ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
16 лютого 2026 року Справа № 918/794/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
без виклику учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астра" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 (повний текст складено 03.11.2025)
за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Острозької міської ради
до відповідача Приватного підприємства "Астра"
про стягнення 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/2 позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Острозької міської ради до відповідача Приватного підприємства "Астра" про стягнення 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства "Астра" на користь Острозької міської ради 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів.
Стягнуто з Приватного підприємства "Астра" на користь Рівненської обласної прокуратури сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Вказане рішення мотивоване тим, що ПП "Астра" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (позивача) зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Приватне підприємство "Астра" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 скасувати, та ухвали нове, яким у задоволенні позову Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Острозької міської ради Рівненської області до приватного підприємства "Астра" про стягнення безпідставно збережених коштів відмовити повністю.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- у керівника Здолбунівської окружної прокуратури відсутнє право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради щодо стягнення коштів з Відповідача, оскільки цей спір не зачіпає інтереси держави, а зачіпає інтереси Острозької міської ради, що не є тотожним інтересам держави;
- неправомірно ототожнювати державу з органом місцевого самоврядування, майнові інтереси держави - з майновими інтересами органів місцевого самоврядування;
- на розгляді перебуває спір щодо користування Відповідачем земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності (а не державній), плата за користування якою здійснюється на користь Острозької міської ради в бюджет місцевого самоврядування (а не на користь держави);
- спір щодо несплати коштів до бюджету Острозької міської ради за користування земельною ділянкою, що перебуває у комунальній власності не стосується інтересів держави, а стосується інтересів Острозької міської ради (яка хоч і наділена державою окремими владними повноваженнями, але за політико-правовою природою не є органом державної влади, а є представницьким органом територіальної громади);
- оскільки земельна ділянка стала об'єктом цивільних прав лише 26.11.2024 (фактична реєстрація права власності Острозької міської ради на земельну ділянку), то вимоги Прокуратури про стягнення з Підприємства безпідставно збережених коштів в сумі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, що знаходиться за адресою: вул. Центральна (хутр Прогрес),164 с. Грозів Рівненського району Рівненської області є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/794/25 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.
05.12.2025 матеріали справи №918/794/25 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.12.2025 у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Юрчука М.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/794/25.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астра" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази сплати 3 633,6 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
17.12.2025 на адресу суду від Приватного підприємства "Астра" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Астра" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25. Роз'яснено, що розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Астра" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
05.01.2026 на адресу суду від керівника Здолбунівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідач Приватне підприємство "Астра" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, приватне підприємство "Астра" зареєстроване за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.
ПП "АСТРА" зареєстровано як юридична особа з 25.11.1991.
03.01.1992 між кооперативом "Промінь" в особі директора ОСОБА_1 (продавець) та ПП "Астра" в особі директора Кошевського В.Р. (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва бази у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.
ПП "АСТРА" сплатило за вказане майно для кооперативу "Промінь" кошти платіжним дорученням №4 від 22.01.1992 та отримало його згідно акта прийомки-передачі від 27.01.1992.
Тобто відповідач ПП "Астра" у січні 1992 року набуло у власність об'єкт незавершеного будівництва базу у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.
У подальшому 18.02.2003 між відповідачем в особі директора Беги Т.Я. (продавець) та Кибкало Галиною Єреміївною (покупець) укладено договір купівлі продажу об'єкта незавершеного будівництва виробничо-адміністративно-побутової будівлі у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі № 3- 2008 від 04.02.2008, визнано договір купівлі-продажу від 18.02.2003 об'єкта незавершеного будівництва виробничо-адміністративно-побутової будівлі у с. Прогрес Острозького району Рівненської області дійсним та таким, що не потребує нотаріального посвідчення, визнано право власності на виробничо-адміністративно-побутову будівлю у с. Прогрес Острозького району Рівненської області за Кибкало Г.Є.
На підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі № 3-2008 від 04.02.2008 здійснено 03.10.2008 державну реєстрацію за Кибкало Г.Є. права приватної власності на об'єкт нерухомого майна виробничо- адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Рішенням виконавчого комітету Грем'яцької сільської ради № 76 від 25.09.2008 "Про присвоєння поштової адреси на виробничо-адміністративно-побутову будівлю в с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164" означеному об'єкту нерухомого майна присвоєно поштову с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013, за позовом ПП "Астра" до Кибкало Г.Є., реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції в Рівненській області, комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про зобов'язання звільнити об'єкт незавершеного будівництва та заборону чинити перешкоди в користуванні майном, скасування державної реєстрації права власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю, - скасовано державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Таким чином, за результатами розгляду спору у справі № 567/686/13-ц ПП "Астра" повернуло у власність виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013, за позовом ПП "Астра" до Кибкало Г.Є., встановлено, що Кибкало Г.Є. було завершено будівництво виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 - до готовності.
КП "Рівненське обласне БТІ" Рівненської обласної ради 03.10.2008 здійснено державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на об'єкт завершеного будівництва - вказану виробничо-адміністративно-побутову будівлю, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20450945 від 03.10.2008.
Отже, з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20450945 КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" убачається, що право власності на виробничо-адміністративно-побутову будівлю, зареєстровано за Кибкало Г.Є. на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі від 04.02.2008.
Однак у зв'язку із тим, що рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013 скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , - то право власності виробничо-адміністративно-побутову будівлю повернулося до ПП "Астра", як за особою, що правомірно набула його у власність ще у 1992 році на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.1992 та акта приймання-передачі від 27.01.1992. Суд робить такий висновок на підставі того, що скасування державної реєстрації не призводить до "зникнення" права власності як такого, а відновлює становище, що існувало до незаконної реєстрації, тобто об'єкт не залишається "безхазяйним", а повертається у власність особи, за якою воно було зареєстроване до моменту порушення права.
Попри те, що відомості в реєстрі досі не приведено у відповідність, тобто фактично в Державному реєстрі речових прав право власності все ще значиться за Кибкало Г.Є., - однак фактично правомірним власником виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є ПП "Астра", що є наслідком набрання рішенням у справі № 567/686/13-ц законної сили. Те, що об'єкт нерухомості продовжує бути зареєстрованим за Кибкало Г.Є., свідчить не про наявність у неї дійсного права власності, а про невиконання державним реєстратором судового рішення у справі № 567/686/13-ц.
Судом також встановлено, що належний ПП "Астра" на праві власності об'єкт нерухомості (виробничо-адміністративно-побутова будівля) розміщений на земельній ділянці площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012.
Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності Острозької міської ради.
Рішенням сесії Острозької міської ради № 925 від 24.02.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді" ПП "Астра" надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,17 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Рішенням сесії Острозької міської ради № 1107 від 30.06.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 в оренду строком на 49 років площею 0,1685 га в с. Грозів Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Також вирішено передати вказану земельну ділянку в оренду ПП "Астра" строком на 49 років (пп. б п.15.2 рішення), встановлено орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пп. в п.15.2 рішення).
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видно, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.03.2023, внесені 05.05.2023 відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1685 га, кадастровий номер 5624282800:02:004:0012, місце розташування с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Однак, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - за ПП "Астра" не зареєстровані речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, на якій розміщений належний відповідачу на праві власності об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до інформації Острозької міської ради № вих-3456/01-17-25 від 15.07.2025, ПП "Астра" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 без правовстановлюючих документів, з ним не укладались Острозькою міською радою договори оренди чи купівлі-продажу цієї земельної ділянки. У 2023-2025 роках ПП "Астра" не здійснювало сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування вказаною земельною ділянкою.
Таким чином, відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна. ПП "Астра" є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.
У зв'язку із викладеним керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Острозької міської ради звернувся до суду із позовом про стягнення 47 646 грн 38 коп. з відповідача безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 без правовстановлюючих документів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.
Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави регулює статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до частин першої та другої цієї норми особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Законодавець у частині другій статті 3 Земельного кодексу України закріпив норму, відповідно до якої земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2025 у справі № 910/6662/24).
Право оренди земельної ділянки визначає стаття 93 Земельного кодексу України. Так, відповідно до частини першої цієї статті право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом пункту "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Отже, у вищенаведених нормах матеріального права законодавець закріпив принцип "платного використання землі".
У статті 288 Податкового кодексу України унормовано, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Здійснюючи аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України, а також статей 120, 125 Земельного кодексу України, підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, Верховний Суд, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновували таке:
- виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності. Тобто власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване.
Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна (тотожний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, на яку звертає увагу Скаржник).
- положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, постанови Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19, на які акцентує також Скаржник);
- набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (аналогічні правові позиції висвітлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (п. 34), у постановах Верховного суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19, від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19);
- фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17, від 29.07.2025 у справі № 910/6662/24);
- новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 16.06.2020 у справі № 910/7020/19);
- із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, а також постанови Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 05.08.2022 в справі № 922/2060/20 на які звертає увагу Скаржник при зверненні з касаційною скаргою).
Тобто, у розумінні підходів Верховного Суду, визначених у вищенаведених постановах, обов'язок щодо внесення плати за користування земельною ділянкою комунальної власності пов'язується саме з особою, власником нерухомого майна, розташованого на відповідній земельній ділянці, як з її фактичним користувачем.
Таким чином, володіння ПП "Астра" належною йому на праві власності будівлею, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, свідчить про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна, належний ПП "Астра".
При цьому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у ПП "Астра" виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Водночас, ПП "Астра", як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщений належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти у вигляді орендної плати, які мало сплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата (пункт 14.1 статті 14 ПК України).
Отже, право користування спірною земельною ділянкою комунальної власності може реалізовуватись ПП "Астра" виключно через право оренди.
Відповідно до інформацій Острозької міської ради № вих-3456/01-17-25 від 15.07.2025 та ГУ ДПС у Рівненській області № 4229/5/17-00-24-03-05 від 20.06.2025, ПП "Астра" упродовж 2023-2025 років не сплачувало до бюджету Острозької міської ради орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га є Острозька міська рада.
У спірних правовідносинах Острозька міська рада безспірно є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, а тому орган місцевого самоврядування має повноваження на захист свого права на землю, тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Беручи до уваги встановлений судом факт, що ПП "Астра" оформляло документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, суд встановив, що місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримує кошти у вигляді орендної плати за користування даною земельною ділянкою, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади. Зазначені кошти підлягають стягненню з ПП "Астра" на користь Острозької міської ради.
Відповідно до Положення про порядок встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Острозької міської територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Острозької міської ради № 1348 від 24.11.2023 (зі змінами, внесеними рішеннями сесії Острозької міської ради № 1510 від 29.03.2024, № 1921 від 29.11.2024), у 2024-2025 роках встановлено ставку орендної плати для фізичних осіб за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею до 1 га у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012: станом на 2024 рік 240 600, 56 грн.; станом на 2025 рік 269 364, 09 грн.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 ГПК України.
У справі № 905/979/20 Верховний Суд підтвердив раніше висловлені правові висновки про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (правова позиція з постанов Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).
У даній справі № 918/794/25 прокурором долучено до позовної заяви витяги із технічної документації № НВ-9954542172024 від 12.11.2024 та № НВ-9965603552025 від 03.06.2025 з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012.
Судом встановлено, що період користування відповідачем без належної правової підстави земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташована йому будівля, - як мінімум із 04.12.2013 (дата набрання рішенням у справі № 567/686/13-ц законної сили).
В той час прокуратура просить суд стягнути з відповідача суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки) за період із 01.01.2024 до 31.07.2025.
За вказаний період розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га становить:
- за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 - 28 872, 07 грн (240 600, 56 грн х 12%:100);
- за період з 01.01.2025 до 31.07.2025 - 18 774, 31 грн (269 364, 09 грн х 12%:100) : 365 дн. х 212дн).
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд правильно виснував, що загальний розмір недоотриманого Острозькою міською радою доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за період з 01.01.2024 до 31.07.2025 складає 47 646, 38 грн, які ПП "Астра" зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
Доводи апелянта стосовно неправильно зробленого судом першої інстанції розрахунку неотриманої орендної плати, починаючи з 01.01.2024 до 31.07.2025, оскільки право власності Острозької міської ради на земельну ділянку було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.11.2024, колегія суддів відхиляє, так як судом встановлено, що період користування відповідачем без належної правової підстави земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташована йому будівля, - як мінімум із 04.12.2013 (дата набрання рішенням у справі № 567/686/13-ц законної сили).
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що земельна ділянка стала об'єктом цивільних прав лише 26.11.2024 - фактична реєстрація права власності Острозької міської ради на земельну ділянку.
Як зазначалося вище, рішенням сесії Острозької міської ради № 925 від 24.02.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді" ПП "Астра" надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,17 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Рішенням сесії Острозької міської ради № 1107 від 30.06.2023 "Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 в оренду строком на 49 років площею 0,1685 га в с. Грозів Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Також вирішено передати вказану земельну ділянку в оренду ПП "Астра" строком на 49 років (пп. б п.15.2 рішення), встановлено орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пп. в п.15.2 рішення).
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видно, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.03.2023, внесені 05.05.2023 відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1685 га, кадастровий номер 5624282800:02:004:0012, місце розташування с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Отже, земельна ділянка кадастровий номер 5624282800:02:004:0012 була об'єктом цивільних прав і до 01.01.2024.
ПП "Астра" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (позивача) зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Ураховуючи, що відповідач, як власник нерухомого майна, користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати, підлягають стягненню з ПП "Астра" на користь Острозької міської ради.
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано виснував, що позов про стягнення 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів підлягає задоволенню.
Щодо доводів скаржника про відсутність права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради, оскільки спір не зачіпає інтереси держави, а зачіпає інтереси Острозької міської ради, що не є тотожним інтересам держави.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність захисту" може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
За змістом ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до компетенції рад належить питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Повноваження сільських, селищних міських, районних та обласних рад визначені ст.ст. 8-12 ЗК України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, передача земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп для суспільних потреб, організація землеустрою тощо).
Предметом вимог Прокурора у даній справі є стягнення з ПП "Астра" як власника об'єкта нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, яка є комунальною власністю, безпідставно збережених коштів за безоплатне користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом враховано, що оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебуває у власності відповідача, Острозька міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.
Територіальна громада в особі Острозької міської ради є власником земельної ділянки та отримувачем коштів орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах Острозької міської ради.
Таким чином, законні інтереси Острозької міської ради може бути поновлено шляхом стягнення безпідставно збережених коштів.
Звертаючись з позовом до суду, прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Острозьку міську раду. У позові прокурор стверджував, що має місце порушення інтересів держави та територіальної громади у бюджетній сфері внаслідок безпідставного збереження користувачем земельної ділянки коштів, які підлягали сплаті до місцевого бюджету, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру.
Верховний суд в постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18, зазначає, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (п. 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (п. 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп. 8.17) і № 922/1830/19 (пп. 7.2). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп 8.18) і № 922/1830/19 (пп 7.3).
Згідно з ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Положеннями ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Отже, доводи скаржника про відсутність права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради, оскільки спір не зачіпає інтереси держави, а зачіпає інтереси Острозької міської ради, що не є тотожним інтересам держави, спростовується вищевикладеним та є необґрунтованим.
Таким чином, факт незвернення Острозькою міською радою до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне виконання нею своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Здолбунівська окружна прокуратура, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради до ПП "Астра" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 47 646, 38 грн.
Прокурор обґрунтовано повважав, що орган, уповноважений на виконання функцій держави - Острозька міська рада не здійснює захист інтересів держави на належному рівні, також прокурором належним чином аргументовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Острозьку міську раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астра" - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астра" на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/794/25 - без змін.
2. Справу №918/974/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "16" лютого 2026 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.