Справа № 357/1693/26
1-в/357/76/26
17.02.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в режимі відеоконференції з ДУ «Білоцерківською виправною колонією (№35)» заяву засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 27.01.2025 року вироком Ладижинського міського суду Вінницької області за ч. 2 ст. 309, 71, 72 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі
про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, -
03.02.2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі.
Заслухавши пояснення засудженого, який заяву підтримав, та просив її задовольнити, думку представника Білоцерківської ВК №35, який заперечував проти задоволення заяви засудженого, прокурора, який заперечував проти задоволення заяви, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового провадження, вивчивши матеріали особової справи на засудженого, суд, аналізуючи дані про поведінку засудженого за весь час відбування покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви засудженого, виходячи із наступного.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
ОСОБА_5 раніше судимий: 1) 18.06.2019 року за ст.ст. 190 ч.1 ККУ до штрафу 850 грн; 2) 13.11.2020 року за ст.ст. 15 ч.3, 185 4.2, 185 4.2, 70 ч. 1, 75 ККУ на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 3) 21.04.2021 року за ст.ст. 186 ч.2, 75 ККУ на 4 роки позбавлення волі; 4) 12.08.2021 року за ст.ст. 289 2, 71 ККУ на 5 років 1 місяць позбавлення волі. 15.05.2023 року зміна вироку - замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 2 місяці 13 днів обмеження волі. Наразі засуджений вироком від 27.01.2025 року Ладижинським міським судом Вінницької обл., за ст.ст. 309 ч.2, 71, 72 ККУ на 1 рік 1 місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання 16.04.2025. Кінець строку покарання 16.05.2026.
Відповідно до характеристики начальника ДУ «Білоцерківська ВК (№35)» ОСОБА_6 від 30.04.2024 засуджений ОСОБА_5 за час відбування покарання в державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35) характеризується формально позитивно, працевлаштований, має 1 заохочення. Стягнень не має.
Відповідно до витягу з протоколу № 3 від 21.01.2026 ОСОБА_5 відмовлено в представленні до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання в зв'язку з тим, що не довів своє виправлення.
Згідно висновку щодо ступеню виправлення засудженого, засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення (не довів виправлення).
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Крім того, ОСОБА_5 , під час відбування покарання в ДУ «Бердичівській виправний центр (№108)» вчинив новий злочин.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 р., звернути увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 537 ч. 1 п. 2, 539 КПК України, суд -
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів.
СуддяОСОБА_1