30.11.10р.Справа № 6/404-10
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності на самочинне будівництво
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, посвідчення серія НОМЕР_2
від відповідача - Решетник О.А. довіреність № 4/11-500 від 31.12.2009р.
Розглядається позовна заява приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ-далі по тексту-позивача до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ-далі по тексту-відповідача про визнання за позивачем права власності на будівлю комерційного призначення літ. А-1, загальною площею 54,3 м.кв., що складається з: приміщення № 1-коридор, загальною площею 1,7 м.кв., приміщення № 2 -кабінет, загальною площею -3,9 м.кв., приміщення № 3 -зал, загальною площею 46,8 м.кв., приміщення № 4 -санвузол, загальною площею 1,9 м.кв., а також навіс -літ А1-1, ганок -літ а, мостіння -літ.І., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі ст.376 Цивільного кодексу України.
Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, в судовому засіданні просить суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України.
04.11.2010 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.11.2010р.
30.11.2010 р. справу було розглянуто за участю представників сторін, за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем суду додатково в обґрунтування позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
11.10.2010р. до Господарського суду звернувся позивач з позовною заявою, у якій просить суд визнати за ним право власності на самочинне збудоване приміщення у вигляді будівлі комерційного призначення літ. А-1, загальною площею 54,3 м.кв., що складається з: приміщення № 1-коридор, загальною площею 1,7 м.кв., приміщення № 2 -кабінет, загальною площею -3,9 м.кв., приміщення № 3 -зал, загальною площею 46,8 м.кв., приміщення № 4 -санвузол, загальною площею 1,9 м.кв., а також навіс -літ А1-1, ганок -літ а, мостіння -літ.І., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі ст.376 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що листом Дніпропетровської міської ради № 13/1-3223 від 24.09.2010р. питання про надання земельної ділянки під самовільно збудоване приміщення узгоджено з відділом погоджень земельного управління Дніпропетровської міської ради з винесенням на сесію міської ради.
Крім цього, Бабушкінською районною у м. Дніпропетровську радою відповідно до листа № 15/24-137 від 25.05.2009р. було погоджено місце розташування самовільно збудованої будівлі комерційного призначення за умови відновлення позивачем дитячого майданчика, що позивачем у повному обсязі було виконано.
Відповідно до технічного висновку наданого товариством з обмеженою відповідальністю „Промтехстальпроект”, ліцензія серії АВ № 051902 від 21.04.2006р., оспорювана будівля побудована технічно вірно, відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм та правил придатна до експлуатації та є безпечною для життя та здоров'я людей.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
У відповідності зі статтею 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. У зв'язку з цим позивач змушений був звернутися до суду з цією позовною заявою.
Згідно ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, що здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів позивачем у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності права власності на самочинне збудоване приміщення у вигляді будівлі комерційного призначення літ. А-1, загальною площею 54,3 м.кв., що складається з: приміщення № 1-коридор, загальною площею 1,7 м.кв., приміщення № 2 -кабінет, загальною площею -3,9 м.кв., приміщення № 3 -зал, загальною площею 46,8 м.кв., приміщення № 4 -санвузол, загальною площею 1,9 м.кв., а також навіс -літ А1-1, ганок -літ а, мостіння -літ.І., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на підставі вищевикладеного, слід визнати такими, що підлягають задоволенню.
Також суд, дійшов висновку про можливість реєстрації права власності на об'єкт нерухомості відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на об'єкт нерухомого майна Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 (із змінами та доповненнями).
Витрати по справі покласти на позивача.
Керуючись статтями 4, 11, 16, 316, 317,331,376 Цивільного кодексу України, статтями 33, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
право власності на будівлю комерційного призначення літ. А-1, загальною площею 54,3 м.кв., що складається з: приміщення № 1-коридор, загальною площею 1,7 м.кв., приміщення № 2 -кабінет, загальною площею -3,9 м.кв., приміщення № 3 -зал, загальною площею 46,8 м.кв., приміщення № 4 -санвузол, загальною площею 1,9 м.кв., а також навіс -літ А1-1, ганок -літ а, мостіння -літ.І., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 без додаткових актів введення в експлуатацію.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя О.О. Коваленко
Повне рішення складено
03.12.2010р.