17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 766/9932/24
провадження № 61-1755ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Херсонгаз», третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом акціонерного товариства «Херсонгаз» (далі - АТ «Херсонгаз»), третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Національна комісія), про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди, в якому просив суд:
1) визнати неправомірними та такими, що є зловживанням правом дії АТ «Херсонгаз», що полягають у:
- припиненні 22 травня 2024 року газопостачання в квартиру
АДРЕСА_1 ;
- нарахуванні на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 плати за договорами розподілу природного газу та на технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання після припинення 22 травня 2024 року газопостачання
в квартиру АДРЕСА_1 ;
- висуненні вимоги про надання третіми особами представникам АТ «Херсонгаз» повного доступу до кв. АДРЕСА_2 як обов'язкової умови для відновлення газопостачання в квартиру АДРЕСА_1 .
2) зобов'язати АТ «Херсонгаз» припинити зловживати правом та відновити становище, що існувало до порушення, для чого:
-провести технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання на стояку АДРЕСА_3 у відповідності до затвердженого наказом Міністерства енергетики України 29 вересня 2023 року
№ 292 Порядку технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку;
- після проведення у визначеному законом порядку технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання на стояку АДРЕСА_3 відновити газопостачання до квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку;
- списати всі проведені після 22 травня 2024 року нарахування на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за розподіл природного газу та за технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання.
3) стягнути з АТ «Херсонгаз» на користь ОСОБА_1 :
- витрати, які він змушений був зробити для відновлення втрачених внаслідок неправомірних дій АТ «Херсонгаз» можливостей з приготування їжі та підігріву води: на придбання електроприладів у сумі 3 703,28 грн;
- на оплату використаної для живлення придбаних електроприладів за період
з 22 травня 2024 року по 23 вересня 2024 року електроенергії у сумі 4 617,54 грн;
- на оплату додаткової електроенергії у сумі 1 567,29 грн/місяць за період
з 24 вересня 2024 року до дати відновлення газопостачання в квартирі
АДРЕСА_1 ; передбачену підпунктом 1 пункту 2 глави 6 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем компенсацію обсягу недовипущеного природного газу в розмірі 143,22 грн на місяць за кожний місяць періоду з 22 травня 2024 року до дати відновлення газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 ;
- моральну шкоду, завдану внаслідок неправомірних та таких, що є зловживанням правом дій АТ «Херсонгаз» у сумі 150 000,00 грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до АТ «Херсонгаз», третя особа: Національна комісія, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди задоволено частково.
Зобов'язано АТ «Херсонгаз» провести за технічної можливості технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання на стояку АДРЕСА_3 у відповідності до затвердженого наказом Міністерства енергетики України 29 вересня 2023 року № 292 Порядку технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання
у багатоквартирному будинку, після проведення якого відновити газопостачання до квартири АДРЕСА_1 .
Стягнуто з АТ «Херсонгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на придбання електроприладів у розмірі 3 703,28 грн., компенсацію обсягу недовипущеного природного газу за період з червня 2024 року по липень 2025 року включно в сумі 2 005,80 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн, а разом 25 709,08 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з АТ «Херсонгаз» у дохід держави судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу АТ «Херсонгаз» задоволено.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 липня 2025 року
у частині зобов'язання АТ «Херсонгаз» провести за технічної можливості технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання на стояку АДРЕСА_3 у відповідності до затвердженого наказом Міністерства енергетики України 29 вересня 2023 року № 292 Порядку технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання
у багатоквартирному будинку, після проведення якого відновити газопостачання до квартири АДРЕСА_1 , стягнення
з АТ «Херсонгаз» на користь ОСОБА_1 витрат на придбання електроприладів
у розмірі 3 703,28 грн, компенсації обсягу недовипущеного природного газу за період з червня 2024 року по липень 2025 року включно в сумі 2 005,80 грн, моральної шкоду в розмірі 20 000,00 грн, а разом 25 709,08 грн, стягнення з АТ «Херсонгаз» у дохід держави судового збору в розмірі 2 422,40 грн скасовано, ухвалено нове.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року у вищевказаній справі.
03 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського апеляційного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року.
Заява обґрунтована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд обґрунтував своє рішення положеннями розділу ІІІ Порядку технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку (далі - Порядок ТО ВБСГ), при цьому неправильно тлумачачи його пункти 6 і 7, дійшовши висновку, що відсутність допуску до квартири
АДРЕСА_2 є підставою для відключення складової ВБСГ будинку - стояка № 2 від системи газопостачання, та, що припинення газопостачання позивачу відбулося на законних підставах.
Враховуючи, що різновидом офіційного тлумачення норм права є їх автентичне тлумачення тим державним органом, що є джерелом цього права, а також враховуючи, що «Автентичне тлумачення має обов'язковий характер застосування, а також допоміжний характер стосовно правотворення, адже акти автентичного тлумачення не можуть застосовуватись окремо від самого нормативного акта»
в липні 2024 року заявник двічі звертався до Міністерства енергетики України(далі - Міненерго) , чиїм наказом від 29 вересня 2023 року № 292 і був затверджений Порядок ТО ВБСГ, з запитами про роз'яснення норм права, зокрема, щодо права ОСОБА_1 під час ТО ВБСГ припиняти річний план-графік (далі - РПГ) у квартири, чиї власники надали до них доступ, у зв'язку з відсутністю власників інших квартир.
Не отримавши від Міненерго належних відповідей на вказані звернення, заявник був змушений вимагати ці відповіді в судовому порядку.
Після звернення рішення суду до виконання, 13 листопада 2025 року він отримав від Міненерго лист від 08 листопада 2025 № 26/1.4-7.3-19631, в якому міститься офіційне автентичне тлумачення норм Порядку ТО ВБСГ.
Із наведеного в роз'ясненні офіційного тлумачення норм Правил безпеки систем газопостачання (далі - ПБСГ) та Порядку ТО ВБСГ, яке є невід'ємною частиною цих нормативно-правових актів, вбачається що:
- зміст цих норм не обумовлює, що відсутність доступу до квартири АДРЕСА_5 перешкоджає проведенню робіт з ТО та з ПВЩ ВБСГ на газовому стояку № 2 спірного будинку з наступним відновленням газопостачання до спірної квартири;
а висновок суду про те, що відсутність допуску до квартири АДРЕСА_2 є безумовною підставою для відключення складової ВБСГ будинку (стояка № 2) від системи газопостачання, не ґрунтується на законі;
- якщо відсутність власника квартири АДРЕСА_5 не перешкоджає проведенню завершального етапу (ПВЩ) комплексу робіт з ТО ВБСГ, вона не може бути перешкодою і для виконання його початкового етапу (ТО) на газовому стояку № 2 та для відновлення газопостачання до належної йому квартири.
Зазначені обставини існували під час судового розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику та суду до прийняття постанови, оскільки їх документальне підтвердження з'явилося тільки після отримання роз'яснення.
Ці обставини, на думку заявника, є істотними, їх належне встановлення на підставі наданого в роз'ясненні офіційного тлумачення норм Порядку ТО ВБСГ та ПБСГ
є підставою для задоволення апеляційних скарг заявника та його представника, та для відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи викладене, просив суд скасувати постанову Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «Херсонгаз» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у вказаній справі, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника адвоката Токаленко В. М. задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року у справі № 766/9932/24 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що лист Міненерго є новим доказом у справі, а не доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини, а роз'яснення, надані міністерством, не суперечать тлумаченню та застосуванню судом норм Порядку ТО ВБСГ та висновкам суду
у постанові від 29 вересня 2025 року.
11 лютого 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року (надійшла до суду 12 лютого 2026 року), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції визнав роз'яснення новим доказом, але помилково вирішив, що вони «не суперечать тлумаченню та застосуванню судом норм Порядку ТО ВБСГ та висновкам суду у постанові від 29.09.2025», що свідчить про неправильне тлумачення судом змісту роз'яснень як норм матеріального права, якими є його положення, будучи автентичним тлумаченням норм Порядку.
Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та неправомірно відмовив у задоволенні заяви.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року, оскільки касаційна скарга
є необґрунтованою.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
За змістом наведених норм процесуального права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом
у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, вирішується судом
у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду
є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Пункт 1 частини першої стаття 424 ЦПК України зазначає, що строк подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, визначається для учасників справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 послався на те, що істотними обставинами перегляду постанови Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року є лист Міненерго від 08 листопада 2025 року № 26/1.4-7.3-19631, в якому міститься офіційне автентичне тлумачення норм Порядку ТО ВБСГ, з якого вбачається, що апеляційним судом при винесенні постанови було неправильно витлумачено та застосовано норми права - пункти 6, 7 розділу ІІІ Порядку ТО ВБСГ, правильне застосування яких мало б наслідком задоволення апеляційних скарг його та представника та відмови у задоволенні апеляційної скарги АТ «Херсонгаз».
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанцій про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на нововиявлені (істотні), не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки долучені докази підтверджують ті обставини, що вже існували під час розгляду цієї справи
і про них було відомо сторонам.
Суд апеляційної інстанції вірно вказав, що лист Міненерго є новим доказом у справі, а не доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини, а роз'яснення, надані Міністерством, не суперечать тлумаченню та застосуванню судом норм Порядку ТО ВБСГ та висновкам суду у постанові від 29 вересня 2025 року.
Верховний Суд погоджується з тим, що заявником не доведено наявність обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
При цьому Верховний Суд зазначає, що у абзацах 1 і 3 пункту 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» вказано, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку
з нововиявленими обставинами.
Суди не уповноважені здійснювати повторну оцінку фактичних даних, на які посилається заявник як на підставу для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, які вже були предметом розгляду судів першої, апеляційної інстанції, перевірені та оцінені ними.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення
у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Устименко проти України» від 29 січня 2016 року, «Рябих проти Російської Федерації» від 03 грудня 2003 року, «Нелюбін проти Російської Федерації» від 02 листопада 2006 року) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не
є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним
з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи
і постановлення нового рішення.
Таким чином, наведені ОСОБА_1 підстави не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не спростовують факти, покладені в основу постанови Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року, а фактично зводяться до незгоди заявника з судовим рішенням суду апеляційної інстанції по суті справи.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої та апеляційної інстанції, не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судових рішень, то колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Херсонського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Херсонгаз», третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник
Ю. В. Черняк