8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4477/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (61054, м. Харків, вул. Бакуліна, 4а)
про стягнення 1523,35 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмірі 1523,35 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.12.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 17.12.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.12.2025 рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу реєстрації відповідача, вказану в позовній заяві а також у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (код ЄДРПОУ 43736258). Проте, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду 29.12.2025 із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв'язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим телефонограму відповідачем не прийнято.
Також Господарським судом Харківської області було направлено ухвалу від 17.12.2025 на електронну скриньку відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, судом було розміщено відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.12.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
07.07.2021 між Акціонерним товариством “Миколаївобленерго» (далі - Позивач, Замовник, Товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЗАРІ ІНВЕСТ» (далі - Відповідач, Підрядник) був укладений договір підряду № 02/55 (далі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.
Згідно з п. 1.2 Договору виконанню підлягали роботи з відновленню елементів благоустрою (дорожнє покриття) на території м. Миколаєва при виконанні земельних робіт за адресою: вул. Адміральська (біля міської адміністрації) (код ДК 021 2015:45230000-8).
Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна Договору є твердою та становить 7616,75 грн., окрім цього 20% ПДВ у сумі 1523,35 грн., а всього 9140,10 грн. з ПДВ, визначається кошторисом, який складається Підрядником за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 3.2 Договору оплата за Договором здійснюється Замовником на підставі отриманого рахунку протягом 30 (тридцяти) банківських днів після підписання Замовником Акту приймання-передачі виконаних робіт, складеного за допомогою програмного забезпечення АВК-5. Довідка про вартість виконаних робіт за Договором також складається за допомогою програмного забезпечення АВК-5 та має довідковий характер.
Відповідно до п. 3.4 Договору остаточна вартість робіт за цим Договором визначається Сторонами на підставі фактично виконаних робіт згідно актів приймання-передачі виконаних робіт, але не може перевищувати ціну договору, зазначену в п. 3.1.
Як убачається з матеріалів справи, підрядником були виконані роботи за Договором, надано Замовнику відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт та довідку від 30.07.2021 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 року на суму 9140,10 грн. з ПДВ.
На виконання положень п. 3.2 Договору, розрахунок Замовником за Договором був проведений на підставі рахунку на оплату Підрядника від 30.07.2021 №147, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією від 17.08.2021 № 4581 на суму 9140,10 грн., ПДВ - 20% 1523,35 грн..
Відповідно до умов пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору Підрядник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що в порушення пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору та пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, відповідачем не здійснені заходи щодо фактичної реєстрації податкової накладної за операцією з виконання підрядних робіт згідно з платіжною інструкцією від 17.08.2021 № 4581 на суму 9140,10 грн., ПДВ - 20% 1523,35 грн.
Вищенаведені обставини стали підставою для позивача для звернення з даним позовом до суду, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в розмірі 1523,35 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору Підрядник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для Товариства підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
Отже, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.
Як підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, останній, у порушення пп. 2.3.7 п. 2.3 Договору та пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, не здійснені заходи щодо фактичної реєстрації податкової накладної за операцією з виконання підрядних робіт згідно з платіжною інструкцією від 17.08.2021 № 4581 на суму 9140,10 грн., ПДВ - 20% 1523,35 грн.
Відповідно до скрін-шоту з програми “M.E.Doc» щодо реєстру первинних документів по Відповідачу, квитанції про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.07.2021 № 9212660754 (копії додаються), Відповідачем складена податкова накладна від 07.07.2021 № 218 на суму 9140,10 грн. Тобто, в контексті положень п. 201.10. ст. 201 ПКУ, граничний строк реєстрації складеної податкової накладної настав 31.07.2021 (включно).
У вказаній квитанції зазначено, що “документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 07.07.2021 № 218 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).
Так, зокрема, відповідно до п.п. 4, 6 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Строки подання копій документів та письмових пояснень до контролюючого органу - протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в ПН/РК.
Враховуючи положення ст. 102 ПК України, в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», строк для подання Відповідачем пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, враховуючи п. 6 Порядку № 520, сплинув 07.07.2022, який в свою чергу, враховуючи норми Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX, був продовжений до 31.07.2023.
Відповідно до інформації з особистого кабінету платника податків (додається) вбачається, що Відповідачем станом на 10.12.2025 не вжито жодного заходу, спрямованого на виконання вимог податкового законодавства в частині фактичної реєстрації податкової накладної від 07.07.2021№ 218 в ЄРПН шляхом її розблокування (подання пояснень, скарги чи позову), що є порушенням правил ведення господарської діяльності та податкового обліку, що призвело до втрати Позивачем права на податковий кредит.
Відповідно до даних реєстру платників ПДВ, за рішенням контролюючого органу у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року Відповідачу анульована реєстрація платника податку 22.05.2023.
При цьому, що у разі поновлення реєстрації платника ПДВ, враховуючи особливості процедури такого поновлення (зокрема зміни ІПН), Відповідачем вже втрачено право зареєструвати податкову накладну від 07.07.2021 № 218 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що у свою чергу додатково підтверджує факт завдання Товариству збитків. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може в необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит із ПДВ за наслідками господарської операції, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом».
У відповідності до умов п.п. 7.1, 7.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором винна сторона несе відповідальність у вигляді відшкодування збитків іншій стороні.
Розмір втраченого податкового кредиту за Договором у сумі 1523,35 грн. підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6442 та довідкою Товариства від 03.12.2025 № 04.02/01-50-304 .
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Матеріалами справи підтверджено, що з метою досудового врегулювання спору, Позивачем на юридичну адресу Відповідача направлено вимогу від 22.08.2025 №01/01-26-3998 з вимогою відшкодувати Товариству збитки за нереєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по договору підряду від 07.07.2021 №02/55.
Проте Відповідач відповіді на вимогу не надав, збитки за нереєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по договору підряду від 07.07.2021 №02/55 не відшкодував.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
При цьому, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови ВП ВС від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови ВП ВС від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Таким чином, Відповідач, в порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не виконав вимог податкового законодавства та фактично не зареєстрував податкову накладну, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 1523,35 грн.
З огляду на викладене, у даному разі є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками Позивача.
Отже, у даному конкретному випадку наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а Позивач має право на відшкодування зазначених збитків Відповідачем.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21 підставами стягнення збитків є встановлення судами фактів порушення господарського зобов'язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором).
У рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 26.11.2025 по справі № 3- 133/2021(299/21) визначено, що запровадження фінансової відповідальності за порушення граничного строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН спрямоване на захист економічної безпеки України шляхом забезпечення законності у здійсненні електронного адміністрування податку на додану вартість. Особливої суспільної значущості ці питання набувають в умовах воєнного стану та потреби у збалансованості держбюджету.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, відповідно до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азарі Інвест" (61054, м. Харків, вул. Бакуліна, 4а, код ЄДРПОУ 43736258) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) - 1523,35 грн. збитків та 2422,40 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "16" лютого 2026 р.
СуддяЄ.М. Жиляєв