципу обов'язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, головною метою якого є своєчасне та реальне виконання судового рішення.
Таким чином, відсутність виконавчого листа не є перешкодою для реалізації прав сторони, яких вона набула в матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №417/7776/2012 (провадження № 61-5419св21).
Крім того, статтею 204 ЦК України визначено презумцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
А на момент ухвалення оскарженої ухвали договір факторингу від 08.08.2024 року №08/2024/З-ДФ, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (новий кредитор) та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (первісний кредитор), не визнано недійсним.
З огляду на викладені вище правові позиції, можливо прийти до висновку, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язку виконання рішення суду, а без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні новий кредитор не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку, що заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягає задоволенню, а сторона стягувача у справі №333/5037/21 - підлягає заміні з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. 55, 442, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) про заміну сторони стягувача до відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.28-Д, код ЄДРПОУ: 36789421), - задовольнити.
Замінити позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ: 42649746) у справі №333/5037/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (юридична адреса: 03618, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28-Д, ЄДРПОУ 36789421, рахунок IBAN- НОМЕР_2 , п/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 13.02.2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод