07.12.10р.Справа № 17/340-10(11/296-09)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Самара", с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім ЛТД", м. Дніпропетровськ
про розірвання договору купівлі-продажу.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Мачак В.І., паспорт серії НОМЕР_1 виданий 27.07.09р.
Суть спору:
У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Самара” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохім ЛТД” про розірвання договору купівлі-продажу № 22-А від 11 березня 2008 року на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Позивач письмових пояснень на позов з урахуванням постанови ВГСУ не надав. Явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду спору на адресу господарського суду не надходило.
Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
При цьому, положення в Роз'ясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнає. Свою позицію обґрунтовує тим, що ним виконані умови договору № 22-А від 11.03.08р, у повній мірі, а тому на думку останнього, підстави для розірвання договору відсутні.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України
В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
11.03.2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу № 22-А (далі - Договір), згідно якому продавець (відповідач у справі) зобов'язався передати, а покупець (позивач у справі) взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити вартість насіннєвого матеріалу (п. 1.1 Договору).
Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами п. 3.1 договору сторони встановили що, асортимент, кількість, ціна, термін постачання та термін сплати товару, наведені в специфікаціях до даного договору, а загальна сума цієї угоди, за умовами п. 3.2, склала 156 000,00 грн.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що покупець зобов'язується провести оплату визначеного договором товару поетапно: до 14.03.2008 року перерахувати 30 000,00 грн., до 30.05.2008 року перерахувати 16 800,00 грн., до 25.10.2008 року перерахувати 46 800,00 грн. та остаточну вартість товару 62 400,00 сплатити до 25.10.2008 року.
У специфікації № 1 від 11.03.08р. до Договору, наведено перелік насіннєвого матеріалу, що належить до поставки продавцем, а саме: насіння соняшнику “ЛГ 5444”, у кількості 200 п.о. на суму 156 000,00 грн.
При цьому, як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, після підписання специфікації № 1 до спірного договору, керівник підприємства позивача, ознайомившись на підприємстві відповідача із даними, що містять свідоцтва на гібридне насіння соняшнику № 745 на партію насіння ЛГ-5444 та № 919 на партію насіння соняшнику ЛГ-5412, виявив бажання в рамках спірного договору придбати саме насіння соняшнику ЛГ-5412.
У зв'язку із зазначеним вище, відповідач 11.03.08р. виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000038 на суму 156 000,00 грн. для оплати насіння соняшнику "ЛГ-5412", в кількості та за ціною, визначеною в специфікації.
Згідно довіреності від 07.04.2008 року на отримання товарно-матеріальних цінностей на підставі договору № 22-А від 11.03.2008 року та видаткової накладної від 09.04.2008 року представник позивача отримав від відповідача насіння соняшнику “ЛГ-5412” на суму 156 000,00 грн. (а.с. 20, 22).
Позивач частково, в сумі 98 400,00 грн. сплатив виставлений відповідачем рахунок, зазначивши в призначенні платежу “Оплата згідно договору № 22-А від 11.03.2008 року за насіння соняшнику”, що підтверджується копіями банківських виписок від 14.03.2008 року, 08.08.2008 року, 19.09.2008 року, 03.12.2008 року та 29.01.2009 року (а.с. 23-24).
Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Між тим, в силу положень ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний враховувати вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Як зазначається у постанові ВГСУ від 31.08.10р. у справі № 11/296-09 зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 188 Господарського кодексу України). При цьому, Договором визначений двосторонній порядок зміни договору.
Отже, зміна умов договору щодо строку поставки товару та поставки товару іншого асортименту, іншої якості повинна була бути здійснена у письмовому вигляді шляхом укладання сторонами додаткової угоди договору, підписаної обома сторонами та скріпленої печатками сторін, оскільки односторонні фактичні дії сторін не можна вважати належною зміною умов укладеного договору.
Таким чином, у постанові ВГСУ містяться вказівки на те, що посилання суду на рахунок-фактуру № СФ-0000038 від 11.03.08р., та довіреність ЯОШ № 664131 від 07.04.08р., як на достатні докази є передчасними, так як видаткова накладна не містить печатки позивача, тому не може вважатись належно оформленим двостороннім документом, як того вимагає закон (ч. 2 ст. 207 ЦК України).
Тому фактичні дії сторін не є підставою для змін умов договору, а двостороннього документа про узгодженість нового строку поставки та поставки насіння соняшнику "ЛГ-5412", вчиненого обома сторонами у письмовій формі не існує. Отже, дії відповідача з передачі насіння соняшнику "ЛГ-5412", є позадоговірними, а умови Договору на постачання насіння соняшнику "ЛГ-5444", відповідачем не виконані.
Між тим, згідно п. 5.1 Договору поставка здійснюється після здійснення оплати, визначеної п. 4.1 Договору. Відповідно п. 4.1 Договору, покупець зобов'язався провести оплату визначеного договором товару поетапно: до 14.03.2008 року перерахувати 30 000 грн., до 30.05.2008 року перерахувати 16 800 грн., до 25.10.2008 року перерахувати 46 800 грн., та остаточну вартість товару 62 400 грн., сплатити до 25.10.2008 року.
Як вказано у постанові ВГСУ, повна сума передплати 46 800,00 грн., була внесена 08.08.08р. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000038 від 11.03.08р., що підтверджується також банківськими виписками від 14.03.08р. та 08.08.08р.
За умовами ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
В той же час, оскільки належних доказів того, що позивач здійснив передоплату в рамках узгоджених умов Договору купівлі-продажу господарському суду не надано, а також і відсутні докази виставлення будь-яких вимог на адресу відповідача в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України тому суд вважає, що позивачем не доведено таке істотне порушення Договору відповідачем, яке б слугувало підставою для розірвання договору в порядку передбаченому положеннями ст. 651 ЦК України.
Позивачем в силу положень ст. 33 ГПК України не було документально доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.
Викладене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені позову -відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано - 17.12.10р.