ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
16.02.2026Справа № 910/967/26
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран»
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Деснянської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран» (далі - ПрАТ «Кіноекран», відповідач), в якому прокурор просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київради у користуванні та розпорядженні частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:62:068:0271 шляхом:
1) скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чайки І.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.02.2022 та здійснених на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ПрАТ «Кіноекран» на нежитлову будівлю загальною площею 151,6 кв.м. за адресою: вул. Магнітогорська (Гніздовського Якова), 1 «Е» у Деснянському районі м. Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2022167680000), номер запису про право власності: 46716555 (відомостей про речове право - 46716555), з одночасним припиненням права власності ПрАТ «Кіноекран» на нього;
2) закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 2022167680000;
3) зобов'язання ПрАТ «Кіноекран» звільнити зазначену частину земельної ділянки шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі, а також металопластикової споруди, огорожі з бетону та сітки «рабиця».
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Так, згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог - спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У поданому позові прокурор заявляє, серед інших, вимоги: про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності відповідача на спірну нежитлову будівлю; про закриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно розділу та реєстраційної справи з реєстраційним номером цього об'єкту нерухомого майна.
Проте, водночас, прокурор не вказує, до кого заявлені ці позовні вимоги, не зазначає їх правових підстав та нормативного обґрунтування (статті закону, які передбачають порядок та випадки заявлення таких вимог, до кого вони заявляються).
Отже позовна заява не містить належного обгрунтування змісту позовних вимог у цій частині.
Також пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, який справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Із наявних матеріалів вбачається, що Деснянська окружна прокуратура подала позов в інтересах Київради зі спору, що виник з відносин права власності, в якому заявник просить усунути перешкоди власнику у володінні та розпорядженні майном - земельною ділянкою (негаторний позов) шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ПрАТ «Кіноекран» на нежитлову будівлю, розташовану на вказаній земельній ділянці, закриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи цього об'єкта нерухомого майна, а також зобов'язання ПрАТ «Кіноекран» звільнити частину земельної ділянки шляхом знесення нерухомого майна.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 викладено правову позицію про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З огляду на вказане позивачу необхідно визначити в позовній заяві ціну позову (з урахуванням вартості спірної земельної ділянки), з якої розраховується розмір судового збору.
За вказаних обставин надана позивачем платіжна інструкція № 60 від 22.01.2026 про сплату судового збору на суму 7 987,20 грн, як за спір немайнового характеру, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Водночас суд наголошує, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватися сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства «Кіноекран» про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою залишити без руху.
Надати Деснянській окружній прокуратурі міста Києва строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.