16 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/13486/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр"
на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025
у справі за позовом Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр"
до Київської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Господарський суд міста Києва
про визнання права користування, визнання незаконними і скасування рішень, припинення права постійного користування земельною ділянкою,
Благодійний фонд сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" (далі - Благодійний фонд, позивач, скаржник) звернувся до суду із позовною заявою до Київської міської ради (далі - Міськрада, відповідач), у якій позивач просив:
- визнати за Благодійним фондом право на користування на умовах оренди земельними ділянками, що знаходяться за адресою: місто Київ, вул. Івана Франка, 28, загальною площею 0,1990 га, в межах, конфігурації та координатах земельної ділянки, якій раніше присвоювався кадастровий номер 8000000000:88:199:0010 та яку було передано Благодійному фонду для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель на підставі рішення Київської міської ради від 03.02.2000 № 10/731 "Про надання та вилучення земельних ділянок" та проекту землеустрою, затвердженого рішенням Київської міської ради від 03.02.2000 № 10/731 "Про надання та вилучення земельних ділянок";
- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 23.09.2021 № 2695/2736 "Про надання Господарському суду міста Києва земельної ділянки у постійне користування для розміщення та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури на вулиці Івана Франка, 28 у Шевченківському районі міста Києва";
- скасувати рішення державного реєстратора Пилипчука Віталія Анатолійовича, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 60646619 від 29.09.2021 щодо номеру запису про інше речове право 44207824 з одночасним припиненням зареєстрованого іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою, правокористувач: Господарський суд міста Києва, код ЄДРПОУ 05379487, опис об'єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 0,0271 га, кадастровий номер 8000000000:88:199:0091, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Івана Франка, 28;
- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 08.02.2024 № 7748/7789 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:199:0092), яка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради для будівництва, обслуговування будівель закладів освіти за адресою: Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення)" в частині надання Господарському суду міста Києва (ідентифікаційний код 05379487) дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зміна цільового призначення) площею 0,0116га (кадастровий номер 8000000000:88:199:0004) для розміщення та обслуговування лінійних об'єктів транспортної інфраструктури на вул. Івана Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва (пункт 2 рішення).
Господарський суд Київської області рішенням від 30.07.2025, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом у постанові від 03.12.2025, відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на те, що позивачем було невірно визначено склад відповідачів та встановив, що задоволення позовних вимог позивача можливе лише за рахунок майнових інтересів Господарського суду міста Києва як суб'єкта відповідних правовідносин та володільця майнового права щодо користування частиною земельної ділянки, право оренди щодо якої позивач просить визнати за собою, а позивачем Господарський суд міста Києва як відповідача визначено не було.
Водночас суд першої інстанції зазначив, що хоча відмова у задоволенні позову з підстав неправильного визначення позивачем складу відповідачів є достатньою підставою для відмови у задоволенні позову, внаслідок чого надання оцінки доводам позивача щодо суті позовних вимог не вимагається, суд вважав за необхідне надати свою оцінку аргументам позивача і щодо суті позовних вимог та дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності у нього захищуваного права на оренду спірної земельної ділянки, з чим погодився суд апеляційної інстанції.
Благодійний фонд через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (рік подання позовної заяви у справі № 910/13486/24) прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, від розміру оспорюваної суми.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом позову у цій справі є чотири вимоги немайнового характеру.
З урахуванням викладеного на час подання касаційної скарги у справі скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19 379,20 грн (3 028,00 грн х 4 x 200 % x 0,8).
Однак, позивач до касаційної скарги додав квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки 1 від 23.12.2025 про сплату 15 503,36 грн судового збору за подання касаційної скарги у справі.
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно надати до Верховного Суду документ, що підтверджує сплату (доплату) судового збору в сумі 3 875,84 грн за подання цієї касаційної скарги, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783,
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),
- код банку отримувача (МФО): 899998,
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007,
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов'язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" на рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі № 910/13486/24 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 910/13486/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Рогач