вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/945/25
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянув у судовому засіданні
заяву Головного управління ДПС у Київській області
про визнання кредиторських вимог у справі
про Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінг Трейд» (вул. Каштанова, 22, м.Обухів Київської області, 08704; ідентифікаційний код 42360146)
Учасники справи у судове зсідання не з'явилися
1. Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 10.04.2025, зокрема: відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінг Трейд» (далі - ТОВ «Стінг Трейд», боржник); визнані вимоги Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) до боржника у загальному розмірі 5 322 466,79 грн, з яких витрати пов'язанні з провадженням у справі про банкрутство 102 280,00 грн, 3 977 002,00 грн - основний платіж, 1 345 764,79 грн - штрафні санкції; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ); введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів; призначено розпорядником майна арбітражну керуючу Маглиш Ладу Сергіївну (свідоцтво № 2019 від 10.11.2019, далі - розпорядник майна); призначено попереднє засідання та вирішено інші процесуальні питання у справі.
11.04.2025 суд, на виконання абз. 1 ч. 9 ст. 39 КУзПБ, суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 75785.
За результатами попереднього засідання суд, ухвалою від 29.05.2025, зокрема: визначив, що розмір усіх кредиторських вимог, пред'явлених до ТОВ «Стінг Трейд» становить 5 795 249,74 грн (податок на прибуток), з яких витрати пов'язанні з провадженням у справі про банкрутство 102 280,00 грн, 3 848 734,00 грн - основний платіж та 1 844 235,74 грн - штрафні (фінансові) санкції (податок на прибуток) та складається із кредиторських вимог ГУ ДПС у Київській області; призначив підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання щодо переходу до наступної судової процедури, визначеної у ст. 6 КУзПБ, або закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.07.2025 визнані грошові вимоги (з правом дорадчого голосу) ГУ ДПС у Київській області до ТОВ «Стінг Трейд» на загальну суму 14 654,32 грн, з яких: 4 844,80 грн - судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог; 8 921,52 грн - основний платіж (єдиний соціальний внесок); 888,00 грн - штрафні санкції (податок на прибуток).
2. 17.07.2025 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду звернулося ГУ ДПС у Київській області (далі - заявник) із заявою вих. № 7781/10-36-13-04 (вх. № 6601) про визнання кредиторських вимог у загальному розмірі 1 817 737,72 грн. Також просить окремо визнати грошові вимоги по сплаті судового збору у розмірі 4 844,80 грн. Заяву обґрунтовує пп. 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.3 п. 129.3 ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначає, що у боржника відповідно до інформаційно-комунікаційної системи ДПС України обліковується заборгованість у зазначеному розмірі, а саме з податку на додану вартість у розмірі 1 817 551,28 грн (пеня) та з податку на прибуток підприємства у розмірі 186,44 грн (пеня).
На підтвердження вимог до своєї заяви надав копії: довідки б/н б/д; інтегрованої картки платника податків; розрахунок податкового боргу ТОВ «Стінг Трейд».
2.1. 06.08.2025 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» до суду від розпорядника майна надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог конкурсного кредитора (вх. № 10919/25) в якому зазначила, що відповідні вимоги підлягають визнанню у заявленому розмірі.
Будь-яких заперечень щодо заявлених кредиторських вимог від боржника до суду не надходило. Також суду не надано доказів повного або часткового погашення нарахованого кредитором податкового зобов'язання.
2.2. Ухвалою суду від 21.07.2025 заяву ГУ ДПС у Київській області призначено до розгляду у судове засідання на 18.08.2025, яке не відбулося у зв'язку із частковим знеструмленням приміщення суду, що унеможливило функціонування локального програмного забезпечення, про що складений акт від 18.08.2025.
Ухвалою суду від 19.08.2025 судове засідання призначене на 11.09.2025.
Ухвалою суду від 11.09.2025, зокрема, оголошено перерву у судовому засіданні до 10.11.2025 та запропоновано ГУ ДПС у Київській області надати суду до 23.10.2025 письмові пояснення, в яких зазначити: на підстав якого підпункту ст.129 ПК України та за яке порушення заявник нараховує пеню; чи включений у період, за який нараховується пеня, день відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; який розмір пені застосований контролюючим органом за те чи інше порушення.
На виконання зазначеної ухвали 21.10.2025 заявником надані суду додаткові пояснення у справі (вх. № 14587/25) із змісту яких убачається, що останні не містять у собі усі відомостей про які зазначив суд в ухвалі суду від 11.09.2025, у зв'язку з чим ухвалою суду від 10.11.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.12.2025 та запропоновано ГУ ДПС у Київській області надати суду до 03.12.2025 письмові пояснення, про які судом зазначалося в ухвалі суду від 11.09.2025.
2.3. 04.12.2025 ГУ ДПС у Київській області скористався своїм правом та надав суду, разом із клопотанням (вх. № 7367/25) про долучення до матеріалів справи, детальний розрахунок пені розглянувши яке суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як установлено судом вищевказане клопотання кредитором надані суду 04.12.2025, тоді як строк для вчинення відповідних процесуальних дій ухвалою суду від 10.11.2025 установлений до 03.12.2025, про що ГУ ДПС у Київській області був поінформований завчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - 10.11.2025.
Ураховуючи зазначене, відсутність заяв/клопотань щодо продовження/поновлення процесуального строку, суд дійшовши висновку про залишення зазначеного клопотання - без розгляду.
2.4. У судове засідання розпорядник майна не з'явилась, проте надіслала суду клопотання (від 08.12.2025 вх. № 17183/25) про проведення судового засідання за її відсутності, яке суд на підставі ст.42 ГПК України вважає за можливе задовольнити.
Представники боржника та кредитора також до суду не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили. Ураховуючи, що явка зазначених осіб судом обов'язковою не визнавалась, суд на підставі ст. 42 ГПК України визнав за можливе провести судове засідання без їх участі.
3. Розглянувши заяву та надані до неї докази суд зазначає наступне.
3.1. Відповідно до ст.1 КУзПБ грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до ПК України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.
Поряд із цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов'язків суду на цій стадії судом ураховується усталені правові висновки Верховного Суду (зокрема, постанови від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, від 03.06.2025 у справі 916/2739/20), а саме, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібні висновки наведені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення ст.ст. 45-47 КУзПБ податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
3.2. У свою чергу розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України (із змінами та доповненнями), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями п.п.1.1. та 1.3. ст.1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.
ПК України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39 ПК України).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України).
Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
ПК України у п.129.1 ст.129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов'язання: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (пп.129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок (пп.129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 цього Кодексу (пп. 129.1.3).
Зокрема, за змістом пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
На суми грошового зобов'язання, визначеного пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПК України).
Відповідно до п. 129.5 ст. 129 ПК України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.
Підпунктом 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).
Водночас судом ураховується те, що 08.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема п. 52-1, за змістом якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, за порушення вимог, зокрема: порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
29.05.2020 набрав чинності Закон України від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким в абз. 1 і 11 п. 52-1 слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, відповідно до п.52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України в редакції, чинній з 29.05.2020, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 рок у по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, чітко визначених цим пунктом.
Карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11.03.2020 № 211 із 12.03.2020, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин.
Отже по термінах сплати податкових зобов'язань за період дії карантину пеня із01.03.2020 по 30.06.2023 (1217 днів) не нараховувалася (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 справа №920/604/23).
Також судом береться до уваги те, що з 01.01.2021 набули чинності зміни дост.129 ПК України внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю п. 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (пп. 129.9.1).
Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до п. 129.9 ст. 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Зазначене кореспондується із положеннями п.п. 101.1,101.2 ст.101, п.102.4 ст.102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі № 902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21 та інших.
Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов'язаний встановити, зокрема:
1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов'язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);
2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;
3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до пп. 129.9 ст. 129 ПК України.
У свою чергу перевірка зазначених обставин здійснюється судом на підставі обґрунтованого детального розрахунку пені із зазначенням сум, на які вона нарахована, періоду нарахування, формули нарахування (правової підстави), оскільки саме відсутність таких відомостей у заяві кредитора унеможливлює перевірку правильності нарахування пені.
Водночас, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, про які судом зазначено вище, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:
із 18.03.2020 по 17.03.2022 - відповідно до п. 52-2 підрозділу 10розділу XX ПК України для всіх платників податків;
із 07.03.2022 по 24.11.2022 - відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10розділу XX ПК України для всіх платників податків;
із 17.03.2022 по 01.08.2023 - відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, при цьому в період із 17.03.2022 по 27.05.2022 норма діяла без виключень, а з 27.05.2022 по 01.08.2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених ПК України.
3.3. Так із змісту інтегрованої картки платника податків, розрахунку податкового боргу ТОВ «Стінг Трейд» убачається, що у боржника наявний податковий борг у загальному розмірі 1 817 737,72 грн (пеня), який складається з податкового боргу, що виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань відповідно до:
- податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 10.05.2019 №19683627 за період із 19.08.2019 по 10.04.2025;
- податкового повідомлення-рішення від 22.10.2019 №015312410 (форма «ПС») за період з 10.11.2019 по 10.04.2025;
- податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 №00002840502 (форма «Р») за період із 10.12.2019 по 10.04.2025;
- податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 №0002860502 (форма «ПС») за період із 10.12.2019 по 10.04.2025;
- податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0015905504 (форма «Ш») за період із 09.05.2020 по 10.04.2025;
- податкового повідомлення-рішення від 11.11.2019 №00002850502 (форма «ПС») за період із 10.12.2019 по 10.04.2025.
Водночас дослідивши наявні матеріали справи суд зазначає, що пеня у даному випадку нарахована податковим органом за невиконання боржником податкового зобов'язання саме з податку на прибуток, а не з податку на додану вартість як зазначає ГУ ДПС у Київській області у своїй заяві.
3.3.1. Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так із змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі № 320/13332/20 убачається, що у боржника наявне податкове зобов'язання, яке виникло на підставі податкових повідомлень-рішень, зокрема, від 22.10.2019 №015312410 (форма «ПС») та від 11.11.2019 № 00002840502 (форма «Р») у загальному розмірі 5 220 486,79грн.
Як зазначено в ухвалі суду від 10.04.2025, у зазначений розмір кредиторських вимог ГУ ДПС у Київській області, які були визнанні судом, був включений розмір пені - 248 917,88 грн, яка була нарахована податковим органом на податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 00002840502.
Із змісту заяви та наявних матеріалів справи (розрахунок податкового боргу) вбачається, що нарахування пені у розмірі 1 817 209,69 грн заявником у відповідній частині також здійснене на грошові зобов'язання (основне податкове зобов'язання та штрафні санкції) з податку на прибуток, розмір яких визначений у податковому повідомленні-рішенні від 11.11.2019 № 00002840502, за період із 10.12.2019 по 10.04.2025.
Проте ураховуючи, що заявником не надані суду ані належних доказів, ані детального розрахунку пені, зокрема, за зазначеним грошовим зобов'язанням, установити за який період була нарахована пеня у розмірі 248 917,88 грн (оскільки ані у рішенні адміністративного суду, ані у заяві про відкриття провадження у справі - період не зазначений) та, як наслідок, запобігти повторному визнанню одних і тих самих грошових вимог, у суду можливості немає.
Ураховуючи зазначене та ст.14 ГПК України суд дійшов висновку про визнання грошових вимог за вказаним податковим повідомленням-рішенням у загальному розмірі 1 568 291,81 грн.
3.3.2. Водночас заявником не надано суду на дослідження податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 №015312410 (форма «ПС»), а тому встановити розмір грошового зобов'язання на яке здійснено нарахування пені у розмірі 64,74 грн та встановити обставини, визначені у п. 3.2 цієї ухвали, у суду можливості немає.
3.3.3. Також із матеріалів справи убачається, що нарахування пені заявником здійснене на грошові зобов'язання (штрафні санкції) з податку на прибуток, розмір яких визначений у податкових повідомленнях-рішеннях від 11.11.2019 № 0002860502 (форма «ПС»), від 11.03.2020 № 0015905504 (форма «Ш») та за ненадання первинних документів, розмір якого визначений у податковому повідомленні-рішенні від 11.11.2019 № 00002850502 (форма «ПС»), які були надані суду розпорядником майна разом із уточненим повідомленням про розгляд заяви ГУ ДПС у Київській області з кредиторськими вимогами (вх. № 9295/25 від 02.07.2025).
Ураховуючи вищевказане у своїй сукупності та положення ст. 14 ГПК України, наявні у матеріалах справи докази (акти перевірки, податкові повідомлення-рішення та докази направлення їх боржнику), період виникнення податкового зобов'язання та період нарахування на нього пені,суд дійшов висновку про обґрунтованість грошових вимог ГУ ДПС у Київській області у розмірі 373,90 грн.
3.3.4. Щодо нарахованої пені у розмірі 89,39 грн на податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 10.05.2019 № 19683627, то зазначенні вимоги суд вважає недоведеними, оскільки ГУ ДПС у Київській області не вказано на підстав якого підпункту ст.129 ПК України та за яке порушення заявником нарахована пеня, що унеможливлює встановленню судом обставин, про які зазначаються у п. 3.2 цієї ухвали.
При цьому судом береться до уваги те, що за результатами камеральної перевірки своєчасної поданої податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємства, яка проведена ГУ ДПС у Київській області (акт від 13.02.2020 №320/10-36-55-04/42360146) було виявлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток, у зв'язку з чим податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0015905504 (форма «Ш»), на яке відповідно до розрахунку податкового боргу ТОВ «Стінг Трейд» вже нарахована пеня у розмірі 125,32 грн.
4. Відповідно до ч.4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеногоч.1 цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Згідно з ч.6 ст. 45 КУзПБ за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст.ст. 2, 45 КУзПБ, ст.ст. 12, 14, 74-79, 234-235 ГПК України, суд
1. Заяву Головного управління ДПС у Київській області про визнання грошових вимог від 17.07.2025вих.№7781/10-36-13-04 (вх. № 6601) - задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стінг Трейд» (код ЄДРПОУ 42360146) у загальному розмірі 1 573 510,51 грн, з яких: 4 844,80грн - судовий збір; 1 568 665,71 грн - штрафна санкція (пеня).
3. Кредиторські вимоги у загальному розмірі 249 072,01 грн - відхилити.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвала набирає законної сили 08.12.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повна ухвала складена 17.02.2026.