17.02.2026 Справа № 908/323/26
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (вул. Олександрівська, буд. 35, м. Запоріжжя, 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бондара Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , адреса ВПО: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення коштів,
12.02.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (скорочене найменування - ТОВ «Запоріжжяелектропостачання») до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бондара Олександра Сергійовича, про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий 2022 у сумі 5297 (п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) грн 39 коп. Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026 справу №908/323/26 передано на розгляд судді Педорича С.І.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, п. п. 1, п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У даному випадку заявлено вимогу майнового характеру - стягнення 5297,39 грн. Позовну заяву подано в електронній формі через систему «Електронний суд».
Отже до сплати належить судовий збір у розмірі: 3328,00 * 0,8 = 2662,40 грн.
При дослідженні позовної заяви на відповідність вимогам статей 162 та 164 ГПК України судом встановлено, що позивачем надано дві квитанції на суму 2422,40 грн (23.10.2025 в розмірі 242,24 грн, від 10.12.2025 в розмірі 2180,16 грн), тобто у розмірі меншому, ніж встановлено законом.
Тож позивачем недодержано приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальне законодавство, чинне на час постановлення цієї ухвали, передбачає два способи надсилання документів учасникам справи (в даному випадку позовної заяви з додатками відповідачу): надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення та надсилання в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет», у тому числі шляхом надсилання листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п. 37 гл. 2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС.
Суд зазначає, що задля належного захисту своїх прав, відповідач має бути обізнаним про наявність відповідної справи у суді (подання позовної заяви позивачем).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частина 1 статті 5 ГПК України визначає, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У частині першій статті 172 ГПК України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до господарського суду.
При цьому, положення ч. 1 ст. 172 ГПК України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов'язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку у випадку відсутності такого кабінету.
Отже, відповідно до вимог ст. 172 ГПК України надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком позивача.
Згідно з частиною сьомою статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України, де встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 172 ГПК України щодо процесуальних обов'язків позивача.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Ненадсилання копій позовної заяви та доданих до заяви документів іншій стороні судового процесу позбавляє цю сторону обізнаності про зміст та підстави позову, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати заперечення або відзив на позовну заяву.
Подібні за змістом висновки наведені в ухвалі КГС ВС від 20.02.2024 у справі №916/2084/23.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.12.2020 зі справи №911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії позовної заяви, заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки зокрема стосуються виключно позовної заяви.
За Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, зазначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей (п.17).
Внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв'язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 47).
Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля (п.58).
Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до господарського суду, є оригінал опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату.
Правильне заповнення опису вкладення надає можливість суду встановити, які саме документи направлено іншому учаснику справи та їх відповідність документам, які додано до позову, що надійшов до суду.
З огляду на те, що згідно наданих позивачем документів (копій описів вкладення на обидві адреси відповідача ФОП Бондара О.С., фіскального чеку від 26.01.2026, реєстру відправлень, описів вкладення, фіскального чеку від 13.01.2026, реєстру поштових відправлень) позивачем направлено кореспонденцію на адреси відповідача: у першому випадку - 13.01.2026 з копією позовної заяви від 06.01.2026 та переліком додатків, яка не була подана до суду, в другому випадку - 26.01.2026 з позовною від 22.01.2026 №304, яка подана за цим вихідним номером до суду через систему «Електронний суд» 11.02.2026, однак без додатків, про що вбачається зі змісту опису вкладення.
Отже, виходячи з обставин справи, суд вважає, що позивачем в порушення ст.ст. 164, 172 ГПК України, не надано належних доказів направлення іншій стороні - відповідачу ФОП Бондару О.С., копії позовної заяви за вих.№304 від 22.01.2026 з додатками, яка була подана до суду.
Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Частинами 3 та 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до відповідача - Фізичної особи-підприємця Бондара Олександра Сергійовича, про стягнення коштів залишити без руху.
2. Надати Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви, до якої:
- надати суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі з доказами доплати судового збору в розмірі 240,00 грн;
- надати належні докази надіслання позовної заяви вих.№304 від 22.01.2026 з додатками відповідачу рекомендованим листом з описом вкладення.
3. Заяву про усунення недоліків позовної заяви та додані до неї документи надіслати учасникам справи (листом з описом вкладення). Докази такого надіслання надати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України.
5. Направити ухвалу суду позивачу на його офіційну електронну адресу в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.І. Педорич