Справа №351/785/25
Номер провадження №2/351/55/26
12 лютого 2026 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Калиновського М.М.,
за участі секретаря - Равлюк М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Адвокат Петричка О.Є. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 31.08.2010 року позивачка зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося з причини відсутності взаєморозуміння між ними та байдужості до життя і проблем кожного. Сторони вже давно не підтримують шлюбних стосунків та близько двох років проживають окремо. Подальше спільне життя та збереження сім'ї неможливе. Примирення з відповідачем вона не бажає, збереження шлюбу суперечить її інтересам. Син проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання сина не надає. Просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 31.08.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 120, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Представник позивача, адвокат Петричка О.Є. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Зазначив, що його довірителька ОСОБА_1 категорично заперечує щодо примирення з відповідачем.
Представник відповідача, адвокат Музиченко О.А. подала до суду заяву в якій зазначила, що відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечує, має бажання примиритись з дружиною ОСОБА_1 та щомісячно перераховує гроші позивачці на утримання дитини. В подальші судові засідання відповідач та його представник не з'явились.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Снятинського районного суду від 18.12.2025р. за клопотанням представника відповідача, сторонам надано термін на примирення строком на один місяць.
19.01.2026р. ухвалою судді Снятинського районного суду провадження у даній справі поновлено.
Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 31.08.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 31 серпня 2010 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 120. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , прізвище дружини - ОСОБА_5 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19.09.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис № 58. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу розірвання шлюбу та захисту позивачем свого права на отримання від другого із подружжя коштів на утримання неповнолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.
У судовому засіданні встановлено, що шлюбні та сімейні відносини між сторонами припинені, шлюб носить формальний характер, фактичні шлюбні відносини, які притаманні подружжю, припинені, подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, яка не бажає примирення.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
За таких обставин суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає про таке.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред'явлення позову.
Ураховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітньої дитини, яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, а також той факт, що він у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання своєї дитини не надає, суд доходить висновку, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим позовна вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-
Позов адвоката Петрички Олександра Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31 серпня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 120.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