09.12.10 р.Справа № 13/317-10
За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ
до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про стягнення 27 402,00 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Фесенко В.М.- представник, довіреність №540 від 04.10.2010 р.;
Коптєлова Н.Л.- представник, довіреність № 461 від 16.08.2010 р.;
від відповідача: не з'явився;
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі -відповідач) у якому просить стягнути на свою користь 27 402,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежно виконуються умови договору про надання послуг №563/08 від 13.03.2008 року, укладеного між сторонами та які станом на 20.05.2010 р. не виконані в повному обсязі. Позивач зазначає, що сплатив на користь відповідача, за виконання послуг по вищенаведеному договору, грошові кошти у сумі 25 373,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9209 від 12.06.2008 р. та на суму 2 029,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10080 від 26.06.2008 р. Оскільки відповідачем не виконані зобов'язання покладені на нього за договором, позивач відмовляється від прийняття виконання за цим договором та вимагає повернути сплачені грошові кошти. Як на правову підставу заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач в судові засідання призначені для розгляду справи не з'явився, витребувані судом документи не подав, про дату час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином за його місцезнаходженням, що підтверджує витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №7495333 від 03.11.2010 р.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався з 02.11.2010 р. до 16.11.2010 р., з 16.11.2010 р. до 09.12.2010 р.
Ухвалою від 16.11.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 16.12.2010 р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
В судовому засіданні 09.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
13.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі -замовник, позивач) та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі -виконавець, відповідач) укладено договір про надання послуг №563/08 (далі -договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначеному цим договором виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надати за плату послуги по вилученню АДРЕСА_1 з житлового фонду м. Дніпропетровська та переведення її в нежитловий фонд, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги.
Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язаний особисто надати замовнику визначені цим договором послуги в строк не пізніше восьми місяців з дня укладення цього договору.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що приймання замовником результатів наданих послуг виконавцем оформлюється актом приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом п'яти робочих днів після фактичного виконання повного обсягу робіт.
Згідно з п. 3.4 договору підписання акту приймання наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.
Відповідно до п. 6.1 Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2008.
Як вбачається з матеріалів справи платіжними дорученнями №9209 від 12.06.2008 р., №10080 від 26.06.2008 р. (а.с. 18-19) позивачем відповідачу перераховані грошові кошти на суму 27 402,00 грн., призначення платежу: за виконання послуг за договором №563/08 про надання послуг від 13.03.2008 року.
У зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань, покладених на нього за договором, 09.07.2010 року позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №4006, якою повідомлено відповідача про відмову позивача від прийняття виконання та повернення оплачених грошових коштів на суму 27 402, 00 грн. Відповіді відповідача на вимогу позивача не отримано.
Позивач посилається на ті обставини, що відповідачем не виконано обов'язки, покладені на нього за договором, станом на момент пред'явлення позову, на вимогу позивача грошові кошти не повернув, утримує їх без достатньої правової підстави, що і є причиною спору.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами з надання послуг, які регулюються нормами законодавства про надання послуг, в тому числі главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто (ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на умови Договору щодо строку надання оплачених послуг, строк надання оплачених послуг, є таким, що настав.
Як вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків між Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 станом на 30.11.2010 р., підписаного повноважними представниками сторін, підписи скріплено печатками (а.с. 32), заборгованість відповідача складає 27 402,00 грн.
Доказів надання оплачених послуг відповідач не надав, доводи позивача в цій частині шляхом надання належних доказів не спростував.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави (глава 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Оскільки позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 27 402,00 грн. в якості оплати послуг до їх прийняття від відповідача, відповідач, як вбачається з матеріалів справи на суму отриманих грошових коштів послуги не надав, відповідач без достатньої правової підстави утримує отримані від позивача грошові кошти.
Вимоги позивача про повернення грошових коштів є правомірними.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 526, ч. 2 ст. 530, ст.ст. 611, 612, 625, 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 902, ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вулиця Шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034, п/р 26001060244477 в ПАТ «ПриватБанк», МФО 305299) суму заборгованості 27 402,00 грн. (двадцять сім тисяч чотириста дві грн. 00 коп.), оплату державного мита у сумі 274,02 грн. (двісті сімдесят чотири грн. 02 коп.), витрати на оплату інформаційно -технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повний текст рішення складено
15.12.2010 р.