20.12.11р.
Справа № 20/285-10
за позовом Закритого акціонерного товариства "Макіївкокс", м. Макіївка, Донецька область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниці", м.Дніпропетровськ
про стягнення 18 829грн.44коп.
Суддя Пархоменко Н.В.
Представники:
Від позивача: Ахметова Н.В., довіреність № 07-6681 від 30.12.09р.
Від відповідача: Шляєв І.В., довіреність № 415 від 01.01.2010р.
Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниці" вартість недостачі у сумі 18 829,44грн та судові витрати.
Відповідач надав відзив (вх. № 24863 від 07.12.2010р.), в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог, оскільки в розумінні ст. 114 Статуту залізниць України, ст.ст. 224,225 Господарського кодексу України, позивачем не доведено та не обгрунтовано належними доказами наявність у нього збитків .
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.12.2010р. до 20.12.2010р.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
20.08.2010р., 21.08.2010р. Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” отримало кокс доменний по залізничним накладним №52637118, №52637119, № 52637138 зі станції Макіївка Донецької залізниці на адресу вантажоодержувача -„ГП „Бердянський морський торгівельний порт” (станція призначення -Бердянськ (експ.) Придніпровської залізниці).
На проміжній станції „Чампіло” Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми № 6769 від 23.08.2010р., № 6749 від 23.08.2010р., № 6781 від 24.08.2010р., у відповідності зі ст. 52 Уставу залізниць України, було складені комерційна акти АА №038296/395/385 від 23.08.2010р., АА №038305/404/386 від 24.08.2010р., АА №038301/400/373 від 24.08.2010р.
В розділі „Д” вищезазначених комерційних актів зазначено, що переважування вантажу в спірних вагонах здійснювалось на основі актів загальної форми, у зв'язку з виявленням в вагонах ознак недостачі -з докладним описанням розмірів виємок і заглиблень, маркування в містах заглиблень відсутнє.
Відповідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Мін'юсті України за №862/5083 від 24.11.2000р. вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Відповідно п. 27 Правил видачі вантажів з урахуванням норми недостачі - недостача складає 7472 кг на суму 18829,44 грн. (з урахуванням ПДВ).
Згідно ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції , - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно п. а) ч. 1, ч. 5 ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Позивач не надав доказів ,що він дійсно поніс збитки , посилання позивача на ті підстави ,що на відправника покладається обов'язок тільки по доказуванню кількості та вартості відправленого вантажу спростовується статтею 114 Статуту залізниць , яка передбачає , що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, надані позивачем рахунки не підтверджують понесені збитки.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підтверджені і задоволенню не підлягають.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.В. Пархоменко
Дата підписання рішення
24.12.2010р.