вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" лютого 2026 р. Cправа № 902/1280/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - Топольницького А. Й.,
представника відповідача - Войтенка А. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/1280/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 131, місто Вінниця, Вінницька область, 21037, ідентифікаційний код юридичної особи: 41835359)
до: Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 )
про стягнення 1078350,07 грн
15.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 1' 078' 350,07 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії поставленої позивачем на виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу № МО-102201/15-25, укладеного 28.01.2025 між позивачем та відповідачем.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 справу розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 22.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Підготовче провадження призначене на 27.10.2025 о 12:00 год.
23.09.2025 позивач та відповідач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.40 т.1).
07.10.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.41-47 т.1).
У відзиві відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач зазначає, що 28.01.2025 сторонами укладено Договір, відповідно до умов якого, Постачальник продавав електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачував Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору - п.2.1. Договору.
Під час виконання Договору сторонами, за взаємною згодою, укладалися відповідні Додаткові угоди про внесення змін до умов Договору.
У відзиві відповідач вказує, що на адресу Військової частини за №53/5/2/2/52-872 від 11.06.2025 надійшов лист від Управління Служби Безпеки України у Вінницькій області/
Із вказаного листа відповідачу стало відомо, що Указом Президента України №38/2025 від 19.01.2025 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: України, російської федерації) застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), що передбачають заборону на участь у публічних закупівлях товарів, робіт і послуг підприємствам, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) юридичної особи - учасником, яких є підсанкційна особа.
Посилаючись на Закон України «Про санкції», Указ Президента України № 38/2025 від 19.01.2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» відповідно до статті 107 Конституції України, Постанову Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», враховуючи, що кінцевим бенефіціарним власником позивача є громадянин російської федерації ОСОБА_2 , який перебуває під персональними спеціальними економічними та іншими обмежувальними заходами (санкціями), у Відповідача були відсутні правові підстави для перерахунку коштів в розмірі 1' 078' 350,07 грн. по оплаті спожитої електричної енергії у червні та липні 2025 року згідно Договору та Додаткових угод до нього, оскільки у таких умовах Відповідач не може вважатися боржником, що прострочив виконання зобов'язання в розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, а, відтак, позовні вимоги являються незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
13.10.2025 від позивача до суду надійшла Відповідь на відзив (а.с.103-106 т.1).
У Відповіді позивач заперечуючи відповідачу вказує, що оскільки позивач є юридичною особою, створеною та зареєстрованою в порядку встановленому законодавством України, що підтверджується відомостями з ЄДРЮО, ФОП та ГО та здійснює свою господарську діяльність на території України відповідно до загального та галузевого законодавства України, то застосування наслідків запровадження до кінцевого бенефіціарного власника позивача санкцій в частині заборони здійснення публічних закупівель є незаконним та не обґрунтованим.
Також, позивач стверджує, що не включений до переліку осіб, до яких застосовано санкції, а тому застосування до позивача наслідків запровадження до кінцевого бенефіціарного власника позивача санкцій в частині заборони здійснення публічних закупівель є незаконним та не обґрунтованим, та не звільняє контрагентів позивача від виконання їх договірних зобов'язань.
27.10.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (а.с.112, 113 т.1).
27.10.2025 в підготовчому засіданні суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача та відкладення підготовчого засідання до 10:00 год. 24.11.2025.
24.11.2025 року за наслідками проведення підготовчого засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.12.2025 об 11:00 год.
В судовому засіданні 22.12.2025 суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання про оголошення перерви в судовому засіданні до 10:00 год 26.01.2026.
26.01.2026 судове засідання не відбулось в зв'язку із нестабільною роботою сервісу ВКЗ, що тимчасово унеможливило проведення засідання в режимі відеоконференції та його фіксування. З огляду на вказану обставину судом було призначено судове засідання на 15:30 год 09.02.2025.
В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні, 09.02.2026, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.
Відповідно до частин другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі за текстом - «Закон № 2019-VIII»), цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
За приписами пункту другого статті 72 Закону № 2019-VIII постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку.
Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників (пункт четвертий статті 72 Закону № 2019-VIII).
Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку (пункт дев'ятий статті 72 Закону № 2019-VIII).
Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі за текстом - «ПРРЕЕ») ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (підпункт 1.2.7. ПРРЕЕ).
Укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді. Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання. Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (підпункт 1.2.15. ПРРЕЕ).
На підставі Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (а.с.115 т.1) позивач та відповідач уклали Договір про постачання електричної енергії споживачу № МО-102201/15-25 (далі за текстом - «Договір») (а.с.10-14 т.1).
Відповідно до пункту 2.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії є господарським договором, за яким передбачається постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії Споживачу Постачальником за вільними цінами.
За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1. Договору).
В пункті 5.1. Договору сторони визначили, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.
Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 7 грн. 40 коп. з урахуванням ПДВ, у тому числі:
- ціна електричної енергії - 5,480437 грн;
- регульований тариф на послуги з передачі електричної енергії, у розмірі, встановленому НКРЕКП - 0,68623 грн;
- податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни електричної енергії - 1,233333 грн.
Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включаються в рахунок за електричну енергію.
Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 10'730'000,00 грн з урахуванням ПДВ, в тому числі ПДВ 1'788'333,33 грн згідно специфікації (додаток 4 до цього Договору) (пункт 5.2. Договору).
Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії (пункт 5.8. Договору).
Відповідно до підпункту « 1)» пункту 6.2. Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Договір набуває чинності з дати його підписання діє в частині постачання електричної енергії до 31.12.2025 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором (пункт 13.1. Договору).
03.02.2025 сторони уклали Додаткову угоду № 1-25 до Договору (а.с.19 т.1). Відповідно до цієї додатково угоди сторони:
- внесли зміни до пункту 2.3. розділу 2 «Предмет договору» до Договору виклавши його в наступній редакції: « 2.3. Найменування товару: код ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія (Електрична енергія). Кількість товару: 1157600 кВт/год.»;
- внесли зміни до пункту 5.2., розділу 5 «Ціна, порядок обліку та оплата електричної енергії» до Договору виклавши його в наступній редакції: « 5.2. Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 8 566 240 грн., з урахуванням ПДВ в тому числі ПДВ - 1 427 706,67»;
- внесли зміни до Специфікації, що додається до Договору про постачання електричної енергії № МО-102201/15-25 від 28.01.2025, виклавши її у новій редакції.
Сторони домовились, що вказана Додаткова угода набуває сили з моменту її підписання Сторонами та є невід'ємною частиною до договору про постачання електричної №МО-102201/15-25 від 28.01.2025.
29.08.2025 Сторони уклали Додаткову угоду № 2-25 до Договору (а.с. 52 т.1). Відповідно до вказаної Додаткової угоди № 2-25 сторони:
- пункт 5.1. Договору виклали в наступній редакції: « 5.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору»;
- Додаток № 2 Договору виклали в редакції що додається до даної Додаткової угоди;
- Додаток №4 Договору виклали в редакції що додається до даної Додаткової угоди.
29.08.2025 у зв'язку зі зміною відповідачем постачальника електричної енергії, між позивачем та відповідачем була укладена Додаткова угода № 3-25 до Договору (а.с.60 т.1), відповідно до якої, у зв'язку із зверненням споживача листом про розірвання договору, порядок зміни яких передбачений Договором, а саме: згідно розділу 10 «Порядок зміни електропостачальника» Договору, Сторони домовились внести наступні зміни в пункт 2.3 та 5.2. Договору, Додаток № 4 «СПЕЦИФІКАЦІЯ» до Договору:
«а) пункт 2.3 Договору викласти в новій редакції: «Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія). Кількість товару: 872'075 кВт/год»
б) пункт 5.2 Договору викласти в новій редакції:
«Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 6'249'265 грн. 90 коп., в тому числі ПДВ (20%) - 1'041'544 грн. 32 коп. згідно специфікації (додаток 4 до цього Договору)».
в) сторони домовились внести зміни в Додаток № 4 «СПЕЦИФІКАЦІЯ» та викласти його в новій редакції, що додається. Сторони визначились, що Договір вважати розірваним з 00:00 год., 01 серпня 2025 року. А також, Сторони домовились, що вказана Додаткова угода набуває чинності з дати її підписання Сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширюється на відносини Сторін, які виникли з 01.01.2025 по 31.07.2025, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором».
Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (частина перша статті 204 ЦК України).
Беручи до уваги заявлені вимоги суд не надає оцінки правомірності укладення додаткових угод до Договору.
Відповідно до частини першої статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідач стверджує, що ним належним чином, у відповідності до умов договору сплачувалась вартість поставленої електроенергії позивачем з дати укладення договору по червень 2025 року. Вказану обставину підтвердив представник позивача.
Отже, вказана обставина не підлягає доказуванню.
Щодо наявності чи відсутності правових підстав для відмови відповідача від оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії в червні, липня 2025 року за Договором в зв'язку із застосуванням до ОСОБА_1 спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Відповідно до Відповіді № 1778681 від 16.09.2925 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (а.с.33-35 т.1).
За приписами частини першої та другої статті 1 Закону України «Про санкції» (далі за текстом - «Закон № 1644-VII») з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції). Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, до іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність, а санкції у виді позбавлення державних нагород - проти будь-яких нагороджених осіб, зазначених у частині четвертій статті 3 цього Закону.
