Єдиний унікальний номер 722/2681/25
Номер провадження 2/722/241/26
28 січня 2026 року Сокирянський районнийсуд Чернівецькоїобласті в складі:
головуючого судді Суського О.І.
секретаря Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом, поданим представником позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищевказаним позовом до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Братанівка, Дністровського району, Чернівецької області померла ОСОБА_3 , яка являлася рідною матір'ю ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельні ділянки розмірами: 1,05 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324086501:03:001:0045; 0,04 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324086501:03:001:0281; 1,0446 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324086501:03:001:0046.
З довідки-виписки з погосподарської книги для оформлення спадщини від 09.06.2025 року ОСОБА_3 була зареєстрована в АДРЕСА_1 , на момент її смерті зареєстрованих разом із нею осіб не було.
Зазначає, що згідно заповіту, посвідченого 10.05.2024 року старостою Селищанського старостинського округу Дністровського району Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі №10-07, ОСОБА_3 заповіла земельні ділянки, які знаходяться в с.Братанівка - Юрчаку Т.О. Позивач про існування заповіту не знав, так як не проживав із покійною матір'ю, а мати в силу свого поганого стану здоров'я перед смертю не сповістила його про наявність заповіту. Також позивачу не було відомо про наявність у померлої матері державних актів на земельні ділянки й органами нотаріату чи органами місцевого самоврядування не було зроблено жодних спроб для розшуку спадкоємця за заповітом. Фактично про існування заповіту позивач випадково дізнався лише в кінці червня 2025 року, так як випадково знайшов його серед речей покійної матері.
27.06.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Гапчука В.М. із заявою про відкриття спадкової справи після смерті своєї матері, а в подальшому і з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті померлої матері. Однак, нотаріус своєю постановою від 03.12.2025 року відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як останній в нотаріальну контору в установлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини та на момент смерті матері не був зареєстрований за адресою померлої, тому пропустив строк для прийняття спадщини. Було рекомендовано звернутися до суду.
Просить визначити ОСОБА_2 , додатковий строк на подання заяви до нотаріальних органів про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , терміном в три місяці.
Ухвалою від 10.12.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача та позивач у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його присутності та присутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак належним чином був повідомлений про розгляд справи.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Підстав, передбачених ст.223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
За відомостями копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 04.06.2024 року Сокирянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00052048176 від 27.06.2025 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м.Сокиряни, Дністровського району, Чернівецької області, про що 04.06.2024 року складено відповідний актовий запис №293.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 28.08.1986 року с.Братанівка Сокирянського району Чернівецької області вбачається, що померла ОСОБА_3 являється матір'ю позивача ОСОБА_2 .
10.05.2024 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті, склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за №10-07, яким належні їй земельні ділянки, а саме: 1,05 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324086501:03:001:0045; 0,04 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324086501:03:001:0281; 1,0446 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324086501:03:001:0046, які знаходяться в с.Братанівка, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач у справі).
Згідно з довідкою-випискою з погосподарської книги для оформлення спадщини виданої старостою Селищанського старостинського округу Дністровського району Чернівецької області 09.06.2025 року за №151/19-21/13 ОСОБА_3 проживала і перебувала на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1 з 10.05.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день її смерті, на момент її смерті зареєстрованих разом із нею осіб не було.
Як вбачається із копії спадкової справи ОСОБА_4 №70/2025, заведеної приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Гапчуком В.М., судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Братанівка, Дністровського району, Чернівецької області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00052048176 від 27.06.2025 року.
Відповідно до копії заяви про прийняття спадщини від 27.06.2025 року адресованою приватному нотаріусу Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуку В.М., ОСОБА_2 даною заявою приймає спадщину за заповітом, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_3 .
Згідно із Інформаційної довідки зі спадкового реєстру №81674893 від 27.06.2025 року за параметрами запиту: ОСОБА_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами запиту у спадковому реєстрі інформація відсутня.
Відповідно до копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №81674893 від 27.06.2025 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наявний чинний заповіт, номер у спадковому реєстрі: 73235708, посвідчений 10.05.2024 року Сокирянською міською радою Чернівецької області.
Із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81675481 виданого 27.06.2025 року судом встановлено, що до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 заведена спадкова справа 27.06.2025 року №74265155, номер у нотаріуса №70/2025.
Постановою приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчука В.М від 03.12.2025 року вих. №77/02-31 було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину на майно померлої ОСОБА_4 .
Згідно з п.24. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина другастатті 1272 ЦК України, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини і лише особисто.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто часом відкриття спадщини є саме це число.
ОСОБА_2 є рідним сином померлої ОСОБА_4 , на час смерті матері із нею не проживав.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в ст. 253 ЦК України. Тому початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 748/2841/23 від 25.07.2024.
Матеріали спадкової справи не містять інформації про прийняття іншими спадкоємцями спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Приватний нотаріус Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчук В.М. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка датована 03.12.2025 року. Цією постановою було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Підставою для відмови стало те, що позивач вважається таким, що не прийняв спадщину у визначений чинним законодавством України шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини та має право на визнання судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття такої спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 937/2310/21 від 22.11.2022 виснував про те, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 686/5757/23 від 26.26.2024. Крім того, у постанові ВП ВС від 26.06.2024, зазначено про те, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Позивач в обґрунтування поважності пропуску строку для звернення до нотаріуса зазначив, що про існування заповіту не знав, так як не проживав із покійною матір'ю, а мати в силу свого поганого стану здоров'я перед смертю не сповістила його про наявність заповіту. Також позивачу не було відомо про наявність у померлої матері державних актів на земельні ділянки й органами нотаріату чи органами місцевого самоврядування не було зроблено жодних спроб для розшуку спадкоємця за заповітом. Фактично про існування заповіту позивач випадково дізнався лише в кінці червня 2025 року, так як випадково знайшов його серед речей покійної матері.
Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, позивач ОСОБА_2 заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця не подавав, від права на спадкування не усунутий і бажає прийняти спадщину, що підтверджується заведеною приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуком В.М. спадковою справою за №70/2025.
Відтак, суд вважає за можливе визначити позивачу додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини строком на три місяці з дня набрання рішенням законної сили, тобто позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте, оскільки позивач просить судові витрати залишити на рахунку позивача і не стягувати з відповідача, суд керуючись ч.1 ст.13 ЦПК України, залишає понесені судові витрати за позивачем.
На підставі статей 253, 1220, 1221, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, та керуючись статтями 12, 13, 42, 48, 51, 76-81, 89, 141, 200, 211, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позов представника позивача ОСОБА_1 , який діяв в інтересах ОСОБА_2 до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 додатковий строк на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини на спадкове майно, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Братанівка, Дністровського району, Чернівецької області ОСОБА_4 , терміном 3 (три) місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: