ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.02.2026Справа № 910/15990/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" (м. Київ)
до Державного підприємства "Гарантований покупець" (м. Київ)
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (м. Київ);
2. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ)
про зобов'язання вчинити дії,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець", в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати Акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Державного підприємства "Гарантований Покупець" (ідентифікаційний код юридичної особи 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27) за період лютого - вересня 2022 року разом із Актами коригування до них у зв'язку із розрахунком заборгованості за протиправною та нечинною формулою, а саме:
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за лютий 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 16 березня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за березень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 10 червня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за квітень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 24 травня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за травень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 4 липня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за червень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 19 липня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за липень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 16 серпня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за серпень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 30 вересня 2022 року;
- Акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за вересень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 21 жовтня 2022 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за лютий 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 17 лютого 2023 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за березень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 30 вересня 2022 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за квітень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 17 лютого 2023 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за травень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 16 березня 2023 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за червень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 20 березня 2023 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за липень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 22 березня 2023 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за серпень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 21 лютого 2023 року;
- Акт коригування до Акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за вересень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 9 червня 2023 року.
- зобов'язати Державне підприємство "Гарантований Покупець" (ідентифікаційний код юридичної особи 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27) перерахувати заборгованість ТОВ "Санвін 13" (ідентифікаційний код юридичної особи 41378422, 04119, м. Київ, вул. Ґарета Джонса (Сім'ї Хохлових), 8) за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року за період лютого - вересня 2022 року з використанням формули розрахунку, що міститься у постанові НКРЕКП №2802 від 13 грудня 2019 року "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641" та надати відповідні нові акти.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/15990/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2023, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 20.11.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2023 у справі №910/15990/23 скасовано в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати заборгованість позивача, справу №910/15990/23 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу від 03.12.2024 справу №910/15990/23 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 позов задоволено, зобов'язано Державне підприємство "Гарантований покупець" перерахувати заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно до Договору за період лютий-вересень 2022 року з використанням формули розрахунку, що міститься у постанові НКРЕКП "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641" від 13.12.2019 №2802; стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" (2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 5 368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до прохальної частини якої позивач просить суд стягнути з ДП "Гарантований покупець" витрати на професійну правничу допомогу:
- 684 874,86 грн - у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції;
- 286 926,37 грн - у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції;
- 280 724,88 грн - у зв'язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції;
- 922 475,94 грн - у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції (друге коло).
Державне підприємство "Гарантований покупець" проти задоволення означеної заяви заперечує, зазначає про необґрунтованість та неспівмірність заявленої позивачем вартості професійної правничої допомоги.
Положеннями ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Розглянувши означену заяву позивача, суд встановив наступне.
Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" у поданій заяві зазначає, що під час розгляду справи у суді першої (перше коло), апеляційної та касаційної інстанції представництво його інтересів здійснювало Адвокатське об'єднання "ЕКВО" відповідно до Договору про правову допомогу та юридичні послуги № 0727-2023-1 від 29.05.2023.
За означеним договором Адвокатське об'єднання "ЕКВО" зобов'язувалось надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" правову допомогу/юридичні послуги, а саме юридичний аналіз щодо питання врегулювання небалансу електричної енергії, підготовки претензії до Гарантованого покупця, координації комунікації та переговорів.
Відповідно до п. 6.2. Договору фіксований гонорар по проекту становить еквівалент 3 500,00 доларів США (без податків та витрат).
Відповідно до Договору Адвокатське об'єднання "ЕКВО" зобов'язувалось надати позивачу послуги щодо супроводу даної справи в суді, а саме щодо:
(1) Етап 1 (Суд - першої інстанції) підготовки та подання позовної заяви проти ДП "Гарантований покупець" щодо розрахунку розміру та здійснення платежів за частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом № 783/01 від 02.10.2019, представництва інтересів у суді першої інстанції;
(2) Етап 2 (Суд - апеляційної інстанції) підготовки та подання усіх необхідних процесуальних документів, представництва інтересів Товариства у суді апеляційної інстанції;
(3) Етап 3 (Верховний Суд) підготовки та подання усіх необхідних процесуальних документів, представництва інтересів Товариства у Верховному Суді.
Відповідно до пунктів 6.2 - 6.4 Договору фіксований Гонорар за Етап 1 проекту становить еквівалент 12 000,00 доларів США (без податків та витрат), за Етап 2 проекту - еквівалент 8 000,00 доларів США (без податків та витрат), за Етап 3 проекту - еквівалент 7 000,00 доларів США (без податків та витрат).
До заяви про розподіл судових витрат позивачем додано рахунки-фактури, які містять детальний опис виконаних робіт по супроводу та підготовці даної справи, а також акти приймання-передачі виконаних робіт.
Так, в обґрунтування понесених витрат у зв'язку із підготовкою та супроводом справи у суді першої інстанції в розмірі 684 874,86 грн позивачем надано:
- рахунок-фактуру № 21788 від 16.08.2023 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №548 від 01.09.2023 на суму 153 588,12 грн;
- рахунок-фактуру № 22162 від 08.08.2023 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №651 від 30.10. 2023 на суму 103 123,46 грн;
- рахунок-фактуру № 22341 від 11.09.2023 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №650 від 30.10.2023 на суму 78 988,19 грн;
- рахунок-фактуру № 22538 від 05.10.2023 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №652 від 30.10.2023 на суму 148 876,20 грн;
- рахунок-фактуру № 22787 від 09.11.2023 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №729 від 29.11.2023 на суму 197 064,17 грн,
- рахунок-фактуру № 22968 від 13.12.2023 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 284 від 29.05.2024 на суму 3 234,72 грн.
ДП "Гарантований покупець" проти такого розміру витрат заперечує, посилаючись на те, що:
- при первісному розгляді справи позивачем надано попередні (орієнтовні) розрахунки витрат на правничу допомогу в сумі 436 000,00 грн за розгляд справи в суді І інстанції, тоді як в розрахунку, заявленому до відшкодування, ця сума становить 684 874,86 грн, відповідно наявні підставі для відмови у сумі перевищення у розмірі 248 874,86 грн;
- такий розмір витрат не відповідає критеріям реальності та розумності, позивачем до розрахунку включено витрати, не пов'язані з розглядом справи №910/15990/23.
Дослідивши надані позивачем докази, суд погоджується з доводами і твердженнями відповідача про те, що до наведених вище рахунків-фактур включено деякі послуги, не пов'язані з розглядом даної справи та необхідність надання яких у даному судовому процесі не підтверджена, зокрема, такі послуги як "Юр. аналіз законодавства, судової практики, договірних положень, відкритих джерел стос. можливості зустрічного зарахування вимог Санвін та Гарантованого покупця; Підготовка довідки стос. того ж", "Підготовка додаткового меморандуму / консультації стос. проваджень проти ГП та НКРЕ та зарахування зустрічних вимог щодо небалансів, ел.листування, дзвінки з клієнтом стос. того ж", "Доопрацювання довідки стос. зустрічного зарахування вимог; Лист до клієнта стос. того ж", "Підготовка меморандуму стос. додаткових питань щодо зарахування зустрічних вимог та проваджень проти ГП та НКРЕ щодо небалансів, ел.листування, дзвінки стос. того ж", "Вивчення ел. листування стос. подальших кроків та змін до законодавства щодо формули небалансів", "Онлайн нарада з ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 стос. Справи", "Онлайн нарада з ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стос. Справи" , "Тел.дзвінок та ел. листування із Crowe" тощо.
Обґрунтованими є також доводи відповідача про відсутність доказів надання таких послуг декількома представниками ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7), оскільки в матеріалах справи наявні докази надання позивачу правничої допомоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та про те, що витрати, пов'язані з процесуальними помилками, зокрема щодо недоплати судового збору та постановленні ухвали про залишення позову без руху, відповідно послуги "Ел. листування, нарада стос. доцільності висування додаткових вимог проти Гарпока та ухвали про усунення недоліків; Юр. аналіз ухвали суду від 18 жовтня 2023 про залишення позовної заяви без руху" не підлягають компенсації за рахунок відповідача.
В обґрунтування понесених витрат у зв'язку із підготовкою та супроводом справи у суді апеляційної інстанції в розмірі 286,926.37грн позивачем надано:
- рахунок-фактуру № 23699 від 16.05.2024 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №282 від 24.05.2024 на суму 172 374,11 грн;
- рахунок-фактуру № 23700 від 16.05.2024 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №285 від 29.05.2024 на суму 71 084,66 грн,
- рахунок-фактуру № 23979 від 09.07.2024 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №396 від 10.07.2024 на суму 43 467,60 грн.
Відповідач проти такої вартості наданих послуг заперечує та зазначає, що наведена позивачем сума не відповідає критерію розумності та реальності адвокатських витрат та є завищеною.
Суд при цьому вважає обґрунтованими заперечення відповідача щодо включення до вартості правничої допомоги частини послуг, зокрема, "Тел. переговори з помічником судді Коротун О.М. стос. документів, які надійшли до матеріалів справи № 910/15990/23", "Підготовка усних пояснень до судового засідання 19.06.2024 у Північному апеляційному господарському суді", "Доповнення проєкту письмових заперечень на відзив на апеляційну скаргу, підготовка до судового засідання в Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою ТОВ "Санвін 13".
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції позивачем надано рахунок-фактуру № 24432 від 13.09.2024 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 601 від 25.09.2024 на суму 280 724,88 грн.
Відповідач такий розмір судових витрат в суді касаційної інстанції вважає завищеним.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (на новому розгляді) в розмірі 839 563,14 грн позивачем надано:
- рахунок-фактуру № 25345 від 06.01.2025 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №50 від 22.01.2025 на суму 224 973,01 грн;
- рахунок-фактуру № 25676 від 17.02.2025 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №202 від 07.03.2025 на суму 295 542,88 грн;
- рахунок-фактуру № 23758 від 11.06.2024 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №397 від 10.07.2024 на суму 169 564,57 грн;
- рахунок-фактуру № 24695 від 18.10.2024 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №739 від 06.11.2024 на суму 67 295,69 грн;
- рахунок-фактуру № 25753 від 20.03.2025 та Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №266 від 26.03.2025 на суму 82 186,99 грн.
Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що послуги, вказані у рахунку-фактурі № 24695 від 18.10.2024 на суму 67 295, 69 грн не стосуються нового розгляду справи, а період таких послуг припадав на стадію касаційного оскарження. Відповідач також вказує, що правова позиція ТОВ "Санвін 13" повністю була уже сформована, і такий розмір витрат є неспівмірним з обсягом правової допомоги, який був наданий в суді І інстанції. Відповідач також заперечує включення до рахунків таких послуг, як "Ел. листа клієнту стос. призначення судді по справі № 910/15990/23, аналіз стос того ж", "Відстеження руху справи № 910/15990/23 в Господарському суді м. Києва; підготовка ел. листа клієнту", "Підготовка проєкту листа Санвін до ГарПока із пропозицією врегулювати спір у справі № 910/15990/23 у добровільному порядку", "Фіналізація проєкту листа Санвін до ГарПока із пропозицією врегулювати спір у справі № 910/15990/23 в добровільному порядку".
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесення судових витрат при розгляді даної справи та оцінивши їх в сукупності, враховуючи фактичні обставини даної справи, результат вирішення даної справи та задоволення лише однієї із заявлених позовних вимог, з огляду на обґрунтованість заперечень відповідача щодо обсягу наданих позивачу послуг при розгляді справи та завищення їх вартості, суд вважає розмір витрат відповідача на правову допомогу в сумі 684 874,86 грн у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, 286 926,37 грн у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, 280 724,88 грн у зв'язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції та 922 475,94 грн у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції на новому розгляді неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатами позивача роботами, обсягом фактично наданих адвокатами послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторін, а покладення на відповідача таких витрат у повному обсязі не відповідає критеріям розумності, реальності та необхідності таких витрат.
З урахуванням обставин цієї справи та вимог п.3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд вважає обґрунтованим, співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатами роботами, обсягом фактично наданих адвокатами послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторін, покладення на відповідача понесених позивачем в суді першої інстанції (на первісному та новому розгляді справи) витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 30 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн, в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн.
Суд при цьому звертає увагу на те, що в даному випадку не відбувається вручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача за позовом та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.
Відтак, за висновком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 30 000,00 грн, в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн, в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" (04119, м. Київ, вул. Гарета Джонса, 8; ідентифікаційний код 41378422) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко