17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 757/10431/24
провадження № 61-1945ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назарович, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, припинення права власності, зобов'язання внести зміни,
16 лютого 2026 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2026 року в указаній справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.
Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Додана до касаційної скарги квитанція не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не містить усі обов'язкові реквізити касового документа, які підтверджують перерахування коштів через банківську установу.
Крім того, за відомостями спеціального фонду Державного бюджету України відсутні відомості про зарахування судового збору за подання касаційної скарги у справі № 757/10431/24.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що заявник оскаржує одну вимогу немайнового характеру, яка була задоволена судами попередніх інстанцій (скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Ю. Н. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69248878 від 12 вересня 2023 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 ).
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у 2024 році, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2024 року.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році становив 3 028,00 грн.
Отже судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 937,00 грн (3 028,00 грн х 0,4 х 200 % х 0,8)
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров