Справа №953/10970/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/225/26 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ст.336 КК України
12 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7 ,
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м.Харкова від 10 червня 2025 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Харкова, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ст.336 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, відповідно до Закону України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та Указу Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», з 24.02.2022 на території України оголошено загальну мобілізацію у зв'язку із військовою агресією РФ проти України, та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань.
Указом Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 271/2024 від 06 травня 2024 року, затвердженого Законом № 3891-IX від 23.07.2024, строк проведення загальної мобілізації продовжено з 28.08.2024 на 90 діб тобто до 09.11.2024.
Так, 03 вересня 2024 року, точний час не встановлено, ОСОБА_8 , який відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», є військовозобов'язаним під час воєнного стану, отримав повістку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , до якого з'явився 03.09.2024 та пройшов військово-лікарську комісію після чого, будучи придатним згідно довідки ВЛК № 4/2932 від 03.09.2024р. до військової служби, отримав повістку для відправлення 04.09.2024 до військової частини НОМЕР_1 та проходження військової служби.
Відповідно до ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитись до військової частини, або збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Так, 04.09.2024, ОСОБА_8 , маючи прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, будучи придатним до військової служби, згідно довідки військово-лікарської комісії №4/2932 від 03.09.2024, з метою ухилення від мобілізації, без поважних на те причин, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зазначену дату, та 28.10.2024 надав письмову заяву про відмову від призову на військову службу у зв'язку із мобілізацією.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, що 03.09.2024 він дійсно отримав повістку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак 04.09.2024 не зміг з'явитися через погіршення стану здоров'я, у зв'язку з чим викликав швидку медичну допомогу та притримувався рекомендацій лікаря. Зауважив, що в той же день повідомив по телефону співробітника ІНФОРМАЦІЯ_3 про неможливість прибуття.
Також указав, що 04.09.2024 після виклику швидкої медичної допомоги звернувся до лікаря невропатолога медичного центру «b-healthy», за результатами огляду якого йому було встановлено діаноз: сінкопальний напад 03.09.2024 не резідуальному органічному церебральному тлі, лікворно-венозна дістензія стсубкомпенсації цефалічний синдром. Рекомендовано: нагляд у лікаря, ЛФК, прийом препаратів. Наголосив, вказаний медичний висновок був направлений ним 05.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами поштового зв'язку.
Зазначив, що має на утриманні малолітню доньку, а також матір, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує його догляду. Також зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів кримінального провадження документів, які підтверджують його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким визнати його невинуватим у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали свою апеляційну скаргу і просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не містять у собі необхідних та достатніх підстав для зміни чи скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин та кваліфікація його дій за ст.336 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними, зокрема:
-повідомленні про вчинення злочину ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.09.2024р., яке зареєстроване в ЄРДР 20.09.2024 за № 12024221130001462 (а.с.59);
-даними картки професійно-психологічного відбору кандидата, відповідно до якої ОСОБА_8 рекомендований для проходження військової служби у підрозділах СВ ЗСУ (а.с.65);
-даними картки обстеження та медичного огляду від 03.09.2024, згідно з якою ОСОБА_8 пройшов огляд лікарів, йому встановлено діагноз - гіперметропія слабкого ступеня (1,0 дптр) та на підставі графи ІІ Розладу хвороб визнано придатним до військової служби, про що він був ознайомлений під підпис (а.с.63);
-даними довідки ВЛК №4/2932 від 03.09.2024, згідно з якою ОСОБА_8 встановлено діагноз - гаперметропія слабкого ступеня обох очей на підставі графи ІІ Розладу хвороб ТДВ «Б» визнано придатним до військової служби (а.с.64);
-даними повістки про необхідність прибуття ОСОБА_8 04.09.2024 о 08:30 до військової частини НОМЕР_1 , яку він отримав особисто під підпис (а.с.60);
-даними поіменного списку від 04.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_8 було направлено як солдата до військової частини (а.с.66);
-показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що він є головою ВЛК, у 2024 році оглядав ОСОБА_8 , у якого було виявлено захворювання очей, проте він був визнаний придатним для військової служби;
-показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що працює оператором мобілізаційного відділення Київського РТЦК, після проходження ВЛК 03.09.2024 вона виписала ОСОБА_8 бойову повістку про явку на наступний день. ОСОБА_8 повинен був з'явитися 04.09.2024 по АДРЕСА_2 , проте у визначений час не прибув. Документів про причини неявки не було. Про неявку ОСОБА_8 був складений акт, який вона підписала;
-показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , який пояснив, що він є старшим офіцером адміністративного відділенні Київського РТЦК. ОСОБА_8 ніколи не бачив, він підписував акт про неявку 04.09.2024 ОСОБА_8 до РТЦК по бойовій повістці у призначений час;
-показаннями допитаної у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , яка пояснила, що вона є начальником групи офіцерів запасу Київського РТЦК. Вона підписувала акт про неявку ОСОБА_8 по бойовій повістці до РТЦК;
-даними Акту №38 від 17.09.2024, складеного та підписаного офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 , ст. офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 та оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , згідно з яким 03.09.2024 ОСОБА_8 було доведено вимогу щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 04.09.2024 на 08:30 год. для призиву за мобілізацією та повідомлено про кримінальну відповідальність за ухилення від призову, однак ОСОБА_8 у визначений час для відправки до військової частини не з'явився (а.с.50);
-даними заяви ОСОБА_8 від 28.10.2024 про відмову проходити службу в ЗСУ, добровольчих батальйонах, а також інших військових формуваннях, внаслідок особистих причин, оскілки боїться за своє життя. Зі змістом ст.336 КК України та можливим покаранням ознайомлений (а.с.74).
Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_8 умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Так, у провадженні встановлено, що ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.09.2024 для відправки до військової частини, що підтверджується його власноручним підписом у повістці. Під час проходження військово-лікарської комісії 03.09.2024 він був визнаний придатним до військової служби, при цьому жодних заяв чи медичних документів, які б підтверджували наявність захворювання, що перешкоджає проходженню військової служби або унеможливлює явку за бойовою повісткою, ні до, ні під час проходження військово-лікарської комісії, ані безпосередньо на момент визначеної дати явки обвинуваченим подано не було. Так само ОСОБА_8 не заявляв про наявність у нього права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з наявністю матері, яка є особою із інвалідністю ІІ групи.
Як убачається з вироку, суд першої інстанції надав оцінку консультативному висновку медичного центру «b-healthy» від 04.09.2024 та обґрунтовано дійшов висновку, що з його змісту не вбачається рекомендацій щодо госпіталізації ОСОБА_8 або встановлення заборони на пересування. При цьому кказаний медичний документ був направлений обвинуваченим до ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 05.09.2024, тобто після дати, на яку було призначено його явку за бойовою повісткою.
За таких обставин, як правильно заначив суд першої інстанції, зазначений консультативний висновок не свідчив про наявність об'єктивних перешкод для прибуття ОСОБА_8 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений час, а матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що обвинувачений виконував рекомендації лікаря, перебував на обліку у лікаря-невропатолога та проходив відповідне лікування.
Разом із тим, 28.10.2024 ОСОБА_8 власноручно підписав та надав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про відмову від проходження служби у Збройних Силах України, добровольчих батальйонах та інших військових формуваннях з особистих причин, у зв'язку зі страхом за своє життя, оскільки боявся за своє життя.
За наведених обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що сукупність досліджених доказів та поведінка обвинуваченого свідчать про наявність у його діях умислу на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд першої інстанції правильно зазначив про те, що суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, характеризується прямим умислом, який відповідно до ч.2 ст.24 КК України має місце тоді, коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки та бажає їх настання.
Колегія суддів звертає увагу, що надання ОСОБА_8 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації 20.09.2024 не впливає на висновки суду першої інстанції щодо наявності в його діях складу кримінального правопорушення, оскільки зазначена відстрочка була оформлена після отримання бойової повістки та після неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 за нею 04.09.2024, а відтак у останнього були відсутні підстави для звільнення від обов'язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначений у повістці час.
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, кваліфікацію його дій - правильною, а доводи апеляційної скарги сторони захисту про зворотне - безпідставними.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування ухваленого судом вироку щодо ОСОБА_8 , не встановлено.
Покарання ОСОБА_8 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та всіх даних про його особу, воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Київського районного суду м.Харкова від 10 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий:
Судді: