Ухвала від 16.02.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

16.02.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Руденко Е.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні матеріали

за заявами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника на суму 895607,15 (вх.№ 2939/25 від 28.04.2025) та на суму 141857,23 грн. (вх.№ 2938/25 від 28.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

учасники справи не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№75623 від 26.03.2025).

В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., в системі “Електронний суд» подано заяви про грошові вимоги до боржника, а саме:

25.04.2025 - на суму 895607,15 грн. (вх.№ 2939/25 від 28.04.2025), що є заборгованістю із заробітної плати за період з 01.02.2024 по 08.07.2024 (в тому числі компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога);

25.04.2025 - на суму 141857,23 грн. (вх.№ 2938/25 від 28.04.2025), що є допомогою по тимчасовій непрацездатності, яка надається застрахованій особі у формі страхових виплат.

У зв'язку із оскарженням в апеляційному порядку ухвали господарського суду від 26.03.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», матеріали справи № 905/169/25 були скеровані 16.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду, тому згідно з ухвалою від 05.05.2025 господарським судом відкладено вирішення питання щодо прийняття заяв зокрема ОСОБА_1 до повернення матеріалів справи на адресу Господарського суду Донецької області.

19.06.2025 матеріали справи № 905/169/25 повернулись на адресу Господарського суду Донецької області.

Відповідно до ухвали від 24.06.2025 прийнято заяви ОСОБА_1 із вимогами на суму 895607,15 грн. (вх.№ 2939/25 від 28.04.2025) та на суму 141857,23 грн. (вх.№2938/25 від 28.04.2025).

Попереднє засідання неодноразово відкладалось та оголошувались перерви, з постановлянням відповідних ухвал суду.

Про хід справи заявник повідомлений шляхом публікації на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України відповідних оголошень, інші учасники справи, боржник та розпорядник майна - шляхом доставки процесуальних документів суду в їх зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Ухвалою від 16.02.2026 суд об'єднав в одне провадження заяви ОСОБА_1 про кредиторські вимоги до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на суму 895607,15 грн. (вх.№ 2939/25 від 28.04.2025) та на суму 141857,23 грн. (вх.№ 2938/25 від 28.04.2025).

В судовому засіданні 16.02.2026 заявник, боржник, розпорядник майна боржника та інші учасники справи не забезпечили участі своїх представників, вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника, суд вважає можливим здійснити розгляд таких вимог за наявними матеріалами та без участі представників заявника, боржника, арбітражного керуючого та інших учасників справи.

В обґрунтування грошових вимог у своїх заявах (вх.№ 2939/25 від 28.04.2025 та вх.№ 2938/25 від 28.04.2025) ОСОБА_1 посилався на наявність боргу ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»

- по заробітній платі за період з 01.02.2024 по 08.07.2024 у розмірі 895.607,15 грн, з них: з нарахованої але не виплаченої заробітної плати в сумі 395637,64 грн., компенсації невикористаної відпустки - 334452,82 грн., що не були йому виплачені після звільнення. Крім того заявник стверджує, що боржник має перед ним заборгованість з вихідної допомоги у розмірі 165516,69 грн.;

- з допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка надається застрахованій особі у формі страхових виплат з 06.05.2024 по 13.05.2024, з 14.05.2024 по 17.05.2024, з 22.05.2024 по 27.05.2024, з 28.05.2024 по 03.06.2024, з 04.06.2024 по 06.06.2024, з 07.06.2024 по 11.06.2024, з 12.06.2024 по 17.06.2024, з 18.06.2024 по 21.06.2024, з 22.06.2024 по 28.06.2024, з 29.06.2024 по 05.07.2024, з 06.07.2024 по 08.07.2024, у загальному розмірі 141857,23 грн.

Загальна сума вимог становить 1.037.464,38 грн.

На підтвердження аргументів надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, витяг з реєстру територіальної громади №2023/003683801 від 13.05.2023, паспортні дані та картку платника податків ОСОБА_1 , розрахунковий листок за червень 2024 року, адвокатський запит від 15 жовтня 2024 року з доказами направлення з описом вкладення, виписки АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку від 25.10.2024, витяг з електронного реєстру листків непрацездатності №7349913252633324, довідки сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу - дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), дані про трудовий стаж, витяг з трудової книжки, ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 199/10342/24, 199/10295/24.

Розпорядником майна боржника подано 12.12.2025 до суду повідомлення про результати розгляду кредиторських вимог (вх.№01-41/11528/25 від 15.12.25), за змістом яких у пункті 134 вказує, що вимоги ОСОБА_1 визнані частково на загальну суму 244404,70 грн. заборгованості по заробітній платі. Також частково визнано грошові вимоги кредитора на загальну суму 110711,23 грн. заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності.

ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» 10.11.2025 подав до суду додаткові письмові пояснення (вх.№ 6988/25 від 10.11.25) у пункті 165 яких зазначає, що частково визнає грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 244404,70 грн. (заборгованість по заробітній платі), а заявлена кредитором сума у розмірі 895607,15 грн. значно перевищує фактичну заборгованість. Крім того, ТОВ «Краснолиманське» частково визнає грошові вимоги кредитора на загальну суму 110711,23 грн. заборгованості з допомоги по тимчасовій непрацездатності. До пояснень додано правовстановлюючі документи підписанта та квитанції про надсилання пояснень іншим сторонам.

