16 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 470/940/24
провадження № 51-4720 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 05 січня 2026 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
Як убачається з матеріалів провадження та даних опублікованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 24 вересня 2025 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 355 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Покладено на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу. Вирішено питання про цивільний позов, арешт майна, судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні.
Суддя Миколаївського апеляційного суду ухвалою від 05 січня 2026 року, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 повернув.
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування свого прохання захисник зазначає, що вказане рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та посилаючись на постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 грудня 2025 року у справі № 953/466/25, просить застосувати висновки зробленій у ній до цієї справи. Вказує, на несвоєчасне оприлюднення ухвали Миколаївського апеляційного суду від 05 січня 2026 року про повернення апеляційної скарги. Стверджує, що невчасне отримання повного тексту судового рішення є об'єктивною причиною, яка може виправдовувати поновлення строку.
Також за змістом скарги захисник вказує, що скасуванню підлягає рішення Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року. Стверджує, що 27 листопада 2025 року стороною захисту було подано клопотання про надання додаткового строку на усунення недоліків апеляційної скарги, із наведенням підстав, однак вказані обставини не було враховано апеляційним судом.
Також захисник посилається на положення статей 6, 8, 19 Конституції України, ст. 24 КПК.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, зокрема вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. А згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як убачається з копії оскарженої ухвали апеляційного суду, яка опублікована в ЄДРСР, вирок місцевого суду постановлено 24 вересня 2025 року. До Миколаївського апеляційного суду апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 подана 16 грудня 2025 року, проте строк на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення закінчився 24 жовтня 2025 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 хоча і містить прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак захисником, як апелянтом, не зазначено причину пропуску строку на апеляційне оскарження, а вказано причини пропуску строку на апеляційне оскарження обвинуваченим ОСОБА_5 , який сам особисто апеляційну скаргу не подавав, клопотання про поновлення строку про апеляційне оскарження від нього до апеляційного суду не надходило.
З огляду на викладене та за відсутності особистого клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що апеляційна скарга відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК підлягає поверненню. Таким чином, повернувши апеляційну скаргу захиснику ОСОБА_4 , суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону.
У касаційній скарзі захисник не наводить правового обґрунтування допущення апеляційним судом істотного порушення норм процесуального закону під час прийняття оскаржуваної ухвали, не зазначає про подане до цього суду клопотання, та не вказує, які поважні причини пропуску саме ним, як апелянтом, строку на апеляційне оскарження не були враховані цим судом. Посилання захисника на постанову Суду від 16 грудня 2025 року у справі № 953/466/25 не є релевантним тим обставинам, які встановлені в цьому провадженні.
Щодо рішення Миколаївського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року, то воно вже було предметом касаційного розгляду та ухвалою від 18 грудня 2025 року колегія суддів відмовила у відкритті провадження із наведенням мотивів прийнятого рішення.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 05 січня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3