Справа №345/104/26
Провадження № 3/345/72/2026
17.02.2026 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , студентку Вищого професійного училища № 7 м. Калуш, громадянку України
за ст. 183 КУпАП,
ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.
Правопорушення вчинено при таких обставинах.
ОСОБА_1 09.01.2026 близько 15:40 год. по АДРЕСА_1 здійснила повідомлення на лінію 102 про факт домашнього насильства, хоча насправді такого факту не було.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча належним чином та завчасно повідомлялася про час та місце розгляду справи, шляхом направляння повісток про виклик до суду на адресу її місця проживання, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. Водночас клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Отже, суд, враховуючи, що протокол відносно ОСОБА_1 складений у її присутності, що підтверджується підписом останньої у протоколі, тобто з даного моменту вона знала про наявність справи, однак, не цікавилася наявним відносно неї провадженням, тим самим має намір ухилятися від явки до суду, беручи до уваги обмежені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 738118 від 09.01.2026, в якому викладені обставини вчиненого ним правопорушення. ОСОБА_1 ознайомлена з протоколом про адміністративне правопорушення, заперечень чи зауважень щодо обставин, викладених у ньому не подала, копію протоколу отримала, що підтвердила своїм підписом (а.с. 8);
- рапортом старшого інспектора СРПП Калуського РВП від 09.01.2026, згідно з яким він доповів, що в ході опрацювання повідомлення, яке надійшло до Калуського РВП 09.01.2026 та зареєстроване в ІТС ІПНП Калуського РВП за № 372, по зверненню ОСОБА_1 , прибувши на місце на місце події було встановлено, що факт домашнього насильства не підтвердився. Матір неповнолітньої ОСОБА_2 та її співмешканець ОСОБА_3 повідомили, що жодних конфліктів та протиправних дій відносно неповнолітньої ОСОБА_1 ніхто не вчиняв, та що остання сама до них зранку чіплялась, а також систематично здійснює безпідставні повідомлення на лінію 102, оскільки у неї прослідковуються легкі розумові розлади з дитинства, через що вона інколи безпричинно телефонує у поліцію (а.с. 1);
- рапортом старшого інспектора-чергового Калуського РВП від 09.01.2026, згідно з яким він доповів про те, що09.01.2026 о 15:43 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 про те, що виникла сварка зі співмешканцем мами ОСОБА_3 (а.с. 2);
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.01.2026, згідно з якою ОСОБА_3 є кривдником, а ОСОБА_1 постраждалою особою. Поліцейським визначено рівень небезпеки - низький (а.с. 3);
- письмовими пояснення ОСОБА_2 від 09.01.2026, в яких остання зазначає, що 09.01.2026 близько 15:40 год. її дочка ОСОБА_1 у якої наявні розумові відхилення викликала поліції, однак, жодних конфліктів по відношенню до неї не було, її ніхто не ображав та з квартири не виганяв (а.с. 4);
- письмовими пояснення ОСОБА_3 від 09.01.2026, в яких останній зазначає, що 09.01.2026 близько 10:00 год., перебуваючи у своєї співмешканки ОСОБА_2 , додому прийшла її дочка ОСОБА_1 та почала вчиняти конфлікт, після чого викликала працівників поліції (а.с. 5);
- відеозаписами, які розміщено на оптичному носії інформації, який долучено до матеріалів справи, на якому зафіксовано обстановку на місці події за адресою вул. Коновальця, 24/25 м. Калуш по приїзду працівників поліції, зокрема, те, як останніми встановлено факт того, що ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а також зафіксована процедура оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення (а.с. 10).
Таким чином у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею правопорушення та її особу.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка на момент скоєння правопорушення не досягла повноліття, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до неповнолітньої ОСОБА_1 захід адміністративного впливу у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 13, 24-1, 178, 245, 250, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та згідно зі ст. 24-1 КУпАП застосувати до неї захід впливу у виді попередження.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: