Справа 333/11589/25
Провадження 3/333/314/26
Іменем України
04 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справ про адміністративні правопорушення передбачені ч.ч.1,2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
12.11.2025 року, о 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини - ОСОБА_2 , а саме: висловлювався на адресу останньої нецензурні образи, погрожував їй, внаслідок чого заподіяв шкоду її психологічному здоров'ю.
Крім того, 12.11.2025 року, о 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у його присутності висловлював погрози, образи, нецензурну лайку, на адресу своєї дружини (матері дитини), чим завдав шкоди психологічного характеру дитині.
За вказаними фактами адміністративних правопорушень 08.12.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали відповідних справ (№333/11589/25, №333/11590/25), які на підставі ст.36 КУпАП, 16.01.2026 року були об'єднані в одне провадження (єдиний номер справи №333/11589/25).
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_2 та її сина не визнав, зазначивши, що він не погрожував останнім. Дійсно відбулася сварка, але він не вчиняв дії, як б могли призвести до шкоди психологічного здоров'я.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що вона проживала з ОСОБА_1 з 07.09.2022 року. Від самого початку стосунків останній виявляв ревнощі, через що видалив контакти всіх її знайомих із мобільного телефону та змусив її звільнитися з роботи.
Після того, як вона відмовилася з ним їздити у рейси та влаштувалася знову на роботу, стосунки між ними погіршилися. Приблизно за тиждень до події ОСОБА_1 наказав їй шукати квартиру та виселитися, на що вона відповіла, що одразу орендує житло після отримання заробітної плати.
12.11.2025 року ОСОБА_1 наполегливо вимагав, щоб вона з дітьми залишила квартиру. Вона просила свого колишнього чоловіка надати їй час для переїзду. Водночас, ОСОБА_1 сказав, що якщо вона зараз не виїде, то її з неї вивезуть на швидкій медичній допомозі. Крім того, він на її адресу та адресу її дітей нецензурно лаявся та висловлював погрози.
Після цієї події її син протягом двох днів відмовлявся від їжі, лише пив воду. Вона разом із сином відвідували психолога.
Фактично своїми діями ОСОБА_1 заподіяв їй та синові шкоду психологічному здоров'ю.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року (далі - Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Психологічне насильство (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч 1, 2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме:
- даними, встановленими у протоколах про адміністративні правопорушення: серії АА №087095 та серії АА №08796 від 12.11.2025 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративних правопорушень;
- даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , у яких вона зазначила, що 12.11.2025 року її чоловік ОСОБА_1 вчинив щодо неї та дітей домашнє насильство психологічного характеру. Він наполегливо вимагав, щоб вона залишила квартиру, висловлювався на її адресу образливо, принижував її та погрожував у присутності неповнолітнього сина. Останній, злякавшись, сховався в одній із кімнат. Вона просила чоловіка надати їй час для збирання речей, однак у відповідь він висловлював погрози, що її забере бригада екстреної медичної допомоги;
- даними відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (відеофайли АА№087095 АА№08796), згідно яких ОСОБА_2 повідомила поліцейським, що вона разом із ОСОБА_1 подали документи на розірвання шлюбу, у зв'язку з чим день тому орендувала квартиру. У зв'язку з необхідністю зібрати власні та дитячі речі, а також прибрати в орендованому житлі, вона не має можливості негайно переїхати. Вона просила свого чоловіка надати їй два дні для переїзду, однак останній повідомив, що він є власником квартири та може негайно виселити її разом із дітьми та речами. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що якщо вони наступного дня повернуться до квартири на ночівлю, її звідти забиратиме бригада екстреної медичної допомоги.
Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 пояснив, що бажає, аби його дружина разом із дітьми залишили його квартиру, оскільки він очікує цього вже близько місяця (час відеозапису: 02:58-04:52).
Аналіз пояснень ОСОБА_1 свідчить, що вони надані ним з метою уникнути відповідальності за скоєне.
У суду відсутні сумніви щодо правдивості пояснень потерпілої. Психологічний стан, в якому перебуває протерпіла від протиправних дій ОСОБА_1 надає суду підстави визначити, що останній спричинив шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_2 та її сину ОСОБА_3 .
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86). Зазначені вище докази вважаю, що відповідають вказаним критеріям.
Суд дійшов до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.
За скоєння правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, не агресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
В даному випадку вважаю за доцільне направити ОСОБА_1 на проходження відповідної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, враховуючи таке.
За оцінкою уповноваженого працівника поліції, ризик вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_2 низький.
Водночас, з форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства вбачається, що ОСОБА_1 схільний до сильних або постійних ревнощів і контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи; його поведінка вплинула на безпеку постраждалої особи та дітей.
Крім того, суд враховує, що діями ОСОБА_1 психологічному здоров'ю дитини була спричинена шкода.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 173-2, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. (отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запорiжжя/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, код класифікації доходів бюджету: 21081100, Адміністративні штрафи та інші санкції).
Направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», для осіб, які вчинили домашнє насильство «Програми по роботі з кривдниками в м. Запоріжжі на 2025-2027 роки», строком на 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665(шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб'єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя Р.С. Холод