Справа № 344/2430/26
Провадження № 2/344/3350/26
про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, встановлено наступне.
Згідно положень статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (ЦК України), передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
У позовній заяві позивач ставить дві позовні вимоги:
1. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який було зареєстровано 14.09.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1359 від 14.09.2010 року.
2. Неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишити на проживанні з батьком, ОСОБА_1 .
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, докази, що підтверджують обставини вказані позивачем.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Вказана норма узгоджується з положеннями ст. 29 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання. Після досягнення дитиною чотирнадцяти років, відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини визначається нею самою, а тому суд при вирішення даного спору враховує дану норму, й вважає, що при досягненні дитиною 14 років, вона вправі визначати самостійно місце свого проживання.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину, а саме - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій на день подання даної позовної заяви виповнилось 14 років, тобто дитина самостійно може визначити місце проживання, оскільки досягла 14-ти річного віку. При цьому, позивач, всупереч вищезазначеним приписам, просить суд визначити місце проживання 14-тирічної дитини з ним.
У свою чергу, положеннями статей 160, 161 Сімейного кодексу України та ст. 29 ЦК України не передбачено вирішення у судовому порядку питання щодо місця проживання неповнолітньої дитини, яка досягла 14-ти річного віку, оскільки юрисдикція суду поширюється лише на спори між батьками щодо місця проживання малолітніх дітей, тобто відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі № 592/7624/22, суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років, за позовом когось із батьків, оскільки право вибору місця проживання надано законом самій дитині.
Таким чином, позивачу слід уточнити позовній вимоги у цій частині.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позову про розірвання шлюбу судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно пункту 13 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 визначено, що якщо в позові об'єднано дві або більше самостійні позовні вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо за кожну з таких вимог.
Так, позивач перед судом ставить дві позовні вимоги немайнового характеру про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
При цьому, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за одну позовну вимогу немайнового характеру.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, слід залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів, з дня отримання ухвали, для виправлення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Антоняк Т.М.