Справа №348/3103/25
Номер провадження 2/348/368/26
16 лютого 2026 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Солодовнікова Р.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Зміст позовних вимог:
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивують тим, що 03.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 815967107 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчить, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п.2.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 14500 грн 00 коп. Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 03.03.2025 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу.
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. 3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Враховуючи всі транші Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 14500,00 грн. Строк дії договору 5 (п'яти) років, кінцева дата повернення кредиту 02.04.2030 рік. Базова процентна ставка фіксована - 0.98% за кожен день користування. Розмір комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 870 грн 00 коп.. Кредит надається на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом. За користування Кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі.
На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п. 5.3. Договору Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
Зокрема, на підтвердження даної інформації Позивачем також долучено документ, виданий ТОВ «ПрофітГід», з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок Боржника.
06.05.2025 Товариство «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/34 (далі - Договір Факторингу) .
Відповідно до Реєстру прав вимог за Договором факторингу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 51419,90 грн.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 815967107 від 03.03.2025, становить 44169,90 грн, з них: заборгованість по кредиту - 14500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 28799,90 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 870,00 грн.
28.09.2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» направив повідомлення про дострокове розірвання Договору.
З 28.09.2025 припинилося право Позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором. Так, зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані в повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує.
Таким чином, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Кредитним договором № 815967107 від 03.03.2025 року у розмірі 44169,90 грн. Також просили стягнути судові витрати по справі, які складаються з сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Стислий виклад позиції сторін:
Представником позивача подане клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він також повідомляє, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за адресою зареєстрованого місця проживання з пропозицією надати відзив та докази. Поштове повідомлення повернулося з відміткою «адресат відсутній» 16.12.2025, що відповідно до пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України вважається днем вручення судового рішення. Таким чином, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про відкриття провадження та забезпеченим у реалізації процесуальних прав.
Крім направлення процесуальних документів засобами поштового зв'язку за зареєстрованим місцем проживання відповідача, судом вжито додаткових заходів повідомлення відповідача.
Зокрема, суд направив ухвалу про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами на електронну адресу, зазначену відповідачем при укладенні кредитного договору, яка доставлена 19.01.2026, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Суд також повідомив його про розгляд справи через офіційний вебсайт «Судової влади України» шляхом розміщення відповідного оголошення та повідомляв за допомогою телефонного зв'язку, що підтверджується матеріалами справи.
Незважаючи на всі можливі заходи, вжиті судом для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, останній не скористався наданими йому процесуальними правами - не повідомив суд про свою позицію у справі, не надав жодних пояснень чи доказів, які могли б спростувати вимоги позивача, а тому суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами відповідно до положень статей 178, 279 ЦПК України.
Процесуальні дії у справі:
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ухвалою від 09.12.2025 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і проведення судового засідання.
Фактичні обставини справи, встановлені судом:
Судом встановлено, 03.03.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 815967107 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Згідно якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 14500 грн 00 коп. Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 03.03.2025 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу.
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. 3.2. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Враховуючи всі транші Відповідач отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 14500,00 грн. Строк дії договору 5 (п'яти) років, кінцева дата поверненян кредиту 02.04.2030 рік. Базова процентна ставка фіксована - 0.98% за кожен день користування. Розмір комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 870грн 00 коп.. Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом. За користування Кредитом Позичальник виплачує Кредитодавцю проценти, в розмірі, визначеному в цьому Договорі (а.с.11-22).
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора KNSU 03.03.2025 час підписання 03.03.2025 18:25:01 (зворот бік а.с.22).
На виконання умов Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в сумі 14500,00 грн перерахувало на банківську карту № 5457082518062299 Відповідача, яка була вказана ним при укладанні Договору, що підтверджується довідками ТОВ «ПрофітГід», в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (зворот.бік а.с. 36).
На вимогу суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 09.12.2025 року надав виписку про рух коштів по банківському рахунку за карткою № НОМЕР_1 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зокрема, 03.03.2025 відбулося зарахуваннякоштів на суму 14500,00 грн.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
06.05.2025 Товариство «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/34 (далі - Договір Факторингу ) (а.с. 65-69).
Відповідно до Реєстру прав вимог за Договором факторингу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 51419,90 грн.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 815967107 від 03.03.2025 року про надання кредиту належним чином не виконав.
У встановлений договором строки тіло кредиту, проценти не сплатив, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №815967107 від 03.03.2025 року, у відповідача наявна заборгованість у розмірі 44 169,90 грн,з них: заборгованість по кредиту - 14500,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 28799,90 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту- 870,00 грн.
28.09.2025 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» направив повідомлення про дострокове розірвання Договору ( а.с.40 ).
З 28.09.2025 припинилося право Позивача щодо нарахування процентів за користування кредитом, передбачених Договором.
Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
За положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до положень ст. 12, 13 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 76 ЦПК передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно з ст. 89 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі досліджених у справі доказів, суд робить висновок, що 03.03.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням кредитного договору №815967107. Позичальник, будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента і визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами та інших платежів, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитний договір, чим погодив його умови. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце, документи, надані позивачем, містять відомості про те, що право вимоги за кредитом відповідача увійшло до пакету передачі активів на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договорами не виконав, у передбачений в договорах строк кошти (суми позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, зокрема тілом кредиту.
У позовні заяві позивач просить стягнути тіло кредиту за договором № 815967107 в сумі 14500.00 грн.
Жодних доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором за тілом кредиту, відповідач суду не надав.
Таким чином, у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором № 815967107 в сумі 14500.00 грн.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитними договорами, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, позивач відповідно до ст.1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Позивач, пред'являючи позов, крім заборгованості за основною сумою боргу, просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом, які, відповідно до розрахунку заборгованості, нараховані в межами строку дії кредитного договору.
За договором кредитної лінії № 815967107 від 03.03.2025 року позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками в розмірі 28799,90 грн за період з 03.03.2025 по 27.09.2025, що підтверджується розрахунками заборгованості. (а.с. 38-39).
Розрахунок процентів відповідає умовам договору, а тому суд вважає його правильним.
Відповідачем не доведена сплата процентів за договором в повному обсязі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що за кредитним договором сума нарахованих процентів 28799,90 грн за період з 03.03.2025 по 27.09.2025 підлягає стягненню.
Комісія за надання Кредиту складає 870,00 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»заборгованість за кредитним договором.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором № 815967107 від 03.03.2025 в розмірі 44169,90 гривень.
Щодо вимог про стягнення судових витрат по справі суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за ч.3 ст.133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст.137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 2422,00 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн .
Відповідачем заявлені витрати на правову допомогу в сумі 5000.00 грн.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання професійної правничої допомоги, протокол погодження вартості послуг (зворот. бік а.с. 44-50).
Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, співмірності та часу витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність заявленого розміру, а також пересвідчитись, що витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений на їх надання час відповідають критерію реальності витрат.
Судом встановлено, що у цьому провадженні судові засідання не відбулися, так як суд відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи і без проведення судового засідання, спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; складання позовної заяви не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява має 9 аркушів та в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
У підсумку, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн, а всього 5422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК, ст.ст. 133, 141, 263-265, 268 ЦПК, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) суму заборгованості за кредитним договором № 815967107 від 03.03.2025 року у розмірі 44 169 (сорок чотири тисячі сто шістдесят дев'ять) гривень 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) судових витрат по справі в розмірі 5 422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Сторонам копія судового рішення направляється в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Повний текст рішення суду складений - 16.02.2026 року.
Позивач: ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», юридична адреса: м.Чернігів вул. Жабинського, 13, Чернігівської області, п.і.14017, ЄДРПОУ 39700642.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Р.С. Солодовніков