В частині першій статті 4 Закону № 1644-VII визначено перелік санкцій згідно з цим законом, серед яких блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Указом Президента України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
19.01.2025 Президентом України видано Указ №35/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Вказаним рішенням Ради національної безпеки і оборони України до ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 Громадянство: Україна, Російська Федерація застосовано наступні види обмежувального заходу:
1) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
2) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
3) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
4) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
5) запобігання виведенню капіталів за межі України;
6) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);
11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
12) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
13) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
14) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
15) заборона на набуття у власність земельних ділянок;
16) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь санкційної особи та осіб, що діють від її імені).
Позивач не включений в додаток до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 січня 2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».
Персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) заходи застосовані до певної особи мають персональний характер і вони не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки жодним нормативним не передбачено розповсюдження вказаних заходів на юридичних осіб, бенефіціарним власником, якого є підсанкційна особа.
Згідно висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, наведеного в Постанові від 19.02.2025 у справі № 904/3057/22 Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення Ради національної безпеки і оборони України, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин.
З урахуванням викладеного суд не бере до уваги позицію відповідача, відповідно до якої в зв'язку із застосуванням до ОСОБА_1 спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) наявні правові підстави для відмови відповідача від оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії в червні, липня 2025 року за Договором.
З наведених підстав суд також не бере до уваги посилання відповідача на «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відповідно до пункту 2 яких замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Оскільки, спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) заходи застосовані до бенефіціарного власника позивача мають персональний характер то на самого позивача вони не розповсюджуються.
Щодо посилання відповідача на Постанови КМ № 187 від 03.03.2022, як підставу для відмови від оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії в червні, липня 2025 року.
03.03.2022 відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації».
Відповідно до пункту першого Постанови КМ № 187 від 03.03.2022 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на:
1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Відповідно до правового висновку викладеного в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2023 у справі № 910/4052/22 дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов'язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб'єктивне право осіб - кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений у Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов'язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб'єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
Як вже зазначалось судом, згідно Відповіді № 1778681 від 16.09.2925 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» з часткою у статутному капіталі позивача 100 відсотків (а.с.33-35 т.1).
Згідно статті 5-3 Закону № 1644-VII Державний реєстр санкцій містить інформацію про всіх суб'єктів, судна, повітряні судна, щодо яких застосовано санкції.
Відповідно до витягу з Державного реєстру санкцій до громадянина російської федерації та України ОСОБА_1 застосовано санкції, в тому числі щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань (а.с. 159, 160 т.1).
Позивачем не надано доказів проживання громадянина російської федерації ОСОБА_1 на території України на законних підставах.
Оскільки, позивач є юридичною особою створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України і кінцевим бенефіціарним власником якої є громадянин російської федерації ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі позивача 100 відсотків, на відповідача поширюється дія мораторію, встановленого Постанови КМ № 187 від 03.03.2022.
Судом встановлено, що підставою невиконання грошового зобов'язання відповідачем за Договором є установлення, відповідно до Постанови КМ України Постанови КМ № 187 від 03.03.2022, мораторію на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Отже, враховуючи наведене, відповідачу було заборонено (відстрочено) виконання грошового зобов'язання за Договором лізингу до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором з дати набуття чинності Постанови КМ України Постанови КМ № 187 від 03.03.2022.
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частин першої-третьої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов'язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Що стосується поширення дії мораторію, встановленого Постанови КМ № 187 від 03.03.2022 на позивача, то суд зазначає, що мораторій не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Вказаний мораторій має значення при фактичному виконання зобов'язання на стадії виконання рішення суду до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
Відмова у задоволенні позовних фактично позбавить позивача права на судовий захист, та позбавить позивача права звернутись з відповідним позовом після скасування мораторію та/або після прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором.
На підтвердження факту поставки електричної енергії відповідачу позивачем надано рахунок № 2311327-2506-1 за червень 2025 (а.с.25 т.1), Акт № 2311327-2506-1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії (а.с. 25 т.1), рахунок № 2311327-2507-1 за липень 2025 (а.с.26 т.1) та Акт № 2311327-2507-1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії (а.с. 26 т.1).
За червень та липень 2025 року позивач поставив відповідачу електричну енергію загальним обсягом 159'073 кВт вартістю 1'078'350,07 грн.
Відповідач не заперечив отримання вказаного обсягу електричної енергії та її вартість.
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до Військової частини НОМЕР_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 129 ГПК України судові витрати в частині сплати судового за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію задовольнити.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 131, місто Вінниця, Вінницька область, 21037, ідентифікаційний код юридичної особи: 41835359) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 1'078'350,07 грн. (один мільйон сімдесят вісім тисяч триста п'ятдесят гривень, 07 копійок) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» НОМЕР_3 , в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 41835359.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» (місцезнаходження: вул. Пирогова, буд. 131, місто Вінниця, Вінницька область, 21037, ідентифікаційний код юридичної особи: 41835359) витрати зі сплати судового збору в розмірі 12'940,20 грн.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у підсистемі (модулі) ЄСІТС.
Повне рішення складено 17 лютого 2026 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи