16 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 389/3335/24
провадження № 22-ц/4809/766/26
Кропивницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Єгорової С. М., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Ревою Світланою Леонідівною, на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2026 року у складі головуючого судді Савельєвої О.В.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2026 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачі, в інтересах яких діє адвокат Рева С.Л., оскаржили її в апеляційному порядку.
Зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 2 ст. 357 ЦПК України, оскільки при подачі апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Обґрунтування причин звільнення не зазначено, однак долучено копії довідок до актів МСЕК про встановлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 третьої групи інвалідності, а також довідку про доходи ОСОБА_1 , за 2024 рік, видану Пенсійним фондом України.
Перевіривши клопотання позивачів про звільнення від сплати судового збору, а також долучені докази, апеляційний суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) унормовано, що судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Положеннями частини 1 статті 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, суд може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Частиною 5 статті 136 ЦПК України визначено, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 статті 8 Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Разом із тим, суд зауважує, що єдиною підставою для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (скаржника).
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Вирішуючи питання про звільнення позивачів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, апеляційний суд зауважує, що долучені ними копії довідок до актів огляду МСЕК про встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 третьої групи інвалідності не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки пільги щодо сплати судового збору поширюються на осіб з інвалідністю I та II груп (п.9 ч.1 ст. 5 Закону).
Щодо долученої довідки про доходи ОСОБА_1 із Пенсійного фонду України, суд зазначає, що вказана довідка охоплює період 2024 року, в той час як вимогами Закону передбачено надання інформації про розмір доходів за попередній календарний рік (тобто за 2025 рік). Крім того, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача ОСОБА_1 .
Інших переконливих доказів про підтвердження скрутного матеріального становища позивачами не надано.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови відстрочення сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Тому в задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення їх від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити, оскільки таке клопотання не підтверджене належними доказами, а надані сторонами докази не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Водночас, апеляційний суд роз'яснює позивачам, що вони не позбавлені права звернутися до суду із заявою про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.
За вимогами п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн.
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак за оскарження ухвали суду першої інстанції судовий збір підлягає сплаті у розмірі 532, 48 грн (3 328 х 0,2 х 0,8).
Згідно ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Системний аналіз положень ЦПК України і Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що кожна із сторін справи діє у цивільному процесі самостійно і, реалізовуючи своє право на апеляційне оскарження судового рішення, є самостійним платником судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана адвокатом Ревою С.Л. в інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Таким чином, в силу вимог п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" позивача слід було сплатити судовий збір у розмірі по 532,48 грн кожному.
Судовий збір у розмірі 532, 48 грн має бути сплачено кожним із позивачів за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО:899998, Ідентифікаційний код: 37918230, Рахунок:UA878999980313151206080011567, КБКД:22030101, Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи;Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення __від __, Кропивницький апеляційний суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Ревою Світланою Леонідівною, на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2026 року підлягає залишенню без руху, для усунення недоліків, апелянту необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 532, 48 грн кожним із позивачів.
Керуючись ст. 185, 260, 261, 357, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Ревою Світланою Леонідівною, на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 січня 2026 року залишити без руху.
Запропонувати заявникам протягом десяти календарних днів з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду С. М. Єгорова