17.02.2026 Справа № 914/3709/25
За позовом: Заступника керівника Шептицької окружної прокуратури, м.Шептицький, в інтересах держави в особі позивача: Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради, м.Шептицький,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр», м.Шептицький,
про: стягнення 468 257,61 грн.
Суддя І. КОЗАК
При секретарі Р.Волошин
Представники сторін:
Прокурор: Цинайко Н.І.
Від позивача: Павлюк П.С.
Від відповідача: не з'явився.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Шептицької окружної прокуратури, в інтересах держави в особі позивача: Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» про стягнення 468 257,61 грн.
Ухвалою від 11.12.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2026. В подальшому розгляд справи було відкладено на 17.02.2026.
Прокурор у судове засідання 17.02.2026 з'явився, проти закриття провадження у справі та залишення позову без розгляду заперечив.
Представник позивача у судове засідання 17.02.2026 з'явився, подані заперечення щодо представництва інтересів позивача прокурором (вх.№2343/26 від 26.01.2026) підтримав, просив суд залишити без розгляду позов прокурора.
Представник відповідача у судове засідання 17.02.2026 не з'явився, подав заяву (вх.№2360/26 від 26.01.2026) про закриття провадження у справі та заяву про залишення позову без розгляду (вх.№2341/26 від 26.01.2026.
Суд розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі встановив наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23).
Верховний Суд зазначає, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Від підстав позову необхідно відрізняти правові підстави позову (правове обґрунтування позову) - правову кваліфікацію обставин, якими позивач обґрунтовує свої позиції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).
З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Отже, суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення. Вищевказане узгоджується з висновками, викладеними в постанові ВС від 16 січня 2025 року справі № 916/1507/21.
Предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» на користь Відділу Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради безпідставно сплачених коштів ПДВ за договором № 30/09/22/1 від 30.09.2022 в сумі 468 257,61 грн в порядку ст. 1212. ЦК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Надані Відповідачем докази із заявою про закриття провадження у справі жодним чином не спростовують доводів позивача та доказів, поданих з позовною заявою. Докази сплати безпідставно сплачених коштів ПДВ в сумі 468 257,61 грн відповідачем до матеріалів заяви не долучалось. Таким чином, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні заяви про закриття провадження у справі.
Щодо залишення позову прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Частина 4 ст. 53 ГПК України встановлює, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Згідно долученого до матеріалів справи запиту Шептицької окружної прокуратури до Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради за №14.58/03-22-5364вих-25 від 24.11.2025 прокурор з метою підтвердження підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просив надати інформацію та належним чином завірені копії підтверджуючих документів:
- чи станом на дату надання відповіді відшкодовано міській раді/відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради зайво сплачені кошти по сплаті ПДВ за вищезаначене обладнання, устаткування та дизельний генератор, в сумі 659 292,57 грн;
- чи станом на дату надання відповіді міською радою/відділом капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради вживалися заходи для відшкодування отримувачем зайво сплачених коштів по сплаті ПДВ за вищезаначене обладнання, устаткування та дизельний генератор, в т.ч. в судовому порядку, зазначити результати вжитих заходів.
Та повідомив, що в разі наявності порушень вимог чинного законодавства та відсутності дієвих заходів до їх усунення, в тому числі і в судовому порядку, окружною прокуратурою будуть вживатись заходи позовного характеру з метою захисту інтересів держави.
У відповідь Виконавчий комітет Шептицької міської ради направила прокурору лист за №81.07-5922/25/01.02-07.15 від 28.11.2025 у якому повідомила, що станом на 28.11.2025, що кошти в сумі 659 292,57 грн до місцевого бюджету чи до Відділу КБІ ШМР від ТзОВ «ХК «Квадратний метр» не поверталися, заходи щодо відшкодування коштів по сплаті ПДВ в сумі 659292,57 грн. не здійснювалися. Проти звернення прокурора із позовом Виконавчий комітет Шептицької міської ради не заперечив, та про намір звернутися з таким позовом не повідомив.
Листом за №14.58/03-22-5502вих-25 від 28.11.2025 прокурор повідомив Відділ капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради про звернення до суду в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Те, що Відділ капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради, будучи обізнаним з фактом переплати ПДВ в сумі 468 257,61 грн протягом тривалого часу, не вчиняла дій, спрямованих на захист порушених прав та інтересів територіальної громади, зокрема, не звернулася до суду із відповідним позовом, свідчить про неналежне здійснення компетентним органом своїх повноважень, що є достатньою підставою для звернення прокурором до суду з метою захисту інтересів держави.
Більше того, стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає право суб'єкта владних повноважень на оскарження повідомлення прокурора про представництво інтересів у суді, тобто надає такій особі право на спростування обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу на обґрунтування підстав представництва.
Однак у даній справі Відділ капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради, в інтересах якої подано позов, не спростовував обставин, на які посилався прокурор у позовній заяві на обґрунтування підстав представництва інтересів держави.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про дотримання прокурором при зверненні до суду з позовом в інтересах держави вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини четвертої статті 53 ГПК України, а також про належний обсяг повноважень.
Щодо твердження Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради, що належним позивачем у цій справі є Шептицька міська рада, суд звертає увагу на наступне.
Предметом позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр» на користь Відділу Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради безпідставно сплачених коштів ПДВ за договором № 30/09/22/1 від 30.09.2022 в сумі 468 257,61 грн в порядку ст. 1212. ЦК України.
30.09.2022 між Відділом капітального будівництва та інвестиції Червоноградської міської ради (замовник з однієї сторони) та ТзОВ «Холдингова компанія «Квадратний метр» (підрядник із іншої сторони), укладено договір №30/09/22/1 предметом якого є виконання робіт по об'єкту «Реконструкція приймального відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» по вул. Івасюка, 2 в м. Червоноград Львівської області». Договірна ціна на момент укладення договору є твердою і становила 36 835 752 грн, зі строком виконання договору до 31 грудня 2022 року.
Згідно пункту 6.2.8. Договору Замовник зобов'язаний здійснити оплату відразу після наявності у нього відповідного призначення.
Як вбачається із долучених до матеріалів справи платіжних інструкцій оплату за вказаним договором здійснював Відділ капітального будівництва та інвестиції Червоноградської міської ради.
Відповідно до Положення про відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради, затвердженого рішенням Червоноградської міської ради від 03.03.2016 № 99 (діючого на нач дії Договору № 30/09/22/1 від 30.09.2022) є самостійним виконавчим органом Червоноградської міської ради, що нею утворюється, є їй підконрольним і підзвітним.
Відповідно до п. 3.1. Положення Відділ виконує функції замовника та головного розпорядника коштів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів комунального господарства, освіти, культурно-побутового й іншого призначення та забезпечення дотримання законодавства в галузі будівництва.
Відповідно до п. 5.10. Положення відділ є юридичною особою, має самостійний баланс і рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Відповідно до п. 5.12. Положення майно, що перебуває на балансі відділу є комунальною власністю Шептицької міської ради.
Таким чином, Відділ Капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради як замовник за договором №30/09/22/1 є належним позивачем у цій справі.
Щодо тотожності позовних заяв, які розглядаються в межах справи № 459/1052/25 та 914/3709/25 суд зазначає наступне.
На розгляді Шептицького міського суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024142150000013, справа № 459/1052/25.
Відповідно до ухвали Шептицького міського суду Львівської області від 07.05.2025 у справі №459/1052/25 кримінальне провадження призначено до судового розгляду у відкритому судовому засідання та прийнято до розгляду цивільний позов прокурора, поданий в інтересах Шептицької міської ради в порядку ст. 128 КПК України, про стягнення завданої кримінальним правопорушенням шкоди в сумі 659 292,57 грн.
Відповідно ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому; у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Тобто, суд приймає рішення за результатами розгляду цивільного позову при прийнятті процесуального документу за наслідками розгляду випадку обвинувального акту. На даний час у справі № 459/1052/25 судовий розгляд триває, процесуальне рішення, зокрема і за цивільним позовом судом не прийнято.
Окрім цього, прокурором подано цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням, тобто подано позов в іншому судочинстві, іншою особою до іншого відповідача та з інших підстав ніж прокурором у даній справі 914/3709/25.
Таким чином, суд не вбачає підстав для залишення позову прокурора без розгляду.
В підготовчому засіданні 17.02.2025 прокурором, представниками сторін зазначено, що ними повідомлено всі обставини у справі, подано всі наявні докази та не заперечили проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 99, 183, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр про закриття провадження у справі.
2. Відмовити в задоволенні заяви Відділу капітального будівництва та інвестицій Шептицької міської ради про залишення позову без розгляду.
3. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратний метр про залишення позову без розгляду.
4. Закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті на 10.03.2026 на 11:30 год.
5. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області (м. Львів, вул. Личаківська, 128).
6. Явка повноважних представників - обов'язкова.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Письмові пояснення по справі сторони спору можуть надсилати на електронну адресу суду: www. lv.arbitr.gov.ua.
Суддя Козак І.Б.