Справа № 344/381/26
Провадження № 3/344/690/26
17 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 554837 від 30.12.2025 року, 30 грудня 2025 року близько 12 год. 10 хв. в м. Івано-Франківськ, по вул. Симона Петлюри (Льотчиків), 6, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_2 при виїзді з прилеглої території, не надав переваги в русі транспортному засобу марки «Mercedes-Benz» номерний знак НОМЕР_3 водій ОСОБА_2 та допустив з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.2 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Під час судового засідання ОСОБА_1 , якому роз'яснено вимоги ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненому не визнав, пояснив суду, що виїжджав з прилеглої території. У той час побачив інший автомобіль, який, також, почав виїжджати. Він зупинився та подав звуковий сигнал, однак, інший водій в'їхав в нього.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.
Відповідно до п. 2.3.(б) Правил дорожнього руху України передбачено, що водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.п. 10.2 ПДР України, передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 124 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення працівником поліції до протоколу долучено схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_2 та письмові пояснення ОСОБА_1 ..
У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій ОСОБА_1 , виїжджаючи з прилеглої території, повинен був перед проїзною частиною дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній.
Матеріали провадження, також, не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Отже, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність критичного ставлення винного до вчиненого правопорушення та його наслідки, суд дійшов висновку, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У той же час будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
Керуючись ст. 124, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Людмила АНДРУСІВ