10 лютого 2026 року м. Харків Справа № 922/3095/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.,
за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,
представників сторін:
від позивача - Жилко С.Е. в порядку самопредставництва на підставі Витягу з ЄДР (в залі суду),
від відповідача - адвокат Михайлова В.О., на підставі ордера (в залі суду),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" (вх.№2879Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 (повне судове рішення складено 15.12.2025, суддя Т.О. Пономаренко) у справі №922/3095/25
за позовом Харківської міської ради, м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна", м. Харків,
про стягнення заборгованості
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 у справі №922/3095/25 позов Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 212 668, 60грн за використання земельної ділянки по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 33 190, 03грн.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач, як фактичний користувач спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові площею 1,9949 га, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 загальною площею 1,9949 га по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові складає:
- у 2020 році - 100 678, 36грн в місяць, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 1 107 461, 96грн;
- у 2021році- 100 678, 36грн в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1 208 140, 29грн;
- у 2022 році - 99 671, 57грн в місяць, за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 становить 199 343, 14грн.
Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.08.2025 №16631/5/20-40-04-07-12 ТОВ "Спецбудмонтаж-Україна" плату за земельну ділянку площею 1, 9949га з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові сплачено: за 2020 рік - 131 946, 20грн, за 2021 рік - 143 941, 31грн, за січень-лютий 2022 року - 26 389, 28грн за використання земельної ділянки, загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 2 212 668, 60грн.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03 грудня 2025 року у справі №922/3095/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що належна йому нежитлова будівля займає лише частину земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові. Апелянт посилається на те, що у 2015 році він планував здійснити на спірній земельній ділянці загальною площею 1, 9949га будівництво виробничих будівель з реконструкцією існуючих нежитлових будівель, у зв'язку із чим, звертався до позивача. Однак, позивач не надав згоду відповідачу на розробку проєкту відведення вказаної земельної ділянки для проведення на ній будівництва. Як вказує апелянт, без проведення будівництва, а лише для обслуговування придбаної нежитлової будівлі загальною площею 167, 5кв.м відповідачу не потрібна земельна ділянка загальною площею 1, 9949га.
Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів користування відповідачем спірною земельною ділянкою у повному обсязі, а також відсутні документи щодо обчислення та обґрунтування площі земельної ділянки, що є необхідною для обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 167, 5кв.м по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові, належної відповідачу. На думку апелянта, до моменту проведення судової експертизи та правильного визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування належної відповідачу нежитлової будівлі, зроблені позивачем нарахування орендної плати у цій справі є завищеними та безпідставними.
Крім того, апелянт посилається на те, що позивач додав до позовної заяви у цій справі витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9943067782024 від 05.07.2024, в якому містяться відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 05.07.2024 без обґрунтування правомірності її застосування до спірного періоду з 01.01.2020 по 28.02.2022, у зв'язку із чим, не може бути належним доказом, на підставі якого можливо обрахувати розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022. Таким чином, як вважає апелянт, з урахуванням змін у нормативно-правових актах, якими врегульовано проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідне унеможливило дотримання умови незмінності (сталості) нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом всього періоду з 01.01.2020 по 05.07.2024.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025, для розгляду справи №922/3095/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" на рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 у справі №922/3095/25. Призначено справу до розгляду на "10" лютого 2026 р. об 11:30 годині.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, заяв і клопотань від учасників справи не надходило.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 10.02.2026 представниця апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Як встановлено місцевим господарським судом, Харківською міською радою на підставі частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2025 №439476779 право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 167, 5кв.м по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові з 19.11.2012 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 08.11.2012 №2191, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Десятніченком І.В.
Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017, право користування якою відповідачем не оформлено.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.08.2025 №НВ-0001648822025, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 складає 1, 9949га, сформована земельна ділянка - 27.02.2006.
Вищевказана земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2025 №439474862, право власності на вищезазначену земельну ділянку зареєстровано з 18.06.2015 за Харківською міською радою.
14.08.2025 головним спеціалістом сектору інспекційної роботи Інспекції з контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Денисюк О.В. у порядку частини 2 статті 83 Земельного кодексу України проведено комплекс перевірочних заходів щодо вищезазначеної земельної ділянки по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові.