У додаткових поясненнях від 31.12.2025 (вх.№7867/25) ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» зазначає, зокрема у пункті 7, що заборгованість з допомоги по тимчасовій непрацездатності (з урахуванням даних бухгалтерського та фінансового обліку боржника) у сумі 110711,23 грн. сплачена ОСОБА_1 30.12.2025, на підтвердження чого надано відомість розподілу виплат від 30.12.2025 № 251230PB000052856284, №251230PB000052864633, №251230PB000052866424, №251230PB000052869132.

Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає таке.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 06.03.2018 по 28.01.2020 та з 01.02.2022 по 08.07.2024 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Краснолиманське», 08.07.2024 звільнений у зв'язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я.

Як стверджує заявник, після звільнення ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» не виплатив йому заборгованість по заробітній платі, що за його розрахунком становить 895607,15 грн., що складається із заробітної плати в сумі 395637,64 грн., 334452,82 грн. компенсації невикористаної відпустки, 165516,69 вихідної допомоги.

Правовідносини між сторонами є трудовими та пов'язані з обов'язком виплати заробітної плати і проведення остаточного розрахунку, який відповідно до статей 47, 116, 117 КЗпП України покладається на роботодавця.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 Кодексу законів про працю України).

Згідно з ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 74 КЗпП, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ст. 83 КЗпП, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17 зазначила, що виходячи зі змісту трудових правовідносин між працівником та підприємством, установою, організацією, під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав. Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки) (висновок Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 242/5780/16-ц).

З огляду на статтю 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Суд зауважує, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів та/або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Суд зазначає, що зміст заяви ОСОБА_1 не містить відомостей про період виникнення заборгованості помісячно та її дійсний розмір, не наведено обґрунтованого детального розрахунку вимог із зазначенням у ньому вихідних даних помісячно.

Надані заявником довідки про індивідуальні відомості про застраховану особу - дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 10.12.2024, суд не приймає як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній, оскільки офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.05.2021 у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19)).

Крім того, виплата працівнику заробітної плати здійснюється після утримання з неї роботодавцем як податковим агентом всіх податків, зборів та обов'язкових платежів, встановлених чинним законодавством. Працівнику на руки виплачується «чиста» сума заробітної плати, яка є результатом відрахування з нарахованого доходу податків та зборів. Основні утримання - це податок на доходи фізичних осіб (ПДФО - утримується у розмірі 18%) та військовий збір (утримується у розмірі 1,5%).

Згідно наданого розрахункового листка за липень 2024 року заявнику нараховано заробітну плату в сумі 440351,17 грн., до видачі на банкомат (після утримання податків, зборів та інше) - 244404,70 грн.

Надана заявником виписка банку по картці від 25.10.2024 № 2R8AMDOOHP9CKLBV не містить актуальних даних на дату звернення до суду з заявою про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство.

У заяві з грошовими вимогами не зазначено та не обгрунтовано, а також не надано будь-яких доказів, про те, що у конкретний період ОСОБА_1 дійсно не використав дні щорічної відпустки (основної чи додаткової), перебував на роботі і виконував покладені на нього посадові обов'язки.

Відтак сукупність долучених до заяви з грошовими вимогами документів не підтверджує обґрунтованість та розмір заявлених вимог. Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору у матеріалах справи також відсутнє.

Також за змістом заяви про грошові вимоги кредитора до боржника (вх.№ 2939/25 від 28.04.25) заявник вказує на наявність заборгованості по сплаті вихідної допомоги у розмірі 165516,69 грн.

Згідно статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

У зв'язку з тим, що позивача звільнено на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України, то згідно ст. 44 КЗпП України йому мала б бути сплачена вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку, що спростовує твердження позивача про його право на отримання трьох середньомісячних заробітків.

Суд визнає розрахунок позивача необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Суд враховує, що ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» до матеріалів справи не надано доказів виконання ним як роботодавцем свого обов'язку як з повідомлення працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), так і доказів фактичної виплати такому працівнику всіх сум, що йому належать від підприємства при звільненні у встановлений ч. 1 ст. 116 КЗпП України строк.

Роботодавцем також не надано суду будь-яких первинних документів, у тому числі з обліку та розрахункових по заробітній платі ОСОБА_1 за період його роботи у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ».

Водночас, згідно повідомлення розпорядника майна боржника (вх.№01-41/11528/25 від 15.12.25), та письмових пояснень ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (вх.№ 6988/25 від 10.11.25), за боржником рахується заборгованість перед ОСОБА_1 у сумі 244404,70 грн. заборгованості по заробітній платі, без розмежування на складові.

Суд констатує, що визнана боржником сума заборгованості відповідає сумі заробітної плати, що належить до виплати працівнику на банкомат згідно розрахункового листка за липень 2024 року.

Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У цій справі суд не має обґрунтованих підстав вважати надані розпорядником майна боржника та ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відомості недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.

За таких обставин суд визнає вимоги ОСОБА_1 до боржника у сумі 244404,70 грн. заборгованості по заробітній платі.

Щодо вимог заявника на суму 141857,23 грн., що є допомогою по тимчасовій непрацездатності, яка надається застрахованій особі у формі страхових виплат, суд зазначає таке.

За розрахунками ОСОБА_1 , наведеними у заяві, загальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності становить 141857,23 грн. Заявником надано витяг з електронного реєстру листків непрацездатності, з якого слідує, що дійсно останній з 06.05.2024 по 13.05.2024, з 14.05.2024 по 17.05.2024, з 22.05.2024 по 27.05.2024, з 28.05.2024 по 03.06.2024, з 04.06.2024 по 06.06.2024, з 07.06.2024 по 11.06.2024, з 12.06.2024 по 17.06.2024, з 18.06.2024 по 21.06.2024, з 22.06.2024 по 28.06.2024, з 29.06.2024 по 05.07.2024, з 06.07.2024 по 08.07.2024 перебував на лікарняному.

Згідно інформації про електронний листок непрацездатності:

№ 10571393-2019811717-1 від 18.01.2024 (період лікарняного з 17.01.2024 по 22.01.2024) має статус “Оплачений»,

№ 10666381-2019984533-1 від 23.01.2024 (період лікарняного з 23.01.2024 по 31.01.2024) має статус “Оплачений»,

№ 11308860-2021184686 від 01.03.2024 (період лікарняного з 01.03.2024 по 05.03.2024) має статус “Готово до сплати»,

№ 11308860-2021268034-1 від 05.03.2024 (період лікарняного з 06.03.2024 по 14.03.2024) має статус “Оплачений»,

№ 11308860-2021505023-1 від 14.03.2024 (період лікарняного з 15.03.2024 по 19.03.2024) має статус “Оплачений»,

№11613087-2021743062-1 від 22.03.2024 (період лікарняного з 21.03.2024 по 01.04.2024) має статус “Оплачений»,

№12165827-2022763362-1 від 06.05.2024(період лікарняного з 06.05.2024 по 13.05.2024) має статус “Оплачений»,

№12165827-2022947014-1 від 13.05.2024(період лікарняного з 14.05.2024 по 17.05.2024) має статус “Оплачений»,

№12397827-2023176711-1 від 22.05.2024(період лікарняного з 22.05.2024 по 27.05.2024) має статус “Оплачений»,

№12397827-2023420961-1 від 03.06.2024(період лікарняного з 28.05.2024 по 03.06.2024) має статус “Оплачений»,

№12397827-2023447481-1 від 04.06.2024(період лікарняного з 04.06.2024 по 06.04.2024) має статус “Оплачений»,

№12604037-2023565850-1 від 10.06.2024(період лікарняного з 07.06.2024 по 11.06.2024) має статус “Готово до сплати»,

№12604037-2023593795-1 від 11.06.2024(період лікарняного з 12.06.2024 по 17.06.2024) має статус “Оплачений»,

№12604037-2023711423-1 від 17.06.2024(період лікарняного з 18.06.2024 по 21.06.2024) має статус “Оплачений»,

№12604037-2023815364-1 від 23.06.2024(період лікарняного з 22.06.2024 по 28.06.2024) має статус “Оплачений»,

№12604037-2023941691-1 від 28.06.2024(період лікарняного з 29.06.2024 по 05.07.2024) має статус “Оплачений»,

№12604037-2024064330-1 від 05.07.2024(період лікарняного з 06.07.2024 по 08.07.2024) має статус “Оплачений».

Разом з тим, зміст таких документів не дає суду змоги визначити розмір суми, що підлягає виплаті заявнику.

Наведений у заяві з грошовими вимогами розрахунок не містить детального обгрунтування із зазначенням у ньому конкретних вихідних даних та їх документальне підтвердження.

Рішення компетентного органу, до повноважень якого віднесено вирішення такого спору, зокрема суду, до матеріалів справи не надано.

Із наявних в матеріалах справи пояснень ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» та повідомлення розпорядника майна боржника про розгляд грошових вимог ОСОБА_1 відомо, що боржник частково визнає грошові вимоги кредитора на загальну суму 110711,23грн.

30.12.2025 ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» погашено заборгованість перед ОСОБА_1 з допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 110711,23 грн, на підтвердження чого надано відомості розподілу витрат від 30.12.2025 призначення лікарняні- лікарняні звільненому працівнику за квітень, травень, червень та липень 2024р., дата звільнення 08.07.2024р. Податки повністю сплачено 30.12.2025р., ЄСВ не сплачується згiдно до п.10 ст.1 Закону України вiд 08.07.2010 № 2464VI, пiсля звiльнення працiвника.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується заборгованість перед заявником з допомоги по тимчасовій непрацездатності у пред'явлений до визнання сумі, відповідно відсутні підстави для визнання вимог в цій частині.

Визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, сукупність документів та заяв по суті, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, свідчать про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 244404,70 грн заборгованості по заробітній платі. В іншій частині вимог слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в сумі 244404,70 грн.

В решті вимог - відмовити.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 17.02.2026.

Суддя Н.В. Величко