16.12.10р.Справа № 16/273-10
За позовом Колективного підприємства з земельно-правового обслуговування "Присамарське", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
до Новомосковського районного комунального бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", с. Вільне Новомосковського району Дніпропетровської області
Третя особа: Комунальне підприємство "Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації", м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про стягнення 368 784 грн. 00 коп.
СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Решетило В.В. - представник. дов. від 01.11.2010р. №112;
від відповідача: Горбонос Р.М. - представник, дов. від 15.12.2009р. №17;
Іванов М.М. - представник, дов. від 07.12.2010р.;
від третьої особи: Демченко С.І.- представник, дов. від 16.12.2010р.
Позивач просить стягнути з відповідача 368 784 грн. 00 коп. - шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилучення 28 368 шт. архівних справ та реєстрових книг на загальну суму 368 784 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: - 26.06.1999р. робітниками районного комунального бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор” було вилучено з архіву Новомосковського міжрайонного бюро технічної інвентаризації орендовані у позивача 28 368 шт. архівних справ та реєстрових книг на загальну суму 368 784 грн. 00 коп.; - вказані справи є власністю колективного підприємства з земельно-правового обслуговування; - за скоєння злочину учасників угруповання було притягнуто до кримінальної відповідальності; - вироком Новомосковського районного суду від 28.11.2002р., що набрав чинності, одного із активних помічників по вилученню архівних справ Маковецького Ю.М. визнано винним та засуджено умовно до декількох років; - вироком Юріївського районного суду від 17.11.2009р. посадових осіб Новомосковського районного комунального бюро технічної інвентаризації (Смаглецьку М.В.) та інших учасників злочинної групи визнано винним в скоєнні злочину та призначено різні міри покарання; - вирок набрав чинності; - щодо цивільного позову на суму 368 784 грн. 00 коп. рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства; - до теперішнього часу 28 368 шт. архівних справ та реєстрових книг відповідачем не повернено, їх вартість не сплачена, чим спричинено суттєву матеріальну шкоду позивачу.
Відповідач відзиву на позов не надав, у судовому засіданні його представники проти позовних вимог заперечували.
Третя особа у поясненнях (вх. №21686 від 15.11.2010р.) на позовну заяву зазначає про те, що позовні вимоги повинні бути задоволенні в повному обсязі, оскільки: - 25.03.1999р. між позивачем та третьою особою було укладено договір оренди майна, яке належить позивачу, в т.ч. інвентарні справи; - майно третій особі було передано згідно з актом від 26.03.1999р.; - відповідач протиправно, із застосуванням погроз та насильства відібрав у третьої особи із архіву 28 368 шт. інвентарних справ на загальну суму за даним позивача 368 784 грн. 00 коп.; - згідно вироків від 28.11.2002р. та від 17.11.2009р. за скоєння злочину багатьох громадян, в т.ч. працівників відповідача, які привласнили майно позивача, притягнуто до кримінальної відповідальності.
Також третя особа у поясненнях (вх. №23045 від 01.12.2010р.) зазначає, що: - факт заволодіння інвентарними справами відповідача встановлено судовими інстанціями, вироки набрали чинності, а тому відповідно до вимог, передбачених статтею 35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду.
Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін та третьої особи заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -
- 26.03.1999р. між позивачем - Колективним підприємством по земельно-правовому обслуговуванню „Присамарське” (орендодавцем) та третьою особою - Комунальним підприємством Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації (орендарем) було укладено договір №7 оренди майна (далі - Договір), відповідно до абзацу 1 розділу 1 „Предмет договору” орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування інвентарні справи і книги реєстрації прав власності юридичних та фізичних осіб населених пунктів м. Новомосковська, Новомосковського та Дніпропетровського районів на нерухоме майно (далі -майно, що орендується);
- на виконання умов Договору орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду майно згідно інвентарних книг реєстрації архівних справ, що підтверджується актом від 29.03.1999р. здачі-приймання інвентарних справ та книг реєстрації прав власності юридичних та фізичних осіб на нерухоме майно населених пунктів м. Новомосковська, Новомосковського та Дніпропетровського районів;
- вироком Новомосковського районного суду від 28.11.2002р. за обвинуваченням ОСОБА_1, що працював директором Приватного підприємства „Новомосковська нерухомість”, було встановлено, що 26 червня 1999 року біля 11 години ОСОБА_1 у складі організованої злочинної групи, яку очолював ОСОБА_2 самоуправно, тобто самовільно всупереч встановленим законом порядку помилково вважаючи, що архівні справи та реєстраційні книги повинні належати НРКП БТІ „Інвентаризатор”, маючи розпорядженням голови Новомосковської райдержадміністрації від 18.06.1999р. №400, про яке робітники КП НМБТІ не знали, зайшли до будівлі комунального підприємства НМ БТІ, що розташоване в м. Новомосковську по вул. Радянській, 22, де забрали архівні справи та реєстраційні книги, що належали Комунальному підприємству ЗПО „Присамарське” в кількості 28 368 штук загальною вартістю 368 784 грн. завдавши шкоду КП ЗПО „Присамарське” на зазначену суму;
- вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2009р. з кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було встановлено, що 26 червня 1999 року біля 11 години ОСОБА_2 у складі очолюваної ним організованої злочинної групи, спільно зі ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_10, а також ОСОБА_1, Івлєвим В.О., Поповим Г.В. та іншими невстановленими особами, прибули у приміщення комунального підприємства „Новомосковське міжрайонне БТІ”, розташоване по вул. Радянській, 22 в м. Новомосковську, де ОСОБА_2 вимагав від співробітників зазначеного підприємства передати архівні справи та реєстрові книги підприємству БТІ „Інвентаризатор” на підставі розпорядження від 18.06.1999р. Новомосковської райдержадміністрації; отримавши відмову співробітників підприємства, ОСОБА_2 спільно з вище перерахованими спільниками злочину, самоуправно, тобто самовільно, всупереч установленому законом порядку, вилучили архівні справи та реєстрові книги, що перебували в оренді комунального підприємства „Новомосковське міжрайонне БТІ” та належали колективному підприємству ЗПО „Присамарське”, в кількості 28 368 штук та перенесли їх в приміщення КП БТІ „Інвентаризатор”, спричинив істотну шкоду Колективному підприємству ЗПО „Присамарське” та комунальному підприємству „Новомосковське міжрайонне БТІ”, що виявилось в тому, що результаті вилучення 26.06.1999р. в комунальному підприємстві „Новомосковське міжрайонне БТІ” інвентарних справ та реєстрових книг, була утруднена робота БТІ з населенням у зв'язку з необхідністю проведення нової первинної інвентаризації об'єктів нерухомості та додаткових трудовитрат по з'ясуванню правового положення таких об'єктів, а також в позбавлення КП ЗПО „Присамарське” прав власника на зазначену документацію;
- вироком Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 17.11.2009р. були визнано винними у скоєнні злочинів ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8;
- позивач вважає, що в результаті протиправних дій вказаних у вироках осіб, які вилучили з архіву Новомосковського міжрайонного бюро технічної інвентаризації орендовані у позивача 28 368 шт. архівних справ та реєстрових книг позивачу завдано шкоду у сумі 368 784 грн. 00 коп.; відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.
Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:
- відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, яка знаходиться у главі 82 ЦК, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;
- протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій, або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином (бездіяльність); протиправною бездіяльністю є нездійснення дії, яка вимагається законом;
- одночасно для настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України, необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача шкоди, а також вина;
- позивач посилається на те, що йому відповідачем було завдано шкоду у сумі 368 784 грн. 00 коп., яка встановлена вироком Новомосковського районного суду від 28.11.2002р.;
- відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені;
- отже, вироки від 28.11.2002р. Новомосковського районного суду та від 17.11.2009р. Юріївського районного суду є обов'язковими для господарського суду тільки при вирішенні спору з питань подій щодо вилучення у третьої особи архівних справ та ким вони вчинені;
- отже, визначення у вироку від 28.11.2002р. Новомосковського районного суду шкоди у сумі 368 784 грн. 00 коп., не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили, тому не можна вважати доведеним розмір шкоди у вказаній сумі;
- при вирішення спору для господарського суду є обов'язковим визначення у вказаних вироках питання ким вчинені певні події, а саме те, що у третьої особи -Комунального підприємства „Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації” були вилучені архівні справи фізичними особами; зазначені у вироках фізичні особи скоїли злочин особисто та у своїй більшості не мали будь-якого відношення до підприємства відповідача -Новомосковського районного комунального бюро технічної інвентаризації „Інвентаризатор”;
- тому господарський суд не вбачає і протиправної поведінки відповідача, як і відсутній відповідний причинний зв'язок та вина відповідача, оскільки вилучення архівних справ було вчинено фізичними особами, за що їх і було притягнуто до кримінальної відповідальності;
- згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;
- отже, позивачем не доведено, що йому відповідачем було завдано шкоду.
З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„21„ грудня 2010р.