вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
17 лютого 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1399/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Нововолинський Центр первинної медико-санітарної допомоги Нововолинської міської ради Волинської області", код ЄДРПОУ - 42486365, 45400, Волинська область, м. Новолинськ, проспект Перемоги, 7
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9,
про стягнення коштів,
Зміст позовних вимог.
Комунальне некомерційне підприємство "Нововолинський Центр первинної медико-санітарної допомоги Нововолинської міської ради Волинської області", код ЄДРПОУ - 42486365, 45400, Волинська область, м. Новолинськ, проспект Перемоги, 7, звернулось до Господарського суду Закарпатської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, з позовними вимогами стягнення 32 157.20 грн попередньої оплати за договором про закупівлю пального №8/21-Т/2024 від 10.01.2024 року; 573.54 грн 3% річних за договором про закупівлю пального №8/21-Т/2024 від 10.01.2024 року; 940.77 грн інфляційних втрат за договором про закупівлю пального №8/21-Т/2024 від 10.01.2024 року; 54 354.15 грн попередньої оплати за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року; 11 794.85 грн пені за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року; 3804.79 грн штрафу 7% за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року; 969.44 грн 3% річних за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року; 1590.15 грн інфляційних втрат за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року та сплаченого судового збору.
Обґрунтування позовних вимог:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.
1) 10.01.2024 між сторонами спору, за результатами проведення відкритих торгів, було укладено договір про закупівлю пального №8/21-Т-2024, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати покупцеві талони (скретч-картки), які надають право здійснювати заправку паливом автомобілів покупця на АЗС, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність та оплатити його вартість за ціною, визначеною договором. Відповідно до п. 3.1, сума договору становить 416 152.00 грн. Згідно з специфікацією, постачальник зобов'язується поставити талони (скретч-картки) на бензин А-95 в кількості 8100 л на суму 383 049.00 грн та дизпаливо в кількості 700 л на суму 33 103.00 грн.
Позивач зазначає, що станом на день підготовки позовної заяви, за видатковою накладною №0004/0000577 від 06.03.2024 покупцю було відпущено лише 20 л дизпалива на суму 945.80 грн та відмовлено в отриманні 680 л на суму 32 157.20 грн по 34 талонах номіналом 20 л. Заявником додатково на підставі статті 625 ЦКУ відповідачу за вказаним договором нараховані 573.54 грн 3% річних та 940.77 грн інфляційних втрат.
2) Також 04.12.2024 між сторонами спору за результатами проведення закупівлі за процедурою запит цінової пропозиції, було укладено договір №897/281-Т/2024, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити (передати у власність) покупця товар (талони) в кількості та за цінами, що зазначені в додатку до договору, які надають право здійснювати заправку паливом автомобілів покупця на АЗС, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.
Відповідно до п. 3.1. договору, сума договору становить 54 403.14 грн. Згідно з специфікацією, постачальник зобов'язується поставити талони на бензин А-95 (євро 5) в кількості 300 л на суму 15 897.00 грн та дизпаливо (Євро 5) в кількості 786 л на суму 38 506.14 грн.
Відповідно до специфікації в новій редакції постачальник зобов'язується поставити талони на бензин А-95 (євро 5) в кількості 300 л на суму 15 897.00 грн та дизпаливо (євро 5) в кількості 785 л на суму 38 457.15 грн.
Заявник зазначає, що за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року постачальник не виконав свої зобов'язання на суму 54 354.15 грн. Додатково позивачем на підставі договору та статті 625 ЦКУ відповідачу за вказаним договором нараховано пеню в розмірі - 11 794.85 грн; штраф 7% в розмірі 3804.79 грн; 3% річних в розмірі 969.44 грн та інфляційних втрат в розмірі 1590.15 грн.
Стягнення даних сум з відповідача на користь позивача і стало предметом розгляду в даній справі.
Правова позиція відповідача у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був своєчасно та в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі. Так, ухвала суду від 16.12.2025 була направлена до електронного кабінету відповідача та отримана ним 16.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про необхідність явки в підготовче судове засідання та подачі відзиву.
Відповідно до правової доктрини та ст. 2 та ст. 14 ГПК України суд керується засадами диспозитивності при здійсненні господарського судочинства.
Учасникам справи процесуальний закон покладає тягар доказування на сторони, надаючи їм право виявляти процесуальну активність та ініціативу у розвитку процесу для досягнення мети правосуддя.
Кожна сторона справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, яких суд вважає достатніми для ухвалення судового рішення.
Суд виходить з презумпції правомірності правочину на підставі якого виникли правовідносини та обставин, оскільки відповідач, не зважаючи на вимоги господарського суду, без поважних причин відзиву не подав та не заперечив обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідач згідно правил ст. 165 ГПК України позбавляється права заперечувати проти таких обставини під час розгляду справи по суті.
Процесуальні дії суду.
Ухвалою суду від 16.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Згідно з частиною 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом.
Cудом встановлено, що 10 січня 2024 між сторонами спору був укладений договір №8/21-Т/2024 на закупівлю пального, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (відповідач) зобов'язується протягом строку поставки товару поставити покупцю (позивач) талони (скретч-картки), які надають право здійснювати заправку автомобілів покупця на АЗС паливом, а покупець зобов'язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в цьому договорі.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що відпуск товару в АЗС здійснюється за довірчими документами (талони/скретч-картки) на отримання товару.
Згідно з п. 3.1., сума цього договору становить 416 152.00 грн з ПДВ.
Оплата товару (талонів/скретч-карток) здійснюється після отримання видаткової накладної протягом 10 робочих днів в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
Пунктом 6.2.1. встановлено, що постачальник зобов'язується забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Судом встановлено, що договір підписано уповноваженими представниками сторін.
Додатком №1 до договору, а саме специфікацією, сторони погоди, вид, кількість та загальну вартість товару, а саме: бензин А-95 8100 л загальною вартістю 383 049.00 грн та дизельне паливо 700 л загальною вартістю 33 103.00 грн. Загальна вартість складає - 416 152,00 грн.
15.03.2024 між сторонами була укладена додаткова угода 1 до договору 8/21-т/2024 від 10 січня 2024 року, якою сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару через коливання цін на ринку нафтопродуктів, без збільшення загальної вартості договору. Сума цього договору становить 416 073.05 грн з ПДВ. Відповідно сторонами була підписана і нова специфікація за договором, якою сторони погоди, вид, кількість та загальну вартість товару, а саме: бензин А-95 5845 л загальною вартістю 276 410.05 грн за ціною 47.29 грн з ПДВ та бензин А-95 2220 л загальною вартістю 106 560.00 грн за ціною 48,00 грн. і дизельне паливо 700 л загальною вартістю 33 103.00 грн. Загальна вартість складає - 416 073.05 грн з ПДВ.
Видатковими накладними, специфікаціями відпущених скретч-карток та платіжними інструкціями підтверджується оплата позивачем на користь відповідача вказаних коштів за товар, означений в специфікаціях (а. с. 43 - 56).
Актом про відмову у відпуску пального від 17.01.2025, складеним представниками позивача, підтверджується відмова у відпуску дизельного палива для службового автомобіля. Причиною відмови у відпущенні дизпалива оператори зазначених АЗС пояснили відсутністю пального.
Судом також встановлено, що 23.01.2025 позивач направляв відповідачу вимогу №136/01-16, в якій просив негайно поновити виконання умов договору від 10.01.2024 або повернути вартість талонів (скртеч/карток), відпуск дизельного палива по яких було припинено в розмірі 32 157.20 грн.
Заявником додатково на підставі статті 625 ЦКУ відповідачу за вказаним договором нараховані 573.54 грн 3% річних та 940.77 грн інфляційних втрат.
04.12.2024 між сторонами також був укладений договір №897/281-Т/2024, відповідно до п. 1.2. якого, продавець зобов'язується за умовами дії договору поставити покупцю товар, в кількості та за цінами, що зазначені у додатку 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, передбачених договором.
Загальна ціна договору становить 54 403.14 грн з ПДВ (п. 3.1. договору).
Покупець здійснює оплату товару не пізніше 15 банківських днів з дати підписання видаткової накладної на товар в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний період (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 7.3. договору, продавець зобов'язаний: забезпечити поставку талонів і передачу товару в строки, встановлені договором та якістю, що відповідає умовам договору.
Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строку поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0.1 відсотка вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін.
Додатком №1 до договору долучена специфікація, якою сторони визначили вид, кількість та вартість товару, а саме: бензин А-95 (євро 5), 300 л, загальною вартістю 15 897.00 з ПДВ та дизельне паливо (Євро 5), 786 л, загальною вартістю 38 506.14 грн. Загальна вартість складає - 54 403.14 грн з ПДВ.
Також відразу 04.12.2024 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору від 04.12.2024 року, якою сторони домовилися зменшити загальну суму договору на 48.99 грн - Загальна ціна договору становить 54 354.15 грн з ПДВ. Відповідно сторонами була підписана і нова специфікація до вказаного договору, якою сторони визначили вид, кількість та вартість товару, а саме: бензин А-95 (Євро - 5), 300 літрів, 15 897.00 грн з ПДВ та дизельне паливо (євро - 5), 785 літрів, 38 457.15 грн. Загальна вартість товару складає - 54 354.14 грн.
Видатковими накладними, специфікаціями відпущених скетч-карток та платіжними інструкціями підтверджується оплата позивачем на користь відповідача вказаних коштів за товар, означений в специфікаціях (а. с. 72 - 77).
Актом про відмову у відпуску пального від 17.01.2025, складеним представниками позивача, підтверджується відмова у відпуску дизельного палива для службового автомобіля. Причиною відмови у відпущенні дизпалива оператори зазначених АЗС пояснили відсутністю пального.
Судом також встановлено, що 23.01.2025 позивач направляв відповідачу вимогу №137
/01-16, в якій просив негайно поновити виконання умов договору від 04.12.2024 або повернути вартість талонів (скртеч/карток), відпуск дизельного палива по яких було припинено в розмірі 54 354.15 грн.
Судом також встановлено, що позивачем проведено нарахування додатково на підставі договору та статті 625 ЦКУ відповідачу за вказаним договором пеню в розмірі - 11 794.85 грн; штраф 7% в розмірі 3804.79 грн; 3% річних в розмірі 969.44 грн та інфляційних втрат в розмірі 1590.15 грн.
Мотивувальна частина.
Правове обґрунтування і оцінка (висновки) суду.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання Товару.
Мотивована оцінка судом аргументів учасників справи.
Судом встановлено, що дійсно 10 січня 2024 між сторонами спору був укладений договір №8/21-Т/2024 на закупівлю пального, відповідно до п. 1.1. якого постачальник (відповідач) зобов'язується протягом строку поставки товару поставити покупцю (позивач) талони (скретч-картки), які надають право здійснювати заправку автомобілів покупця на АЗС паливом, а покупець зобов'язується приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в цьому договорі.
Згідно з п. 3.1., сума цього договору становить 416 152.00 грн з ПДВ.
Оплата товару (талонів/скретч-карток) здійснюється після отримання видаткової накладної протягом 10 робочих днів в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
15.03.2024 між сторонами була укладена додаткова угода 1 до договору 8/21-т/2024 від 10 січня 2024 року, якою сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару через коливання цін на ринку нафтопродуктів, без збільшення загальної вартості договору. Сума цього договору становить 416 073.05 грн з ПДВ. Відповідно сторонами була підписана і нова специфікація за договором, якою сторони погоди, вид, кількість та загальну вартість товару, а саме: бензин А-95 5845 л загальною вартістю 276 410.05 грн за ціною 47.29 грн з ПДВ та бензин А-95 2220 л загальною вартістю 106 560.00 грн за ціною 48,00 грн. і дизельне паливо 700 л загальною вартістю 33 103.00 грн. Загальна вартість складає - 416 073.05 грн з ПДВ.
Видатковими накладними, специфікаціями відпущених скретч-карток та платіжними інструкціями підтверджується оплата позивачем на користь відповідача вказаних коштів за товар, означений в специфікаціях (а. с. 43 - 56).
Заявником додатково на підставі статті 625 ЦКУ відповідачу за вказаним договором нараховані 573.54 грн 3% річних та 940.77 грн інфляційних втрат.
04.12.2024 між сторонами також був укладений договір №897/281-Т/2024, відповідно до п. 1.2. якого, продавець зобов'язується за умовами дії договору поставити покупцю товар, в кількості та за цінами, що зазначені у додатку 1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах, передбачених договором.
Загальна ціна договору становить 54 403.14 грн з ПДВ (п. 3.1. договору).
Покупець здійснює оплату товару не пізніше 15 банківських днів з дати підписання видаткової накладної на товар в межах затверджених кошторисних призначень на відповідний період (п. 4.2. договору).
Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що у разі порушення строку поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0.1 відсотка вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Також відразу 04.12.2024 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору від 04.12.2024 року, якою сторони домовилися зменшити загальну суму договору на 48.99 грн - Загальна ціна договору становить 54 354.15 грн з ПДВ. Відповідно сторонами була підписана і нова специфікація до вказаного договору, якою сторони визначили вид, кількість та вартість товару, а саме: бензин А-95 (Євро - 5), 300 літрів, 15 897.00 грн з ПДВ та дизельне паливо (євро - 5), 785 літрів, 38 457.15 грн. Загальна вартість товару складає - 54 354.14 грн.
Видатковими накладними, специфікаціями відпущених скетч-карток та платіжними інструкціями підтверджується оплата позивачем на користь відповідача вказаних коштів за товар, означений в специфікаціях (а. с. 72 - 77).
Судом також встановлено, що позивачем проведено нарахування додатково на підставі договору та статті 625 ЦКУ відповідачу за вказаним договором пеню в розмірі - 11 794.85 грн; штраф 7% в розмірі 3804.79 грн; 3% річних в розмірі 969.44 грн та інфляційних втрат в розмірі 1590.15 грн.
Відповідач порушив умови договору, не виконавши свої зобов'язання повністю.
Загальна сума позовних вимог за непоставлений товар (сума попередньої оплати, що підлягає поверненню) складає за обома договорами - 86 511.35 грн.
- 37 834.50 грн, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі.
Відповідачем у справі не надано суду жодного доказу повної фактичної поставки оплаченого позивачем відповідно до платіжних інструкцій, у зв'язку з чим правомірними та такими, що базуються на приписах ст. 693 ЦК України є вимоги Покупця про повернення суми попередньої оплати за Договором.
За таких обставин, вказана сума неповернутої відповідачем попередньої оплати за непоставлені за укладеними між сторонами Договорам товари становить 86 511.35 грн, яка відповідачем не спростована, як і не подано ТОВ «Волинь НП» суду доказів поставки Бензину А-95 та дизельного палива за Договорами в повному обсязі, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Судом здійснено арифметичний перерахунок нарахованих 3% річних, інфляційних втрат, штрафу та пені за обома договорами, та зазначає, що такий є арифметично вірним. Відповідач свого контррозахунку позовних вимог не надав, заяв по суті справи до суду не подав, відтак суд задовольняє повністю позовні вимоги.
Висновки суду.
Таким чином, суд висновує, що відповідачем здійснено порушення прав позивача за вказаними вище договорами та не здійснено поставку оплаченої продукції в спосіб та в строки, встановлені даним договором.
Належними і допустимими доказами, які містяться в справі, підтверджується обставини зазначені позивачем та здійснена ним оплата згідно платіжних інструкцій. Відповідачем не долучено до справи доказів, які б підтверджували факт доставки оплаченого товару.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак з урахуванням усіх встановлених обставин та зроблених правових висновків, враховуючи аргументи позивача та подані ним докази, суд вказує, що існують підстави для задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі з огляду на норми ст. 693 Цивільного кодексу України.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до повного задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).
Відтак, оскільки спір виник через правопорушення Відповідача, на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028.00 грн. повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Комунального некомерційного підприємства "Нововолинський Центр первинної медико-санітарної допомоги Нововолинської міської ради Волинської області", код ЄДРПОУ - 42486365, 45400, Волинська область, м. Новолинськ, проспект Перемоги, 7, борг в сумі 32 157.20 грн (тридцять дві тисячі сто п'ятдесят сім гривень 20 копійок) попередньої оплати, 573.54 грн (п'ятсот сімдесят три гривні 54 копійок) 3 % річних та 940.77 грн (дев'ятсот сорок гривень 77 копійок) інфляційних втрат за договором про закупівлю пального №8/21-Т/2024 від 10.01.2024 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Комунального некомерційного підприємства "Нововолинський Центр первинної медико-санітарної допомоги Нововолинської міської ради Волинської області", код ЄДРПОУ - 42486365, 45400, Волинська область, м. Новолинськ, проспект Перемоги, 7, 54 354.15 грн (п'ятдесят чотири тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 15 копійок) попередньої оплати, 11 794.85 грн (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні 85 копійок) пені, 3804.79 грн (три тисячі вісімсот чотири гривні 79 копійок) штрафу 7 %, 969.44 грн (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 44 копійок) - 3 % річних та 1590.15 грн (одна тисяча п'ятсот дев'яносто гривень 15 копійок) інфляційних втрат за договором №897/281-Т/2024 від 04.12.2024 року.
4. Судові витрати покласти на відповідача у справі.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь НП", код ЄДРПОУ - 44858321, Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Молодіжна, буд. 9, на користь Комунального некомерційного підприємства "Нововолинський Центр первинної медико-санітарної допомоги Нововолинської міської ради Волинської області", код ЄДРПОУ - 42486365, 45400, Волинська область, м. Новолинськ, проспект Перемоги, 7, сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 17.02.2026 року.
Суддя Пригуза П.Д.