адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
16.02.2026 Справа № 917/202/26
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши (без виклику сторін) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" вх. №209/26 від 13.02.2026 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову у справі №917/202/26,
заінтересовані особи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сетілайт", вул. Леніна 8/18, м.Кременчук, Полтавська область, 39614
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго", вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, Полтавська область, 36022,
установив:
13.02.2026 за вх № 209/26 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" про забезпечення позову до подачі позовної заяви справі № 917/202/26 шляхом заборони АТ "Полтаваобленерго" ЄДРПОУ 00131819, його відокремленим підрозділам та посадовим особам на час розгляду справи здійснювати припинення постачання електричної енергії ТОВ "Сетілайт" ЄДРПОУ 30613748.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 справу № 917/202/26 розподілено судді Ківшик О.В.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову з посиланням на приписи статей 136-139 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) заявник вказує наступне.
Між ТОВ "Сетілайт" та АТ "Полтаваобленерго" було укладено договори № 21509013 та № 21200803 на постачання електричної енергії без улаштування вузла обліку від 01.01.2019, відповідно до умов яких об'єми споживання електроенергії були розраховані та виставлялися рахунки з розрахунку безперервного, цілодобового споживання електроенергії.
З листопаду 2025 року, у зв'язку з масованими обстрілами рф об'єктів критичної інфраструктури, на території України, і, відповідно, у Полтавській та Кіровоградській областях, були запроваджені аварійні та/або планові відключення електричної енергії, а також застосовуються графіки стабілізаційних відключень (ГСВ). У зазначений період, а також на момент звернення, обладнання ТОВ "Сетілайт" перебуває без електропостачання орієнтовно 16 (шістнадцять) годин і більше.
У зв'язку з обмеженнями електропостачання, що стали результатом відключення електричної енергії, ТОВ "Сетілайт" 12.11.2025 року звернулося до АТ "Полтаваобленерго" з заявою (додається) із проханням здійснити коригування (зменшення) обсягу використаної активної електричної енергії відповідно до п.п. 2, пункту 2.3.15 Правил.
АТ "Полтаваобленерго" листом № 14.1/6091 від 20.11.2025 року відмовило у застосуванні зазначеного порядку визначення обсягу спожитої електричної енергії.
Заявник стверджує, що існує реальна загроза відключення 26.02.2026 року електроживлення об'єктів (струмоприймачів) ТОВ "Сетілайт", про що свідчить повідомлення АТ "Полтаваобленерго" від 30.01.2026 року за № 1/26_21500216, відповідно до якого підставою припинення електропостачання є заборгованість за активну електроенергію за грудень, відсутність попередньої оплати.
Зазначене, на думку Заявника, призведе до припинення функціонування його телекомунікаційного обладнання, у разі відключення електроенергії буде фактично зупинено господарську діяльність ТОВ "Сетілайт", що спричинить істотні негативні економічні наслідки для підприємства, на якому працює понад 45 працівників, зокрема - простій трудового колективу та завдання значних матеріальних збитків Позивачу як роботодавцю, без доступу до мережі Інтернет залишаться тисячі абонентів у місті Кременчуці, серед яких державні та комунальні підприємства, а також суб'єкти, що належать до об'єктів критичної інфраструктури.
Заявник має намір звернутися до Господарського суду Полтавської області з позовом про зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок (коригування) в сторону зменшення за період з 01.11.2025 по 31.01.2026 обсягів спожитої електричної енергії виходячи з споживання струмоприймачів ТОВ "Сетілайт", потужність яких становить 0,023 кВт/год. та часу їх роботи відповідно до п. 2.3.15 Правил та графіків обмеження споживання електричної потужності АТ "Полтаваобленерго".
Заявник стверджує, що невжиття зазначених вище заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду тобто коригування обсягу використаної електричної енергії і відповідно вартості використаної електроенергії або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Тобто, фактично вжиття заходу забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.
За правилами ч.1, 3 - 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За результатами дослідження поданої заяви суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.
При розгляді заяви про забезпечення позову по даній справі суд виходив з наступного.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20 та від 21.12.2020 у справі №910/9627/20 неодноразово наголошував на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч.2 ст. 136 ГПК України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.
Європейський суд з прав людини наголошує, що для Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права (рішення у справі "Каіч та інші проти Хорватії").
У випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012).
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Відповідно до абзацу 5 пп. 1 п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи). Крім цього, згідно з абзацом 4 п. 7.11. ПРРЕЕ, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
З повідомлення про припинення постачання електричної енергії від 30.01.2026 №1/26_21500216 вбачається, що підставою його винесення є наявність у споживач (заявника) заборгованості з оплати спожитої електричної енергії відповідно до умов договору в сумі 151 335,23 грн, в тому числі за грудень 2025 - 151 335,23 грн, заборгованість з попередньої оплати 188 766,52 грн.
Врегулювання цієї заборгованості заявник визначив предметом спору за позовом, з яким має намір звернутися до Господарського суду Полтавської області.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо заборони вчиняти дії, пов'язані з припинення та/або обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії та/або відключення від електропостачання, співвідноситься з предметом позову.
Забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу, його відокремленим підрозділам та посадовим особам на час розгляду справи здійснювати припинення постачання електричної енергії позивачу є необхідним, оскільки до вирішення судом питання щодо перерахунку (коригування) в сторону зменшення за період з 01 листопада 2025 року по 31.01.2026 року обсягів спожитої електричної енергії виходячи з споживання струмоприймачів ТОВ "Сетілайт", потужність яких становить 0,023 кВт/год та часу їх роботи відповідно до п. 2.3.15 Правил та графіків обмеження споживання електричної потужності АТ "Полтаваобленерго" існує реальна загроза відключення позивачу електроенергії 26.02.2026 о 08:00 год. та настання для позивача негативних наслідків.
Суд враховує, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 10 липня 2024 року у cправі № 922/211/24.
У п. 44, 45, 47 ухвали від 29.10.2025 у справі №344/13201/23 Велика Палата Верховного Суду при прийнятті до розгляду вказаної справи виснувала, що мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, отже, його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи; вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства; у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав відсутній інший механізм, ніж забезпечення позову, для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ.
Здійснюючи оцінку наданих позивачем доказів, суд виходить з того, що заявник довів наявність обставин, які можуть істотно ускладнити ефективний захист інтересів позивача.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що з огляду на положення ч. 1 ст. 145 ГПК України він не позбавлені права звернутися до суду із вмотивованим клопотанням про скасування встановлених заходів забезпечення позову, яке буде негайно розглянуто судом у порядку, встановленому для розгляду заяв про скасування забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог ст. 136, 137 ГПК України, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням критеріїв співмірності, адекватності заходів забезпечення позову та збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суд зауважує, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.
Керуючись ст. 73, 74, 86, 140, 233, 234, 235 ГПК України, суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" вх. № 209/26 від 13.02.2026 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову у справі №917/202/26 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі №917/202/26 шляхом заборони АТ "Полтаваобленерго" ЄДРПОУ 00131819, його відокремленим підрозділам та посадовим особам на час розгляду справи здійснювати припинення постачання електричної енергії ТОВ "Сетілайт" ЄДРПОУ 30613748.
3. Ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох років.
4. За даною ухвалою:
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" (вул. Леніна 8/18, м.Кременчук, Полтавська область, 39614, код ЄДРПОУ 30613748)
Боржник : Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (вул.Старий Поділ, 5, м.Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 00131819)
5. Примірник ухвали з гербовою печаткою надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сетілайт" (вул. Леніна 8/18, м.Кременчук, Полтавська область, 39614, код ЄДРПОУ 30613748).
6. Копію ухвали надіслати учасникам процесу в порядку ст. 242 ГПК України.
Ухвала підписана 16.02.2026 року
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення до виконання по 17.02.2029
Суддя О.В.Ківшик