17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 158/1476/25
провадження № 61-1785ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Терлецький Олександр Миколайович, на постанову Волинського апеляційного суду від 08 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірина Володимирівна, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна, про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Луцького районного нотаріального округу Дехтярук Ірина Володимирівна, державний нотаріус Ківерцівської державної нотаріальної контори Волинської області Єрмолай Лариса Василівна, про усунення від спадкування,
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПН ЛРНО Дехтярук І. В., ДН Ківерцівської ДНК Волинської області Єрмолай Л. В., у якому просив суд: 1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2022 року, видане ДН Ківерцівської ДНК Волинської області Єрмолай Л. В. за реєстровим № 1-67 на ім'я ОСОБА_1 ; 2) скасувати рішення № 63667166 від 10 травня 2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений 12 липня 2022 року ПН ЛРНО Волинської області Дехтярук І. В. за реєстровим № 1743; 4) скасувати рішення № 64151924 від 12 липня 2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У червні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПН ЛРНО Дехтярук І. В., ДН Ківерцівської ДНК Волинської області Єрмолай Л. В., про припинення права власності та стягнення грошової компенсації.
Крім того, у червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ПН ЛРНО Дехтярук І. В., ДН Ківерцівської ДНК Волинської області Єрмолай Л. В., про усунення від спадкування.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 серпня 2025 року прийнято зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 та об'єднано вимоги за зустрічними позовами в одне провадження з первісним позовом.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2025 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 31 січня 2022 року, видане ДН Ківерцівської ДНК Волинської області Єрмолай Л. В. за реєстровим № 1-67 на ім'я ОСОБА_1 .
Скасовано рішення № 63667166 від 10 травня 2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, посвідчений 12 липня 2022 року ПН ЛРНО Волинської області Дехтярук І. В. за реєстровим № 1743.
Скасовано рішення № 64151924 від 12 липня 2022 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Волинського апеляційного суду від 08 січня 2026 року апеляційну скаргу представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - Терлецького О. М. залишено без задоволення. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 11 листопада 2025 року у цій справі залишено без змін.
12 лютого 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Терлецький О. М., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 08 січня 2026 року повністю та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Терлецький О. М., заявлено клопотання про звільнення від сплати судового зборуза подання касаційної скарги з посиланням на те, що на його утриманні тривалий час перебуває важкохвора дружина, лікування якої вимагає значних фінансових затрат, а сплата судового збору в сумі щонайменше 8 139,27 грн становить непомірний тягар. На підтвердження вказаного заявником надано копію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14 березня 2025 року № 50/25/1131/В, відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено ІІІ групу інвалідності з 21 лютого 2025 року терміном на 1 рік.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) визначається судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Заявником не надано суду належних та достовірних доказів скрутного майнового стану, взагалі не надано відомостей про розмір доходів, наявність нерухомого й рухомого майна.
Надана заявником копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14 березня 2025 року № 50/25/1131/В не є достатнім і достовірним доказом неможливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у визначеному законом розмірі. Інформація, зазначена у вказаному витязі не містить жодних відомостей про його майновий стан, не підтверджує того, що він несе великі витрати на лікування ОСОБА_5 , а також, що вона є непрацездатною особою.
Враховуючи вищенаведене, заявник не довів, що перебуває у скрутному майновому стані, і відсутність можливості сплатити судовий збір, отже у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктів 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Терлецький О. М., оскаржує постанову суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення першої інстанції, у повному обсязі, тобто в частині як первинного, так і зустрічного позовів.
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом у 2025 році та заявляв чотири позовні вимоги немайнового характеру, які задоволені судом першої інстанції. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом також у 2025 році та заявляв одну позовну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211,20 грн).
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9 689,60 грн (1211,20 грн * 5 * 200% * 0,8 = 9 689,60 грн).
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Терлецький Олександр Миколайович, на постанову Волинського апеляційного суду від 08 січня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 03 березня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников