16.12.10р.
Справа № 37/26-10
За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства "Елста", м. Дніпропетровськ
про внесення змін до договору оренди
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання - Бобир Ю.В.
Представники:
Від позивача - представник не з"явився
Від відповідача - Уланов В.В., нач. юр. договір. відділу, довіреність від 31.12.09р.
В судовому засіданні прийняли участь -Овчар Т.В., старший прокурор відділу прокуратури
області, посвідчення № 223 від 17.10.08р.
Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (Позивач) звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства "Елста" (Відповідач), в якому просить господарський суд змінити п.4.1. Договору оренди землі від 03.02.2006 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та ЗАТ "Елста", виклавши його у такій редакції: "п.4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України "Про оренду землі»та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю" та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08 №39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-IV від 03.06.08р. внесено зміни до Закону України "Про оренду землі" і новою редакцією статті 21 Закону встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення -розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", для інших категорій земель -трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Також позивач посилається на рішення Дніпропетровської міської ради № 39/35 від 06.08.08р., пунктом 3 якої встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети користування.
Позивач позов прокурора в попередньому судовому засіданні підтримав в повному
обсязі, в останнє судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Відповідач позов не визнає. У відзиві на позов вказує, що: запропоновані прокурором зміни до договору не передбачені договором; Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309-IV від 03.06.08р. не містить приписів щодо необхідності внесення змін до діючих договорів оренди; відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. ст. 651, 652 ЦК України.
В судовому засіданні 14.12.10р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Дніпропетровською міською радою ("орендодавець") та ЗАТ "Елста" ("орендар") був укладений договір оренди земельної ділянки від 03.02.2006 року, за умовами якого Відповідач прийняв від Позивача земельну ділянку площею 16,5796 га (зареєстровану в Держаному земельному кадастрі 16.03.06р. за номером 040610400287), що знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 139-6 у м. Дніпропетровську строком на 15 років.
Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за № 776 від 03.02.06р.
Згідно з п. 4.1 вказаного Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3.
Пунктом 4.7. Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, змін у цільовому використанні земельної ділянки, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої землі не звини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-IV від 03.06.2008 року внесено зміни до Закону України "Про оренду землі", а саме: частина четверта та п'ята статті 21 викладено у наступній редакції: "Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю ".
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
Вищевказаний Закон №309-VI набрав чинності з моменту опублікування, тобто з 04.06.2008 року.
Пунктом 3 рішення Дніпропетровської міської ради № 39/35 від 06.08. "Про внесення змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і приведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства" встановлено річну орендну плату за користування ділянками у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі", незалежно від мети використання.
14.05.10р. листом вих. № 7/5-500 Дніпропетровська міська рада направила на адресу відповідача вимогу про проведення договору оренди землі до вимог законодавства та попередження про сплату орендної плати з урахуванням вищезазначених змін у земельному законодавстві, тобто у трикратному розмірі земельного податку. Крім того, для укладання додаткового договору Відповідача було зобов'язано у двотижневий термін після отримання цього повідомлення звернутися до земельного управління Дніпропетровської міської ради.
Відповідач відповіді на лист-вимогу позивача не надіслав.
Суд вважає, що позов прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Загальні правила щодо зміни договору встановлені статтями 651, 652 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з цим слід зазначити, що умовами спірного договору не передбачено зміну договору в односторонньому порядку. Таке можливе лише за взаємною згодою сторін (п.12.1 договору).
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Обставини справи свідчать про відсутність фактів істотного порушення спірного договору або будь-яких інших порушень договору, які б могли слугувати підставою для зміни договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України або інших норм закону.
Статтею 652 ЦК України передбачено зміну або розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин. Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Враховуюче наведене, слід зазначити, що обставини справи свідчать про відсутність обов'язкової умови, яка передбачена п. 3 ч. 2 ст. 652 ЦК України, а саме відсутні підстави вважати, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Зокрема, виконання договору не позбавляє Дніпропетровську міську раду того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Крім цього, прокурор та позивач не вказують на наявність в обставинах справи виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 ЦК України для зміни договору, а саме: коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин статей 651, 652 ЦК України.
Спеціальна норма щодо ціни договору, до якої за суттю спірних правовідносин
належить орендна плата, встановлена ч. 2 ст. 632 ЦК України. Зокрема зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Матеріали справи свідчать про те, що умовами договору взагалі не передбачено зміну розміру орендної плати у випадку законодавчої зміни ставки орендної плати. Так, пунктом 4.7. Договору передбачено перегляд розміру орендної плати щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої землі не звини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. При цьому суд зазначає, що положення договору про щорічний перегляд розміру орендної плати не встановлює підстав та умов такого перегляду. Виходячи з цього суд зробив висновок, що договір не передбачає зміну договору у випадку законодавчої зміни ставки орендної плати.
Щодо перегляду розміру орендної плати в інших випадках, передбачених Законом, про що зазначається в договорі, слід зазначити наступне.
За обставинами справи прокурор та позивач посилаються на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 року, яким були внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі" щодо розміру орендної плати.
Однак, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 року не містить приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої в раніше укладених договорах орендної плати.
Крім цього, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідаль ність особи.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Отже, враховуючи відсутність у Законі України від 03.06.2008 року № 309-VІ вимог щодо приведення умов раніше укладених договорів оренди землі (в частині розміру орендної плати) у відповідність з цим Законом, в силу вимог ст.ст.19, 58 Конституції Укра їни, норма ч.ч. 4, 5 ст.21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України від 03.06.2008 року № 309-VІ) не має зворотної дії і до спірних орендних правовідносин не засто совується, оскільки стосується договорів оренди землі, укладених після набрання ним чинно сті.
Посилання прокурора та позивача на те, що стаття 58 Конституції України стосується лише прав та свобод фізичних осіб з огляду на рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999р. у справі № 1-7/99 суд вважає помилковим, оскільки в цьому рішенні Конституційний суд України зазначає про загальновизнаний принцип права, який полягає в тому, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі.
Що стосується посилань позивача на рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року №39/35 "Про внесен ня змін до рішень міської ради та її виконавчого комітету у галузі земельних відносин і при ведення деяких рішень міської ради з питань передачі земельних ділянок та діючих догово рів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства", яке є обов'язковим до виконання в силу ст.144 Конституції України суд виходить з наступного.
Як зазначалося вище, чинне законодавство не містить приписів щодо необхідності внесення змін до договорів, які укладені до внесення змін до закону. Отже, відсутні підстави вважати про невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства. У зв'язку з цим суд вважає, що вищевказане рішення міської ради стосується лише тих діючих договорів оренди земельних ділянок, умови яких прямо передбачають таку необхідність у зв'язку із змінами в законодавстві. За обставинами справи вказані умови в спірному договорі не передбачені.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради про зміну договору оренди земельної ділянки від 02.06.03р. - є необґрунтованими та незаконними, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Н.Б. Кеся
Повне рішення складено - 16.1210р.