За результатами проведеного обстеження встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14- А у м. Харкові, розташована нежитлова будівля літ. "Б-1", право власності на яку зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна".
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" з дати набуття права власності на нежитлову будівлю з 19.11.2012 по теперішній час, використовує земельну ділянку з кадастровим 6310137900:11:004:0017 за адресою: м. Харків, пров. Метизний, 14-А, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Згідно із листом Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.08.2025 №16631/5/20-40-04-07-12, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" обліковується платником податку за земельну ділянку по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові.
За даними податкових декларацій з плати за землю, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" задекларовано до сплати та сплачено за земельну ділянку: за 2020 рік - 131 946, 20грн, за 2021 рік - 143 941, 31грн, за січень-лютий 2022 року - 26 389, 28грн земельного податку.
Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 не сплачувало у встановленому законодавчими актами розмірі плату за користування земельною ділянкою по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 212 668, 60грн.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Судова колегія зазначає, що право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 167, 5кв.м по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові з 19.11.2012 зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 08.11.2012 №2191.
Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017, право користування якою відповідачем не оформлено.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.08.2025 №НВ-0001648822025, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 складає 1, 9949га, сформована земельна ділянка - 27.02.2006.
Тобто, матеріалами справи підтверджується розміщення належного відповідачу нерухомого майна на вказаній земельній ділянці.
Відповідач проти цього не заперечує, але посилається на те, що належна йому нежитлова будівля займає лише частину земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові.
Як зазначає апелянт, у 2015 році він планував здійснити на спірній земельній ділянці загальною площею 1, 9949га будівництво виробничих будівель з реконструкцією існуючих нежитлових будівель, у зв'язку із чим, звертався до позивача. Однак, позивач не надав згоду відповідачу на розробку проєкту відведення вказаної земельної ділянки для проведення на ній будівництва. Як вказує апелянт, без проведення будівництва, а лише для обслуговування придбаної нежитлової будівлі загальною площею 167, 5кв.м відповідачу не потрібна земельна ділянка загальною площею 1, 9949га.
Водночас апелянт не надав суду доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 для обслуговування належної йому нежитлової будівлі, зокрема, шляхом укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державної реєстрації такого права. Як і не надав доказів вчинення дій, спрямованих на укладення договору оренди, оскарження дій міської ради щодо розробки проєкту відведення спірної земельної ділянки тощо.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 Закону України "Про оренду землі").
За приписами статей 93, 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним; орендна плата здійснюється саме за користування земельною ділянкою.
Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що кваліфікація спірних правовідносин, як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, означає необхідність застосування в даній справі передбачених статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) в себе відповідних сум орендної плати.
Згідно сталої судової практики, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев'ятої статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Спірна земельна ділянка зареєстрована в державному земельному кадастрі 27.02.2006, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Таким чином, дана земельна ділянка є об'єктом цивільних прав.
Безпідставними є доводи апелянта щодо необхідності призначення у справі судової експертизи з метою визначення необхідного розміру земельної ділянки для обслуговування належної відповідачу нежитлової будівлі, оскільки саме відповідач, набувши право власності на нежитлову будівлю, мав вчинити дії, спрямовані на оформлення права користування земельною ділянкою, чого останнім здійснено не було.
Стверджуючи про невикористання всієї площі спірної земельної ділянки, відповідач не вчинив дій для поділу спірної земельної ділянки та виділення земельної ділянки в меншому розмірі, необхідної йому для обслуговування нежитлового приміщення.
Доказів невикористання відповідачем всієї земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові площею 1, 9949га матеріали справи також не містять.
Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Зазначена норма закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
У спірних правовідносинах встановлення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування належної відповідачу нежитлової будівлі, не входить до предмету доказування.
Судом першої інстанції перевірено наданий позивачем розрахунок, та встановлено, що останній проведено вірно.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 ПК України).
Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним документом, на підставі якого розраховується розмір орендної плати.
Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 №1474/19 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018.
Вказана технічна документація застосовується для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з 01.01.2020 по теперішній час.
Тобто, нормативна грошова оцінка земельних ділянок була проведена ще у 2018 році та вступила в силу 01.01.2020 і не змінювалась до цього часу.
Розрахунок розміру безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу від 05.07.2024 №НВ-9943067782024 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 загальною площею 1,9949 га по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.
Щодо доводів апелянта, що витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ-9943067782024 від 05.07.2024, в якому містяться відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 05.07.2024, не може бути належним доказом, на підставі якого можливо обрахувати розмір безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 по 28.02.2022, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення №41/08).
Через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 05.07.2024 Харківською міською радою нормативна грошова оцінка у спірний період була визначена з врахуванням вимог статті 289 Податкового кодексу України, шляхом здійснення арифметичних дій (ділення).
У пункті 51 постанови Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №922/2843/19 зазначено, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі. Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.
Відтак, для розрахунку коштів Харківською міською радою було вірно використано Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 05.07.2024 №HB-9943067782024.
При цьому, сам розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди 2020-2025 років не змінювався, оскільки у м. Харкові з 01.01.2020 діє Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, лише відбувалась її індексація, що і було враховано Харківською міською радою при здійсненні розрахунку.
Згідно із пунктом 289.3. статті 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функції якого на цей час виконує Держгеокадастр, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2020 рік - 1,0, 2021 рік - 1,1, 2022 рік - 1,15, 2023 рік - 1,051.
Значення коефіцієнта індексації за певний рік застосовується в наступному році, який йде за роком, за який його встановлено, шляхом помноження розміру орендної плати на його значення.
Яку вірно зазначено судом першої інстанції, у даному випадку, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки отримано Харківською міською радою в 2024 році, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки за попередні роки потрібно поділити розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вказаний у витязі, на відповідні коефіцієнти індексації за попередні роки.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 загальною площею 1,9949 та по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові у 2020-2021 роках становила 30 203 507, 20грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 загальною площею 1,9949 та по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові у 2022 році становила 33 223 857, 92грн.
Відповідно до пункту 2.5 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021), розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 4.1 Положення №41/08 (в редакції з 01.01.2022), річна орендна плата для виду використання земельної ділянки "Промисловість" (окрім тютюнової та лікеро-горілчаної) встановлена на рівні 4% від нормативної грошової оцінки.
Додатком до Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що у випадку перевищення 50кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.
Додатком до Положення №41/08 "Коефіцієнти умов використання земельної ділянки" (в редакції з 01.01.2022) встановлено, що коефіцієнту розміру земельної ділянки із показником від 1 га до 4,9999 га відповідає значення 0, 90.
Пунктом 2.4 Положення №41/08 (в редакції до 31.12.2021) встановлено, що застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації в галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об'єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).
Враховуючи факт того, що орендарем не надано жодних документів на підтвердження особливих умов використовуваної земельної ділянки, у розрахунках застосоване базове значення 1.
Отже, розмір орендної плати, яку повинно було сплачувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 загальною площею 1, 9949га по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові складає:
- у 2020 році - 100 678, 36грн в місяць, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 1 107 461, 96грн;
- у 2021 році - 100 678, 36грн в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 1 208 140, 29грн;
- у 2022 році - 99 671, 57грн в місяць, за період з 01.01.2021 по 28.02.2022 становить 199 343,14 грн.
Оскільки, відповідно до листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 01.08.2025 №16631/5/20-40-04-07-12 ТОВ "Спецбудмонтаж-Україна" плату за земельну ділянку площею 1,9949 га з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 по пров. Метизному, 14-А у м. Харкові сплачено: за 2020 рік - 131 946, 20грн, за 2021 рік - 143 941, 31грн, за січень-лютий 2022 року - 26 389, 28грн за використання земельної ділянки, загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки у період з 01.01.2020 по 28.02.2022 становить 2 212 668, 60грн.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою по пров. Метизному, 14-А у мю Харкові з кадастровим номером 6310137900:11:004:0017 без належного правового оформлення у розмірі 2 212 668, 60грн за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 у справі №922/3095/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 256, 269-270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2025 у справі №922/3095/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 17.02.2026.
Головуючий суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко