ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/265/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф., Таран С.В.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аграрник-В"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів (повний текст ухвали складено 09.12.2025)
по справі №915/265/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"
до Фермерського господарства "Аграрник-В"
про стягнення 2 152 123,68 грн,
(суддя першої інстанції: Ільєва Л.М., дата та місце прийняття ухвали: 08.12.2025, Господарський суд Миколаївської області, м. Миколаїв),
На розгляді Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/265/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" до Фермерського господарства "Аграрник-В" про стягнення 2 152 123,68 грн.
08.12.2025 під час судового засідання представник відповідача - Жмурко О.М. звернулась до місцевого господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №17431/25), згідно з яким представник просив долучити до матеріалів справи скриншот із веб-сайту АТ “Укрпошта», що підтверджує відсутність інформації про зареєстроване поштове відправлення за трек-номером 0410800055567, на який посилається Позивач, оскільки неможливість подання вказаного доказу у встановлений процесуальний строк була об'єктивною та не залежала від волі Відповідача.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства “Аграрник-В» про поновлення строку на подання доказів (вх. №17431/25 від 08.12.2025) та залишено без розгляду означене клопотання.
Означена ухвала суду мотивована тим, що наведені Відповідачем обставини не обґрунтовують поважності причин пропуску процесуального строку на подання доказів. Посилаючись на ст. 80, ст. 119, ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини пропуску процесуального строку на подання доказів мали для Відповідача суб'єктивний характер.
Не погоджуючись з такою ухвалою, Фермерське господарство "Аграрник-В" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 у справі №915/265/25 в частині відмови у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Аграрник-В" про поновлення строку на подання доказів і направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як зазначає Апелянт, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до змісту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" підставою стягнення коштів з Фермерського господарства "Аграрник-В" Позивачем визначено невиконання Відповідачем умов п. 6.10 Договору поставки сільськогосподарської продукції (контрактації) №САНДОРА-AG-2024, укладеного між сторонами 27.03.2024. Означеним пунктом Договору передбачено, що якщо Покупцем було зроблено цільовий аванс, однак вартість фактично поставленої та прийнятої Покупцем картоплі виявилася нижчою від виплаченого авансу; або, якщо Покупцем у процесі моніторингу кількості та якості картоплі на полях, та/або у сховищах, встановлено, що кількість картоплі на полях, та/або у сховищах, що підлягає поставці Постачальником згідно із Додатком №1, явно недостатньо для покриття суми сплаченого авансу; або, якщо картопля, для вирощування якої було сплачено цільовий аванс, не була поставлена та/або прийнята Покупцем, Продавець зобов'язується протягом 20-ти днів після одержання відповідної вимоги Покупця повернути таку різницю цільового авансу на рахунок Покупця.
Отже, дослідження обставини відправлення/одержання вимоги, передбаченої вказаним пунктом Договору, мають суттєве значення для правильного вирішення спору, що розглядається судом.
Водночас, відмовляючи у клопотанні про поновлення строку на подання доказів Господарським судом Миколаївської області не враховано, що згідно ч.5 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
На переконання Апелянта, судом першої інстанції не враховано, що інформація щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0410800055567 залежить від наповнення відповідною інформацією сайту АТ "Укрпошта", що унеможливлює подання цього доказу у визначний строк з причин, що не залежали від Фермерського господарства "Аграрник-В".
Апелянт вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено Фермерському господарству "Аграрник-В" у поновленні строку на подання доказів, що унеможливлює подання доказів та впливає на повноту, всебічність та об'єктивність з'ясування обставин справи. Вказане свідчить про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, а тому Відповідач вважає, що така ухвала підлягає скасуванню.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2025 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено Фермерському господарству "Аграрник-В" строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25 протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
01.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Аграрник-В" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянтом додано докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Аграрник-В" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі; вирішено розглянути апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аграрник-В" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження; витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали оскарження ухвали від 08.12.2025 по справі №915/265/25.
19.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/265/25.
22.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У своєму відзиві Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки Відповідач не надав жодних доказів щодо неможливості перевірити трек код АТ “Укрпошта» раніше ніж Через 10 місяців з моменту відкриття провадження, Відповідач на стадії розгляду по суті вирішив перевірити трек код відправки вимоги, яка здійснювалась більше ніж рік з моменту відправки.
Позивач звертає увагу, що Постанова КМУ №270 “Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» не встановлює строк зберігання трек даних, також обов'язок оператора поштового зв'язку зберігати подібні дані не встановлений жодним нормативним документом. На переконання Позивача, Апелянт намагається надати докази, які не мають юридичного факту та обґрунтованості. При цьому, Відповідач не здійснював жодних офіційних запитів до оператора поштового зв'язку для встановлення певних обставин, а всі його посилання виключно маніпулятивні.
Крім того, Позивач звертає увагу, що в матеріалах справи наявні опис вкладення до цінного листа, накладна та фіскальний чек АТ "Укрпошта" підтверджується направлення Позивачем Відповідачу вказаних у описах документів. При цьому, Вимога надсилалась Відповідачу за його місцезнаходженням, яке зафіксоване в п.14.1. Договору, разом з описом повідомлення про вручення, що підтверджується додатками до позовної заяви. Відповідальність за не отримання кореспонденції не лягає на Позивача, оскільки він виконав передбачені Договором вимоги.
23.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" надійшли додаткові пояснення, у яких Позивач зауважує, що у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу ним допущено помилку, а тому просить не брати її до уваги та відмовити у задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства "Аграрник-В", враховуючи доводи Позивача викладені у відзиві.
27.01.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства "Аграрник-В" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якому Відповідач зазначає, що якщо трек-номер відсутній у базі АТ “Укрпошта», то відсутнє будь-яке підтвердження факту відправлення, а надані документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання представника Відповідача для поновлення процесуального строку для залучення доказів, а саме скріншоту перевірки трек-номера 0410800055567 на веб-сайті АТ “Укрпошта».
Як встановлено судовою колегією, на розгляді Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/265/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" до Фермерського господарства "Аграрник-В" про стягнення 2 152 123,68 грн.
Рух розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, які наявні у матеріалах електронної справи №915/265/25, а також в матеріалах оскарження ухвали.
Зокрема, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2025 (суддя ОСОБА_1 ) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/265/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.04.2025 о 09-20 год.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 31 від 07.04.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ, зокрема, судової справи № 915/265/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 справу № 915/265/25 передано на розгляд судді Ільєвій Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2025 р. справу №915/265/25 прийнято до провадження судді Ільєвої Л.М., постановлено розгляд справи здійснювати спочатку зі стадії підготовчого провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 12.05.2025 о 14-40 год.
В подальшому розгляд справи №915/265/25 неодноразово відкладався.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.10.2025 у справі №915/265/25 закрито підготовче провадження, та справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 19.11.2025 о 13-30 год. У подальшому розгляд справи було відкладено.
08.12.2025 під час судового засідання представник відповідача - Жмурко О.М. звернулась до місцевого господарського суду з клопотанням про поновлення строку на подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи (вх. №17431/25), згідно з яким представник просив долучити до матеріалів справи скриншот із веб-сайту АТ “Укрпошта», що підтверджує відсутність інформації про зареєстроване поштове відправлення за трек-номером 0410800055567, на який посилається Позивач, оскільки неможливість подання вказаного доказу у встановлений процесуальний строк була об'єктивною та не залежала від волі Відповідача. При цьому заявник в обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що Позивач у позовній заяві посилається на направлення Вимоги Відповідачу за трек-номером 0410800055567, у зв'язку з чим Відповідачем було здійснено перевірку достовірності вказаних Позивачем даних на офіційному сайті АТ “Укрпошта» та встановлено, що відправлення за вказаним номером відсутнє, оскільки не зареєстроване в системі АТ “Укрпошта». Відповідач зазначає, що оскільки зазначена інформація була отримана Відповідачем після надання доказів представником Позивача у судовому засіданні та перевірки трек-номера на сайті Укрпошти, а тому подати цей доказ раніше не було можливим.
Як зазначалось раніше, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання Фермерського господарства “Аграрник-В» про поновлення строку на подання доказів (вх. №17431/25 від 08.12.2025).
Так, у прохальній частині клопотання Відповідач просить поновити строк на подання доказів у справі №915/265/25 та долучити до матеріалів справи скріншот перевірки трек-номера 0410800055567 на веб-сайті АТ “Укрпошта».
Як вбачається зі змісту клопотання, поважними причинами, які на думку Відповідача спричинили пропуск процесуального строку на подання доказів, є те, що перевірка трек-номера на сайті АТ “Укрпошта» здійснена Відповідачем лише після надання доказів представником Позивача у судовому засіданні, а тому подати такий доказ раніше не було можливим.
Суд першої інстанції зазначені причини пропуску процесуального строку, викладені у клопотанні Відповідача, визнав неповажними, посилаючись на те, що останні не є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Відповідача з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025, якою, зокрема, у задоволенні клопотання Відповідача (вх. №17431/25 від 08.12.2025) про поновлення строку на подання доказів у справі №915/265/25 відмовлено.
Судова колегія вважає означену ухвалу правомірною та такою, що не потребує скасування, виходячи з наступного.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до положень ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя статті 119 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом наведеної статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника з заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд - оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених Господарським процесуальним кодексом України часових рамках.
Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Колегія суддів наголошує на тому, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку у спосіб звернення до суду з заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Подібний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №9901/405/19.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила виконати ту чи іншу процесуальну дію.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Так, при встановлені наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від заявника підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання заяви має вирішуватись судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Частиною 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Судова колегія звертає увагу, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник може затягувати розгляд судом по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.
Згідно зі ст.207 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявляти заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні.
Відповідно до процесуального законодавства учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на подання доказів, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі, зазначив, що підстави для задоволення вищенаведеного клопотання відсутні, а причини пропуску процесуального строку на подання доказів мали для Відповідача суб'єктивний характер та залежали виключно від нього самого.
Як зазначалось раніше, у поданому клопотанні представник Відповідача вказує, що оскільки інформація щодо поштового відправлення за трек-номером 0410800055567 була отримана Відповідачем після надання доказів представником Позивача у судовому засіданні та перевірки трек-номера на сайті АТ “Укрпошти», а тому подати цей доказ раніше не було можливим.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що відповідні докази щодо відстеження поштового відправлення за трек-номером 0410800055567 з сайту АТ “Укрпошта» були подані Позивачем до суду разом з позовною заявою. В свою чергу Відповідач, подавши 25.03.2025 та 12.05.2025 до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС відзиви на позовну заяву (вх. №4580/25, вх. №7086/25), мав можливість спростовувати надані Позивачем до позову докази.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що підготовче провадження у даній справі тривало з 10.03.2025 по 29.10.2025, справа неодноразово відкладалась, а тому, на переконання суду, Відповідач мав достатньо часу на подання до суду всіх можливих доказів, які, на його думку, стосуються спірних правовідносин.
Крім того, в порядку частини 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Відповідач не повідомляв суд письмово про неможливість подання доданих до клопотання доказів у встановлений законом строк з об'єктивних причин та відповідно про їх можливе подання в майбутньому, при цьому відповідне клопотання про встановлення додаткового строку на подання доказів Відповідачем не заявлялось.
Як зазначалось вище, підставами незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів Скаржник вважає, що обставини щодо відсутності інформації по поштовому відправленню стали відомі лише після перевірки трек-номеру на офіційному сайті АТ “Укрпошта».
Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що таке обґрунтування Відповідача не свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку і наведені ним обставини не можна вважати об'єктивними, поважними, незалежними від Відповідача причинами пропуску ним процесуального строку на подання доказів, Відповідачем не зазначено обставин, що перешкоджали йому здійснити перевірку такої інформації раніше, як і не подано доказів на неможливість здійснення такої перевірки.
Отже, Апелянтом не підтверджені належними засобами доказування наявність поважних незалежних від його волі об'єктивних підстав причин неможливості подання доказу (скріншоту перевірки трек-номера 0410800055567 на веб-сайті АТ “Укрпошта») разом з відзивами на позовну заяву та не повідомляв суду про намір в майбутньому подання такого доказу.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що відсутні підстави для поновлення Позивачу строку на подання доказів, які зазначенні в клопотанні від 18.12.2025, а причини не подання таких доказів не є поважними, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для поновлення процесуального строку для подання вищезазначених доказів.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк для падання доказів по справі, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте Фермерське господарство "Аграрник-В" не проявило необхідної добросовісності, старанності та, звертаючись з клопотанням про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на подання таких доказів у законодавчо визначений строк, відтак несвоєчасне подання доказів по справі зумовлене лише волевиявленням самого Відповідача, тобто має суб'єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на те, що порядок та строки подання доказів по справі в господарському процесі і дії господарського суду при подані таких доказів поза межами строку визначеного законом, врегульовані Господарським процесуальним кодексом України, у зв'язку з чим суд першої інстанції діяв у порядку, встановленому чинним процесуальним законом. Водночас, Скаржник, як учасник справи, знав про встановлені строки, знав або/та мав знати, які процесуальні дії він міг вчинити для здійснення ефективного захисту своїх прав та інтересів в межах даної справи або для продовження/поновлення процесуальних строків для вчинення відповідних дій.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про відмову у поновленні процесуального строку для залучення доказів не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25, з огляду на що вказана ухвала не потребує скасування, оскільки постановлена з дотриманням вимог процесуального закону.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аграрник-В" такою, що не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25 не потребує скасування з наведених вище підстав, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Керуючись ст. 80, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аграрник-В" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2025 по справі №915/265/25 - залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали від 08.12.2025 по справі №915/265/25 повернути до Господарського суду Миколаївської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
С.В. Таран