Справа № 643/127/26 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11сс/818/201/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : інші
10 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю заявника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 12 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скаргизаявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 20 листопада 2025 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
08.01.2026 року заявник ОСОБА_6 подав до суду скаргу, в якій просив поновити строк на звернення до суду зі скаргою та зобов'язати уповноважених осіб Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві внести відомості до ЄРДР за його заявою від 20.11.2025 року.
В обґрунтування скарги зазначав, що 20.11.2025 року він звернувся до Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які під час судового засідання 05.09.2025 року дали проти себе викривні показання щодо нанесення ними ударів по тулубу ОСОБА_9 . Разом з цим, 29.12.2025 року ним було отримано лист-відповідь від Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві про те, що відомості, вказані у його заяві від 24.11.2025 року внесено до ЄРДР не було.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 12 січня 2026 року, поновлено строк для звернення до суду зі скаргою та відмовлено у задоволенні скаргизаявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 20.11.2025 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 просить дослідити його заяву з додатками від 20.11.2025 року, витребувати з Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві матеріали перевірки за його заявою та ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки імперативним приписам ч.1 ст.214 КПК України,які не були виконані уповноваженими особами Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві. Судом не було досліджено долучений ним до заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.11.2025 року звукозапис судового засідання, під час якого військовослужбовці ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали проти себе викривні показання щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Позиції учасників судового провадження
Заслухавши доповідь судді, доводи заявника ОСОБА_6 на підтримання вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що зі змісту заяви не вбачається достатніх об'єктивних відомостей та конкретних фактів щодо наявності ознак кримінального правопорушення та зміст заяви не містить конкретних відомостей, які б свідчили про вчинення кримінально-караного діяння і не є в розумінні вимог статті 214 КПК України повідомленням про вчинення кримінального правопорушення..
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді в повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, за якою КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
У свою чергу, якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені лише слідчий, дізнавач, прокурор, що також узгоджується із загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі принципом диспозитивності щодо розподілу процесуальних функцій.
Разом з цим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
У постанові від 01.12.2022 року у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, повідомлення про вчинене кримінального правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених вище і тільки після прийняття рішення органом досудового розслідування щодо заяви про вчинення кримінального провадження слідчим суддею, у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР, може бути надана оцінка заяві про вчинення кримінального провадження та прийнятому органом досудового розслідування рішенню. Наявність такої оцінки є обов'язковою для здійснення функції судового контроля слідчим суддею, тобто носить цілком преюдиціальний характер.
Аналізом змісту ч.1 ст.214 КПК України встановлено, що у разі встановлення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а у разі встановлення відсутності в заяві відомостей про вчинене кримінальне правопорушення орган досудового розслідування повинен повідомити заявника про відмову у внесенні відомостей за такою заявою. Тобто заявник у всякому разі повинен бути сповіщений про прийняте рішення.
Як убачається з матеріалів справи, 20.11.2025 року ОСОБА_6 звернувся до Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відповідно до пояснень старшого слідчого в ОВС Другого СВ (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві 04.12.2025 року надійшло звернення ОСОБА_6 щодо неправомірних, на його думку, дій окремих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 . За результатами розгляду звернення ОСОБА_6 , в межах компетенції ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, встановлено, що у ньому не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Державного бюро розслідувань, у зв'язку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Також, було зазначено, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у кримінальному провадженні №62022170020000343 від 19.05.2022 року, яке на даний час перебуває на стадії судового розгляду у Холодногірському районному суді м. Харкова. Особи, на яких скаржиться ОСОБА_6 , зокрема ОСОБА_7 , також був підозрюваним у кримінальному провадженні №62022170020000343, а в подальшому обвинуваченим, а ОСОБА_8 має статус свідка. Вказані особи допитані як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , надали суду показання по справі. Окрім того, дії всіх військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вже були предметом дослідження в межах кримінального провадження №62022170020000343 від 19.05.2022 року, та їм вже надано правову оцінку.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що події про які зазначено в заяві ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення, в діях ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є предметом дослідження Холодногірського районного суду міста Харкова в межах кримінального провадження №62022170020000343 від 19.05.2022 року. А також, заперечення стосовно обвинувального акту, належності та допустимості доказів, визначення кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, процесуальних рішень прокурора та суду, яким розглядається кримінальне провадження №62022170020000343 від 19.05.2022, можуть бути предметом апеляційного оскарження в порядку розділу V «Судове провадження з перегляду судових рішень» КПК України, у разі ухвалення судом вироку чи іншої ухвали, які не набрали законної сили.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що матеріали справи свідчать, про те, що заява ОСОБА_6 була предметом перевірки на наявність в ній відомостей про злочини, тобто не була проігнорована чи іншим чином залишена без відповідного аналізу.
Також, слідчим суддею було проаналізовано обставини, викладені в заяві про вчинення кримінального правопорушення та мотиви відмови щодо внесення відомостей до ЄРДР, оскільки повідомлення ОСОБА_6 не можна визнати як заяву про вчинене кримінальне правопорушення та зазначені у заяві події є предметом дослідження судом в межах кримінального провадження №62022170020000343 від 19.05.2022 року, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що скарга щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, є безпідставною та задоволенню не підлягає.
З огляду на вказані відомості, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки органом досудового розслідування була надана належна та об'єктивна оцінка повідомленню про кримінальне правопорушення, а тому відсутня бездіяльність органу досудового розслідування.
За таких обставин, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною, оскільки її постановлено у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 12 січня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні скаргизаявника ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за заявою від 20 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4