18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 лютого 2026 року м.Черкаси Справа № 925/1102/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави у особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради, Черкаська область, Уманський район, с.Паланка, вул.Грушевського,11
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом", Черкаська область, Уманський район, с.Родниківка, вул.Київська,50
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення грошових коштів у сумі 802586,00 грн,
без участі повноважних представників сторін.
Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави у особі Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом", з вимогами:
визнати недійсними додаткові угоди від 30.12.2024 №1, від 17.04.2025 №2, від 30.05.2025 №3, від 31.07.2025 №4 до договору підряду від 31.10.2024 №24, укладеного між відділом освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владом";
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом" на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради штрафні санкції у розмірі 802586,00 грн;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом" на користь Черкаської обласної прокуратури (м.Черкаси, бул.Шевченка,286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201702343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ) судові витрати.
Ухвалами суду: від 22.09.2025 - відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та проведення підготовчого засідання призначено на 03.11.2025; від 03.11.2025 - проведення підготовчого засідання відкладено на 26.11.2025; від 26.11.2025 - закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у судове засідання 06.01.2026.
Проведення судового засідання 06.01.2026 відкладено на 29.01.2026.
29.01.2026 суд оголосив про перехід у стадію підготовки та проголошення рішення на 16.02.2026.
За результатами судового розгляду 16.02.2026 судом приєднано до справи вступну та резолютивну частину рішення відповідно до приписів ст.ст. 233, 240 ГПК України - без їх проголошення.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
За результатами проведених Відділом освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради публічних закупівель робіт та послуг (Уманський район Черкаської області) (а.с. 24-25) між Відділом освіти та переможцем торгів Товариством з обмеженою відповідальністю "Владом" укладено договір підряду №24 від 31.10.2024 (на виконання будівельних та монтажних робіт) (а.с. 43-91 - з додатками).
У спірних правовідносинах Відділ освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради виступає як замовник робіт, платник, позивач, кредитор, стягувач. ТОВ "Владом" виступає як виконавець, підрядник, відповідач, боржник.
Відповідно до умов договору (п.п. 1.1, 1.2 договору) підрядник зобов'язався на свій страх і ризик виконати та передати у обумовлений строк роботи з будівництва та запуску модульної котельні на альтернативному паливі (солома) за адресою: с. Родниківка, вул. Київська, 44, з підведенням інженерних мереж до закладів освіти і культури Паланської сільської ради на території села Родниківка, код класифікатора ДК 021:2015 (СРV) - 45251001-1 (будівництво електростанцій і теплових станцій), та отримати оплату за роботу.
Замовник зобов'язався передати всю необхідну проектну документацію виконавцю, надати будівельний майданчик, прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Невід'ємною частиною договору є Графік виконання робіт. Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 10 днів після підписання договору (п. 2.2 договору). Кінцевий строк виконання робіт - до 20.12.2024.
Загальна вартість договору становить 9250000,80 грн (з ПДВ).
Фінансування робіт проводиться за загальним планом фінансування Паланської сільської ради як невід'ємна частина договору.
У випадку продовження строків виконання робіт або строків дії договору з підстав, визначених постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", та на строк, що охоплює більше ніж один бюджетний період Замовника, розподіл коштів на фінансування виконання робіт додатково узгоджується сторонами. Замовник має право уточнити план фінансування робіт на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.
Відповідальність сторін встановлена розділом 17 договору.
Порушення стороною зобов'язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених як Господарським кодексом України, так і іншими законами. Замовник передбачив відповідальність виконавця у виді пені та штрафу за окремі види порушення зобов'язання.
Обставини непереборної сили визначені розділом 18 договору
Умови внесення змін в договір визначені розділом 19 договору
Розділ 20 договору визначає невід'ємні частини договору (додатки):
Договірна ціна; план фінансування робіт; локальні кошториси; підсумкова відомість ресурсів; календарний графік виконання робіт.
Сторонами підписано додаткову угоду №1 від 30.12.2024 до договору підряду - щодо строків виконання робіт (а.с. 92). Підставою зміни строків став лист генпідрядника з посиланням на погодні умови та відсоток виконання договору. Підрядник зобов'язався завершити роботи до 31.05.2025 - п.2.2. додаткової угоди. Вартість робіт не змінена. Джерело фінансування робіт - кошти місцевого бюджету за 2024 та 2025 роки.
Додатковою угодою №2 до договору підряду сторони лише впорядкували нумерацію змінених пунктів основного договору (а.с. 98).
Додатковою угодою №3 від 30.05.2025 до договору підряду (а.с. 100) - сторонами підписано зміни щодо строків виконання робіт. Об'єктивні підстави зміни строків виконання робіт генпідрядником не наведений. Наявні лише загальні фрази щодо особливостей здійснення публічних закупівель в період дії правового режиму воєнного стану в Україні з посиланням на погодні умови та відсоток виконання договору. Підрядник зобов'язався завершити роботи до 31.07.2025 - п.2.2. додаткової угоди. Вартість робіт не змінена. Джерело фінансування робіт - кошти місцевого бюджету за 2024 та 2025 роки.
Додатковою угодою №4 від 31.07.2025 до договору підряду (а.с. 102) - сторонами підписано зміни щодо строків виконання робіт. Об'єктивні підстави зміни строків виконання робіт генпідрядником не наведені. Підрядник зобов'язався завершити роботи до 31.09.2025 (у вересні 30 днів) - п.2.2. додаткової угоди. Вартість робіт не змінена. Джерело фінансування робіт - кошти місцевого бюджету за 2024 та 2025 роки. Тобто змінені істотні умови договору, що протирічить умовам тендеру.
Позивачем перераховані кошти відповідачу на умовах договору:
26.12.2024 - 290269,20 грн - платіжна інструкція №2 (а.с. 132);
26.12.2024 - 2394070,80 грн - платіжна інструкція №3 (а.с. 132 зворот);
26.12.2024 - 3794874,00 грн - платіжна інструкція №4 (а.с. 133);
22.05.2025 - 155946,00 грн - платіжна інструкція №1 (а.с. 133 зворот);
22.05.2025 - 445710,00 грн - платіжна інструкція №2 (а.с. 134);
22.05.2025 - 331172,40 грн - платіжна інструкція №3 (а.с. 134 зворот).
Не виконано та не передано робіт замовнику на суму 1837958,40 грн.
Часткове виконання робіт підрядником підтверджується 3 актами приймання робіт від 20.12.2024 та 3 актами приймання робіт від 22.05.2025.
Об'єкт "модульна котельна на альтернативному паливі (солома)" будівництвом не закінчений, в експлуатацію не введений, замовнику не переданий, що стало підставою звернення прокурора в господарський суд Черкаської області за захистом та відновленням порушеного права та вимогами в інтересах місцевої громади до відповідача ТОВ "Владом" про стягнення штрафних санкцій в сумі 802586 грн за порушення умов договору підряду, та визнання недійними додаткових угод від 30.12.2024 №1, від 17.04.2025 №2, від 30.05.2025 №3, від 31.07.2025 №4 до договору підряду №24 від 31.10.2024.
Прокурор вимоги підтримав та просить позов задовольнити.
Відповідач вимоги не заперечив. Відзиву не подав. Доказів належного виконання умов договору суду та прокурору не направив.
Інших доказів не подано.
Оцінюючи письмові та усні пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням режиму воєнного стану, відключень енергопостачання та ймовірності повітряної тривоги в місті Черкаси у Господарському суді Черкаської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.
Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 №54111/07).
Згідно ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частина 2 ст.13 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19).
Щодо статусу прокурора в господарському процесі.
Згідно із вимогами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.4, ч.5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов'язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Системне тлумачення норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність такого органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює (доповнює) в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19).
Виходячи зі змісту наведених норм права, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Таким чином, у кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд - перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У справі, що розглядається, прокурор обґрунтовував здійснення ним представництва інтересів держави невжиттям Паланською сільською радою в Черкаській області та відділом освіти , культури, молоді та спорту Паланської сільської ради дій щодо контролю за використанням коштів місцевого бюджету та фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у здійсненні публічних закупівель.
На підтвердження зазначених обставин прокурором надано звернення Уманської окружної прокуратури від 01.08.2025 №53-1850Вих-25 до відділу Освіти Паланської міської ради щодо порушень законодавства під час проведення публічних закупівель: UA-2024-10-01-000723-а, з проханням надати інформацію та належним чином завірені копії документів щодо вжитих та/або запланованих заходів державного фінансового контролю, під час яких здійснювалося (планується здійснюватися) дослідження викладених обставин укладення та виконання договору від 31.10.2024 №24, укладеного між Відділом освіти Паланської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владом", вжитих та/або запланованих заходів стосовно визнання недійсними додаткових угод до договору в судовому порядку як таких, що суперечать інтересам держави, із застосуванням наслідків такої недійсності, передбачених ст.228 Цивільного кодексу України.
З наданої Відділом освіти Паланської сільської ради Черкаської області на звернення прокурора відповіді від 08.08.2025 №372/01-02 (а.с. 109-111) вбачається, що останній, будучи обізнаним про наявність спірних правовідносин, намірів вжити заходи фінансового контролю, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору від 31.10.2024 №24, укладених між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владом", як таких, що суперечать інтересам громади та держави, - не має.
Пасивна позиція зазначеного вище уповноваженого органу не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ним своїх повноважень із захисту інтересів територіальної громади. Враховуючи наведені вище обставини, наявний винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів громади, що перекликається з загальнодержавними інтересами, супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах територіальної громади в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради Черкаській області.
Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду із позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів.
Щодо статусу сторін у процесі.
Позивач є виконавчим органами місцевого самоврядування, зокрема у сфері здійснення публічних закупівель; самостійною юридичною особою за законом, із внесенням даних до ЄДРПОУ; діяльність регламентована Положенням про Відділ освіти, культури, молоді та спорту, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Органи влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше - приписи ст.19 Конституції України.
Відповідач є суб'єктом господарювання на ринку капітального будівництва та самостійною юридичною особою, із внесенням даних до ЄДРПОУ. Діяльність відповідача регламентована приписами Цивільного та Господарського кодексів України.
Як стверджує прокурор, очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері місцевого самоврядування є вчинення відповідачем порушення законодавства щодо строків виконання робіт, ухилення від покращення матеріальної бази освітньої сфери за рахунок бюджетних коштів тощо. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі виконання робіт з максимальною економією та ефективністю результату на ринку послуг, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів. У зв'язку з цим додаткові угоди до договору підряду №24, укладеного за підсумками відкритих торгів, результати яких спотворено діями учасника (виконавця робіт), підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача щодо строків конання робіт - на підставі ст.203 Цивільного кодексу України, та з урахуванням ст. 549 Цивільного кодексу України відповідач має сплатити нараховані санкції за неналежне виконання умов договору в сумі 802586 грн.
Із вищенаведеного вбачається, що між позивачем та відповідачем існують господарські відносини, які виникли із наміру позивача щодо публічних закупівель робіт та послуг за договором підряду від 31.10.2024 №24 - будівництво модульної котельні на альтернативному виді палива (солома) за адресою: вул. Київська, 44а в с. Родниківка, укладеного між Відділом освіти Паланської сільської ради (код ЄДРПОУ 43369291) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владом" (код ЄДРПОУ 42994511, вул. Київська, 50 с. Родниківка) за результатами проведення відкритих торгів UA-2024-10-01-000723-а.
Спірні правовідносини між сторонами договору від 31.10.2024 №24 виникли за наслідками проведення процедури публічних закупівель у спеціальному порядку за нормами Закону України "Про публічні закупівлі", яким врегульовано правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно із ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ст.3. 1. Загальними засадами цивільного законодавства є: 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
ч.1, п.1 ч.2 ст.11. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ст.16. 1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках;
ч.1-5 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
ст.204. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;
ч.1, 2 ст.205. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків;
ч.2 ст.207. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства;
ч.1 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
ч.1 ст.216. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування;
ч.1 ст.236. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення;
ч.3 ст.228. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно з Господарським кодексом України (чинним на момент спірних правовідносин):
ч.2 ст.20. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом;
ч.7. ст.179. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів;
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначені Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно із Законом України "Про публічні закупівлі":
п.28 ч.1 ст.1. Спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
ч.1 ст.5. Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; /.../.
Аналізуючи викладені обставини і наведені норми законодавства суд вбачає, що:
За результатами проведення відкритих торгів №UA-2024-10-01-000723-а із закупівлі "Будівництва модульної котельні на альтернативному виді палива (солома) за адресою: вул. Київська,44а с. Родниківка Уманського району Черкаської області між позивачем та відповідачем укладено договір від 31.20.2024 №24 з ціною 9250000,80 грн, який позивачем виконано повністю, що підтверджується звітом, розміщеним 01.11.2024 у системі публічних закупівель Prozorro.
Натомість відповідач умови договору підряду не виконав, об'єкт не закінчив будівництвом та не передав в обумовлений строк замовнику в експлуатацію. Натомість тричі, з надуманих підстав звертався до замовника про відтермінування строків закінчення робіт, порушивши принципи добросовісності у веденні підприємницької діяльності.
Таким чином, завідомо суперечлива мета дій відповідача полягала в тому, щоб уникнути належного строку виконання договору, використати бюджетні кошти, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів.
З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що у діях відповідача вбачається наявність умислу на вчинення правочину (похідного від основного договору підряду), який завідомо суперечить інтересам місцевої влади та суспільства, його моральним засадам з метою ухилення від виконання зобов'язань за договором підряду, та недобросовісне отримання відповідачем оплати без закінчення в строк виконання робіт.
Враховуючи вищевикладене суд зауважує, що рішення відповідача про зміну строків виконання зобов'язання за договором протирічить умовам тендерних пропозицій та відкритих торгів №UA-2024-10-01-000723-а, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони, як і укладені на його виконання додаткові угоди від 30.12.2024 №1, від 17.04.2025 №2, від 30.05.2025 №3, від 31.07.2025 №4 до договору підряду від 31.10.2024 №24 на будівництво котельні, тому вказані додаткові угоди до основного договору №24 підлягають визнанню недійсним як такі, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу відповідача - на підставі ст.203, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до абз.1 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.21 у справі №906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім нього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених у ст.216 Цивільного кодексу України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов'язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
Частиною 3 ст.228 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафних санкцій (а.с. 12 позову).
Сторони передбачили в договорі, що у разі порушення зобов'язання за договором до Підрядника застосовуються санкції:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості - п. 17.4 договору, а.с. 46 зворот.
Тобто договір про забезпечення виконання зобов'язання між сторонами у виді неустойки у письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України.
Сторонами підписано акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2024 на суму 290269,20 грн (загальнобудівельні роботи) (а.с. 117-118); акт №2 приймання виконаних робіт за грудень 2024 на суму 2394070,80 грн (зовнішні теплові мережі) (а.с. 119-120); акт №3 приймання виконаних робіт за грудень 2024 на суму 3162395 грн (монтаж теплогенератора) (а.с. 121); акт №3 приймання виконаних робіт за травень 2025 на суму 445710 грн (загальнобудівельні роботи) (а.с. 122-127); акт №4 приймання виконаних робіт за травень 2025 на суму 331172,40 грн (зовнішні теплові мережі) (а.с. 128-130); додатковий акт №3/1 за травень 20205 - придбання устаткування виконавцем робіт на суму 155946 грн (а.с. 131)
Вартість договору становить 9250000,80 грн. В межах строку договору №24 відповідачем виконано робіт на суму 6479214 грн. Не виконано обумовлених робіт на суму 2770786,80 грн.
З простроченням строку виконано роботи на суму 932828,40 грн за період з 21.12.2024 по 21.05.2025 - 152 дні. З розрахунку пені 0,1% за кожен день прострочення від суми заборгованості розмір пені складає 141789,90 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Розрахунок вимоги перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок виконано вірно.
Станом на 12.08.2025 невиконаними залишаються роботи на суму 1837958,40 грн, тобто відповідачем допущено прострочення за період з 21.12.2024 по 31.08.2025 - 254 дні. З розрахунку 0,1% розміру пені за кожен день прострочення від суми прострочення прокурор нарахував 466841,43 грн пені, які вимагає примусового стягнути з відповідача на користь позивача. Розрахунок вимоги перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Математичний розрахунок виконано вірно, однак суд застосовує обмеження в нарахуванні пені строком в 6 місяців з моменту порушення зобов'язання (182 дні з 21.12.2024) з посиланням на приписи п.6 ст. 232 ГК України, чинного на момент існування спірних правовідносин. Належить стягнути 334508,43 грн пені за 6 місяців. В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю вимоги.
Прокурор також просить застосувати штраф за прострочення відповідачем виконанням зобов'язання в термін понад тридцять днів - 7% від указаної заборгованості 2770786,80 грн - 193955 грн. Розрахунок вимоги перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок виконано вірно. Вимога підлягає до задоволення.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для здійснення ним представництва інтересів держави в особі позивача у спірних правовідносинах. Суд вважає, що прокурором та позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права та господарського інтересу в розумінні вимог ст.ст.15-16 Цивільного кодексу України.
З огляду на встановлені обставини порушення відповідачем законодавства про захист публічних закупівель за бюджетні кошти, що призвело до спотворення строків та результатів виконання робіт за договором №24 від 31.10.2024, укладеного за результатами закупівель з ідентифікатором №UA-2024-10-01-000723-а будівництва модульної котельні на альтернативному паливі в с. Родниківка Уманського району, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог прокурора.
Законом України №475/97 від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу статті 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29.
Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд дійшов висновку про покладення судового збору на відповідача та стягнення судових витрат зі сплати судового збору на користь Черкаської обласної прокуратури з відповідача.
За вказаних обставин з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури належить стягнути 17732,64 грн судового збору пропорційно задоволених вимог. Решту понесених витрат покласти на прокурора та не стягувати.
Керуючись ст.ст.129-130, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
1.1. Визнати недійсними додаткові угоди від 30.12.2024 №1, від 17.04.2025 №2, від 30.05.2025 №3, від 31.07.2025 №4 до договору підряду від 31.10.2024 №24, укладеного між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради, вул. Грушевського,11 с. Паланка Уманського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 43369291, номер рахунку в банку невідомий
та Товариством з обмеженою відповідальністю "Владом" Черкаська область, Уманський район, с.Родниківка, вул.Київська,50, код ЄДРПОУ 42994511, номер рахунку в банку невідомий;
1.2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом" Черкаська область, Уманський район, с.Родниківка, вул.Київська,50, код ЄДРПОУ 42994511, номер рахунку в банку невідомий
на користь Відділу освіти, культури, молоді та спорту Паланської сільської ради, вул. Грушевського,11 с. Паланка Уманського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 43369291, номер рахунку в банку невідомий
штрафні санкції у розмірі 670253,33 грн;
1.3. В решті вимог відмовити.
1.4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Владом" Черкаська область, Уманський район, с.Родниківка, вул.Київська,50, код ЄДРПОУ 42994511, номер рахунку в банку невідомий
на користь Черкаської обласної прокуратури (м.Черкаси, бул.Шевченка,286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201702343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ) 17732,64 грн судового збору.
2. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 17.02.2026.
Суддя Г.М.Скиба